обумовлює економічну доцільність розробки і впровадження цієї мережі.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1 Значення охорони праці для забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві
Охорона праці розв'язує проблеми, пов'язані з забезпеченням здорових та безпечних умов праці і відповідних їм соціально-економічних, організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів.
Повністю безпечних та нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю певних небезпек та шкідливостей. [15].
Значення безпеки життєдіяльності визначається тим, що вона направлена на вирішення важливого соціального питання - збереження здоров'я людей. Покращення умов праці, підвищення її безпеки та нешкідливості має велике екологічне значення. Воно впливає на економічні результати виробництва - на продуктивність праці, якість, собівартість виготовленої продукції.
Продуктивність праці підвищується завдяки збереженню здоров'я та працездатності людини, економії живої праці шляхом підвищення рівня використання робочого часу, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії громадської праці шляхом підвищення якості продукції, покращення використання основних виробничих фондів, зменшення числа аварій.
Покращення умов праці та її безпека приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоров'я працюючих і одночасно призводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсацій за роботу при шкідливих умовах праці, на оплату наслідків такої роботи, на лікування, перепідготовку працівників виробництва у зв'язку з плинністю кадрів по причинах, що пов'язані з умовами праці.
6.2. Аналіз потенційно-небезпечних і шкідливих виробничих факторів
В процесі роботи людина взаємодіє із предметами праці, знаряддями праці та іншими людьми. На неї діють різні фактори виробничого середовища, в якому
протікає процес праці (температура, вологість повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різні випромінювання та інші). Від умов праці в великій мірі залежить здоров'я, працездатність людини, відношення до праці і її результати. При несприятливих умовах різко знижується продуктивність праці і виникають передумови для виникнення травм і професійних захворювань.
У зайнятих переважно розумовою працею, робота яких супроводжується нервово-психічним напруженням (оператори, диспетчери і т.д.), частіше реєструється патологія, у якої є істотною роль порушень нервово-ендокринної регуляції: це захворювання нервової системи, органів травлення, органів чуття.
Недоліки при проектуванні і створенні обчислювальних центрів неминуче відбивається на якісних і кількісних показниках діяльності робітників, у тому числі призводить до уповільнення або помилок у процесі роботи.
Особливості характеру і режиму праці, значна розумова напруга й інші навантаження призводять до зміни в операторів комп'ютерів функціонального стану центральної нервової системи, нервово-м'язового апарату рук (при роботі з клавіатурою - введення інформації). Нераціональні конструкція і розташування елементів робочого місця викликають необхідність підтримки вимушеної робочої пози. Тривалий дискомфорт в умовах гіпокінезії, викликає погашену пізнотонічну напругу м'язів і обумовлює розвиток загального стомлення і зниження працездатності.
При тривалій роботі за екраном дисплея в операторів відзначається виражена напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головну біль, дратівливість, порушення сну, втома і хворобливі відчуття в очах, в області шиї, руках і ін.
Вони також піддаються впливу шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища: електромагнітних полів (радіочастот), статичній електриці, шуму, недостатньо задовільних метеорологічних умов, недостатньої освітленості і психоемоційної напруги. Праця робітників з електронно-обчислювальною технікою повинна відносити до І-ІІ класу по гігієнічних умовах праці; його тяжкість не повинна перевищувати оптимальних. Потенційно небезпечні виробничі фактори, їхні фактичні і нормативні значення зведені в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 - Аналіз потенційно небезпечних виробничих факторів
Виробничи й об'єкт | Небезпечний фактор (технологічна операція) | Фактичне значення | Норматив не значення (безпечна величина) | Характер дії на людину
Комп'ютери а мережа (на основі оптоволокна) | Електромагнітне поле | Е-5 В/м Н=0,1 А/м F=60 кГц-50 МГц | Е=5 В/м
Н=0,3 А/м F=30-50 МГц
ЕОМ | Шум | Lр=80 дБА | Lр=50 дБА | Роздратуванн я, втома, втрата слуху
Рентгенівське проміння | 9-10-12 мкР/год | 75,0 мкР/год | Загальна втома, головний біль
Ультрафіолетове випромінювання | 0,05 Вт/м2 | 0,01 Вт/м2
14-випромінювання | 3,7 Вт/м2 | 100,0 Вт/м2
Електростатичне поле | 18кВ/м | 20-60 кВ/м
Яскравість | 70-80 кД/м2 | Не менше
35 кД/м2 не більше 60 кД/м2 | Різь в очах
6.3 Забезпечення нормальних умов праці
Виробничі приміщення де використовуються ЕОМ проектуються відповідно до вимог СШП 2.09.04-87 "Адміністративні і побутові будинки приміщення виробничих підприємств" та СН-512-78 "Інструкція з проектування будинків і помешкань для електронно-обчислювальних машин".
Розміщення приміщень в обчислювальних центрах здійснюються за принципом однорідності видів виконуваних робіт. З метою оптимізації умов праці робітників, необхідно встановлювати відеотермінали в приміщення, суміжні й ізольовані від приміщень із друкуючими пристроями та засобами тривалого зберігання.
Обчислювальні машини встановлюються і розміщуються відповідно до вимог технічних умов заводів-виготовлювачів. Мінімальна ширина проходів із передньої сторони пультів і панелей керування устаткуванням ЕОМ і однорядному їх розташуванні повинна бути не менше 1 м. При дворядному -не менше 1,2 м. Відеотермінали повинні розташовуватися при однорядному розміщенні на відстані не менше 1 м від стін. Робочі місця з дисплеями повинні розташовуватися один від одного на відстані не менше 1,5 м.
Для екрану монітора використовується спеціальний фільтр який захищає очі оператора від ультрафіолетових і рентгенівських променів, а також підвищує контрастність зображення.
Сіткові екрани, зменшують блищання, але значно знижують контрастність і видимість об'єктів розрізнення, що неприпустимо. Плівкові -поліпшуючи видимість і контрастність зображення, швидко вигоряють і утруднюють видимість.
На сучасному рівні розвитку електронно-обчислювальної техніки використання захисних екранів витісняють монітори з