систем підготовки і прийняття рішень. Тому третій рівень визначає являє собою цілісний план вивчення інформатики з огляду на розробку завершених комп’ютерних інформаційних продуктів, технологій та систем, яка є основною метою навчання. На цьому рівні вивчаються та практично засвоюються дисципліни конструкторського та організаційно-управлінського характеру, спрямовані на надання студентам знань щодо створення нових завершених розробок та виведення їх на ринки відповідних товарів і послуг, а також на вироблення відповідних навичок. Цикли дисциплін третього рівня є інтегрованими і зосереджені на питаннях, що вимагають поєднання різних знань, отриманих на усіх попередніх етапах. Тому ці дисципліни читаються на п’ятому і шостому курсах.
Така трирівнева модель підготовки великою мірою орієнтована на одержання студентами цілісних теоретичних знань і практичних навичок, але її впровадження в будь-якому вищому навчальному закладі вимагає адаптації до специфічних потреб працедавців, сфер застосувань інформаційних продуктів, а також врахування уподобань викладачів і побажань студентів.
Технологічна частина
Теплота згорання палива визначається за формулою
Необхідна кількість повітря для згорання 1кг палива визначається за формулою
Кількість окремих компонентів продуктів згорання визначається за формулою
Загальна кількість продуктів згорання визначається за формулою
Середній ефективний тиск визначається за формулою
Індикаторний ефективний розхід палива для дизелів визначається за формулою
Вихідні дані: Масова концентрація вуглецю в паливі С=0,87. Масова концентрація водню в паливі Н=0,126. Масова концентрація кисню в паливі О=0,004. Температура підігріву свіжого заряду: з наддувом Т=10Сє, без наддуву Т=20Сє. Коефіцієнт надлишку повітря: з наддувом б=1,7, без наддуву б=1,4. Діаметр поршня D=120мм. Хід поршня S=120мм. Середня мольна теплоємність в кінці стиску: свіжої суміші (кДж/(кмоль*град)), залишкових газів (кДж/(кмоль*град)). Середній показник адіабати стиску . Середня швидкість руху заряду в найменшому перерізі впускної системи щвп=70(м/с). Густина заряду на впуску: з наддувом к=1,641(кг/мі), без наддуву ск=1,189(кг/мі). Оберти колінчатого вала n=1000(об/хв). Показник стиску робочого тіла в циліндрі n2=1,23. Початкова температура повітря Тп=8Сє. Температура випуску газів Т2=2600(К). Кількість циліндрів i=8. Тактність двигуна ф=4. Молекулярна маса (кг/кмоль). Оберти колінчатого вала при номінальній потужності nN=5600(об/хв).Питома газова стала для повітря Rв=287(Дж/кг*град). Міра стиску Є=17. Середній показник політропи стиску n1=1,362. Середня швидкість поршня Vпор=8,2(м/с). Сума квадрату коефіцієнту затухання швидкості руху заряду в розглядуваному перерізі циліндру і коефіцієнту опору впускної системи . Тиск залишкових газів (МПа). Тиск зовнішнього середовища 0,15<pо<0,17(МПа), ?ро=0,01. Температура залишкових газів (К). Температура зовнішнього середовища (К), . Ефективна потужність (КВт). Середній ефективний тиск (МПа). Теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1кг палива кг повітря/кг палива).
2.Постановка задачі
Обчислити і вивести на друк у вигляді таблиці:
Годинну витрату палива Gт(кг/г). Літрову потужність двигуна (кВт/л).
Ефективну потужність двигуна Ne(кВт).
Побудувати графік залежності ефективного крутного моменту Мех від кількості обертів n,1000?n?5600, ?n=500.
3. Опис структури алгоритму
1. Присвоюємо початкові значення змінним.
2. Виводимо на друк і записуємо в файл даних початкові дані.
3. Розраховуємо середній елементарний склад і теплоту згорання палива.
4. Розраховуємо кількість повітря для згорання 1 кг палива.
5. Розраховуємо загальну кількість продуктів згорання.
6. Розраховуємо годинну витрату палива Gт(кг/г). Літрову потужність двигуна NЛ(кВт/л). Ефективну потужність двигуна Ne(кВт).
7. Виводимо на друк, а також записуємо в файл результатів годинну витрату палива Gт(кг/г). Літрову потужність двигуна NЛ(кВт/л). Ефективну потужність двигуна Ne(кВт).
