З погляду користувача, переваг у GPRS небагато. Насамперед, зникає оплачувана пауза (20-60 с) при підключенні до традиційного "стільниковий Інтернету" (у цей час користувач реєструється в мережі). "Моментальне" підключення робить роботу набагато комфортніше, а простий підрахунок показує, що, двічі в день підключаючись до стільникового Інтернету (скажемо, перевірити пошту, подивитися новини та ін.), на місяць можна заощадити 20-60хв. ефірного часу. Інший плюс ? принцип "помегабайтної" оплати, зникає залежність від не контрольованого користувачем фактора ? часу.

Остаточні висновки поки робити рано, оскільки невідомо головне - ціни (у період дослідної експлуатації, до 20 вересня, послуги GPRS надаються безкоштовно). Проте на перший погляд технологія виглядає багатообіцяюче.

1.2.2 Погляд на технологію GPRS зсередини

Одним з істотних недоліків мереж стільникового зв'язку стандарту GSM на сьогоднішній день є низька швидкість передачі даних (максимум 9.6 Кбіт/с). Та й сама організація цього процесу далека від досконалості ? для передачі даних абоненту виділяється один голосовий канал, а біллінг здійснюється виходячи з часу з'єднання (причому по тарифах, що мало відрізняється від мовних).

Для високошвидкісної передачі даних за допомогою існуючих GSM-мереж і була розроблена GPRS (General Packet Radio Service ? послуга пакетної передачі даних по радіоканалу). Необхідно відзначити, що крім підвищення швидкості (максимум складає 171.2 Кбіт/с, але про це трохи нижче), нова система передбачає іншу схему оплати послуги передачі даних ? при використанні GPRS розрахунки будуть проводитися пропорційно обсягу переданої інформації, а не часу, проведеному online. До того ж, введення GPRS буде сприяти більш ощадливому і раціональному розподілу радіочастотного ресурсу: особливо не вдаючись у технічні тонкості можна сказати, що "пакети" даних передбачається передавати одночасно по багатьом каналам (саме в одночасному використанні декількох каналів і полягає виграш у швидкості) у паузах між передачею мови. І тільки в паузах ? голосовий трафік має безумовний пріоритет перед даними, так що швидкість передачі інформації визначається не тільки можливостями мережного й абонентського устаткування, але і завантаженням мережі. Підкреслю, що в GPRS жоден канал не займається під передачу даних повністю ? і це основна якісна відмінність нової технології від використовуваних нині. Ви тільки уявіть ? можна постійно мати на своєму ноутбуці зелену ромашку ICQ, не навантажуючи цим мережу, і платити пропорційно обсягу отриманих і відправлених повідомлень.

Зрозуміло, розробники GPRS приклали всі зусилля для того, щоб установка нової системи "поверх" існуючих GSM-мереж виявилася як можна менш обтяжною (і руйнівної, що немаловажне) для операторів. Давайте розглянемо докладніше, які нові блоки і зв'язки з'являються в загальній архітектурі системи стільникового зв'язку стандарту GSM із впровадженням GPRS, а потім обговоримо користувальницьке устаткування, здатне працювати з високошвидкісною пакетною передачею даних.

Для швидкої маршрутизації інформації до мобільного абонента GPRS-система потребує даних про його місце розташування щодо мережі, причому з більшою точністю, ніж у випадку передачі голосового трафіка (нагадаю, HLR і VLR зберігають номер Location Area (LA), у якій знаходиться абонент). Але уявіть собі, як зросте службовий трафік у стільниковій мережі і витрата енергії мобільним апаратом, якщо телефон буде інформувати систему щораз при переході від однієї соти до іншої! Щоб знайти компроміс між обсягом сигнального трафіка в мережі GPRS і необхідністю знати з високою точністю місцезнаходження абонента прийнятий розподіл терміналів на три класи:

· IDLE (непрацюючий). Телефон відключений чи знаходиться поза зоною дії мережі. Очевидно, що система не відслідковує переміщення подібних абонентів.

· STANDBY (режим очікування). Апарат зареєстрований (прикріплений) в GPRS-системі, але вже довгий час (обумовлений спеціальним таймером) не працює з передачею даних. Місце розташування STANDBY-абонентів відомо з точністю до RA (Routing Area ? область маршрутизації). RA дрібніше, ніж LA (кожна LA розбивається на декілька RA, але, проте, RA крупніше, ніж сота, і складається з декількох елементарних комірок).

· READY (готовність). Абонентський термінал зареєстрований у системі і знаходиться в активній роботі. Координати телефонів, що знаходяться в режимі READY, відомі системі (а, точніше, SGSN) з точністю до соти. Відповідно до цієї ідеології, термінали, що знаходяться в STANDBY-режимі, при переході з одного RA в іншій посилають SGSN спеціальний сигнал про зміну області маршрутизації (routing area update request). Якщо нова і стара RA контролюється одним SGSN, то зміна RA приводить лише до коректування запису в SGSN. Якщо ж абонент переходить у зону дії нового SGSN, то новий SGSN запитує в старого інформацію про користувача, а MSC, VLR, HLR і GGSN повідомляються про зміну SGSN. Коли телефон, що працює з GPRS-системою, переміщається в іншу LA, то SGSN відправляє відповідному VLR повідомлення про необхідність зміни запису про місцезнаходження абонента.

Цікаво обстоять справи з маршрутизацією даних у випадку роумінгу GPRS-абонента. При цьому можливі два варіанти, або, доцільніше сказати, сценарії. SGSN в обох випадках використовується гостьовий (VSGSN ? Visited SGSN), а от GGSN може використовуватися або гостьовий (VGGSN ? Visited GGSN), або домашній (HGGSN ? Home GGSN). В останньому випадку між домашнім і гостьовим операторами повинна існувати GPRS-магістраль (InterPLMN GPRS BackBone ? GPRS-лінія між різними мобільними мережами) для передачі трафіка між HGGSN і мобільним абонентом. Крім того, з'являється необхідність у BG (Border Gateway