8. Завершуємо програму.
4. Блок-схема алгоритму
так
ні
так
ні
5. Таблиця ідентифікаторів
Величина | Одиниці вимірювання
Позначення |
Назва
В розр. залежності | В програмі
C
H
О
T
T
б
б
D
S
k1
щвп
ск
ск
n
n2
Тп
Т2
ф
mТ
nN
RB
Є
n1
Vпор
(вІ+овп)
pR
pо
pо
?p
TR
То
То
? То |
C
H
О
Tz
Tb
alfaz
аlfab
D
S
mcvsv
mczh
k1
Wvp
ROkz
ROkb
n
n2
Tp
Т2
tau
mt
nN
Rb
Е
n1
Vp
BEbp
pR
pop
pok
dp
Tr
Тор
Тоk
dT | Масова концентрація вуглецю
Масова концентрація водню
Масова частка кисню
Температура підігріву свіжого заряду з наддувом
Температура підігріву свіжого заряду без наддуву
Коефіцієнт надлишку повітря з наддувом
Коефіцієнт надлишку повітря без наддуву
Діаметр поршня
Хід поршня
Середня мольна теплоємність в кінці стиску свіжої суміші
Середня мольна теплоємність в кінці стиску залишкових газів
Середній показник адіабати стиску
Середня швидкість руху заряду в найменшому перерізі впускної системи
Густина заряду на впуску з наддувом
Густина заряду на впуску без наддуву
Оберти колінчатого вала
Показник стиску робочого тіла в циліндрі
Початкова температура повітря
Температура випуску газів
Тактність двигуна
Молекулярна маса
Оберти колінчатого вала при номінальній потужності
Питома газова стала для повітря
Міра стиску
Середній показник політропи стиску
Середня швидкість поршня
Сума квадрату коефіцієнту затухання швидкості руху заряду врозглядуваному перерізуі циліндру і коефіцієнту опору впускноїсистеми
Тиск залишкових газів
Початковий тиск зовнішнього середовища
Кінцевий тиск
зовнішнього середовища
Крок зміни тиску
Температура залишкових газів
Початкова температура зовнішнього середовища
Кінцева температура зовнішнього середовища
Крок зміни температури зовнішнього середовища |
Сє
Сє
мм
мм
кДж/кмоль*град
кДж/кмоль*град
м/с
кг/мі
кг/мі
об/хв
Сє
Сє
кг/моль
об/хв
Дж/кг*град
м/с
МПа
МПа
МПа
К
К
К
Ne
ре
lo | Ne
ре
lo | Ефективна потужність
Середній ефективний тиск
Теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива | КВт
МПа
кг повітря/кг палива
6.Текст програми
program kursova;
var C,H,O,alfaz,alfab,T2,n2,mt,E,n1,n,Vp,Vl,S,pR,pop,pok,dp,Tr,Top,
Tok,dT,pe,lo,geb,gez:real;
Hu,Loo,M1z,M1b,Mco2,Mh2o,Mo2z,Mo2b,Mn2z,Mn2b,M2z,M2b,Ni,
Nef,Ne,Gtb,Gtz,:real;
PB,TB:real;
I,tau,W,nN:integer;
f:text;
begin
C:=0.87;
H:=0.126;
O:=0.004;
alfaz:=1.7;
alfab:=1.4;
T2:=2600;
n2:=1.23;
i:=8;
n:=1000;
Ne:=60;
mt:=180;
nN:=5600;
pR:=0.17;
Vl:=10.852;
E:=17;
tau:=4;
n1:=1.362;
S:=120;
pop:=0.15;
pok:=0.17;
dp:=0.01;
Tr:=800;
Top:=263;
Tok:=293;
dT:=10;
W:=0;
gez:=0.220;
geb:=0.242;
pe:=0.887;
lo:=14.452;
assign(f,’22 2.res’);
rewrite(f);
Hu:=33.91*C+125.60*H-10.89*(O-S)-2.51*(9*H-W);
writeln(f,’Hu=’,Hu:4:3);
writeln(’Hu=’,Hu:4:3);
Loo:=1/0.208*(C/12+H/4-O/32);
lo:=1/0.23*(8/3*C+8*H-O);
writeln(f,’Loo=’,Loo:4:3,’lo=’,lo:4:3);
writeln(’Loo=’,Loo:4:3,’lo=’,lo:4:3);
M1z:=alfaz*Loo;
M1b:=alfab*Loo;
writeln(f,’M1z=’,M1z:4:3,’M1b=’,M1b:4:3);
writeln(’M1z=’,M1z:4:3,’M1b=’,M1b:4:3);
Mco2:=C/12;
Mh2o:=H/2;
Mo2z:=0.208*(alfaz-1)*Loo;
Mo2b:=0.208*(alfab-1)*Loo;
Mn2z:=0.792*alfaz*Loo;
Mn2b:=0.792*alfab*Loo;
writeln(f,’Mco2=’,Mco2:4:4,’Mh2o=’,Mh2o:4:4,’Mo2z=’,Mo2z:4:4,‘
Mo2b=’,Mo2b:4:4,’Mn2z=’,Mn2z:4:4,’Mn2b=’,Mn2b:4:4);
M2z:=Mco2+Mh2o+Mo2z+Mn2z;
M2b:=Mco2+Mh2o+Mo2b+Mn2b;
writeln(f,’M2z=’,M2z:4:4,’M2b=’,M2b:4:4);
writeln(’M2z=’,M2z:4:4,’M2b=’,M2b:4:4);
writeln;
while pop<=0.17 do
begin
PB:=pop/exp(n2*ln(E));
writeln(f,’PB=’,PB:4:6);
writeln(’PB=’,PB:4:6);
pop:=pop+0.01;
end;
writeln;
while Top<=293 do
begin
TB:=Top/exp(n2*ln(E));
writeln(f,’TB=’,TB:4:3,’Top=’,Top:4:3);
writeln(’TB=’,TB:4:3,’Top=’,Top:4:3);
Top:=Top+10;
end;
writeln;
Gtb:=Ne*geb;
Gtz:=Ne*gez;
Nef:=pe*Vl*n/(30*tau);
Nl:=Nef/Vl;
writeln(f,’Gtb=’,Gtb:4:3,’Gtz=’,Gtz:4:3,’Nef=’,
Nef:4:3,’Nl=’,Nl:4:3);
writeln(’Gtb=’,Gtb:4:3,’Gtz=’,Gtz:4:3,’Nef=’,
Nef:4:3,’Nl=’,Nl:4:3);
writeln;
end.
7.Результати розрахунків
Hu=1349.237
Loo=0.499lo=14.452
M1z=0.849M1b=0.699
Mco2=0.0752Mh2o=0.0630Mo2z=0.0727Mo2b=0.0415
Mn2z=0.6724Mn2b=0.5537
M2z=0.8806M2b=0.7308
PB=0.004599
PB=0.004905
PB=0.005212
TB=8.063Top=263.000
TB=8.370Top=273.000
TB=8.676Top=283.000
TB=8.983Top=293.000
Gtb=14.520Gtz=13.200Nef=80.214Nl=7.392
8.Текст програми в MathCAD
9.Висновки
Основною метою курсової роботи було освоєння та закріплення знань по мові програмування Паскаль. Показником ефективності виконаної роботи може служити програма, яка здійснює розрахунок дизельного двигуна.
Отже, ми бачимо, що використання програмування на комп’ютері значно полегшує роботу, яку повинен виконати студент. Дану програму було створено з використанням діалогового режиму, тобто програма запитує дані, які студент повинен ввести з клавіатури, а це означає, що дані можуть вводитися різні. Тобто може виконуватися розрахунок різних варіантів, що свідчить про багатоцільове використання.
Отже, використання комп’ютера для практичних розрахунків значно полегшує роботу та економить час студента.
10.Список використаної літератури
Бродин З.М. та інші. Методичні вказівки „Програмування прикладних інженерно-технічних задач в курсі інформатики”, 2002.
И.Э.Кетлин Програмирование на языке Paskal. Издательство «Мир»:1990
В.А. Шинкаренко. Інформатика, комп’ютерна техніка, комп’ютерні технології. К. «Каравела»:2003
Лабораторный практикум и курсовое проектирование по теории механизмов и машин ЭВМ /Под ред. А.М. Ашавского/ М.:Машиностроение, 1983
Колчин А.И., Демидов .В.П. Расчет автомобильных и тракторних двигателей. М.:Высшая школа, 1980.
6. Я.М. Глинський. Практикум з інформатики. Львів:1998.