Рисунок .13 – Функції в STRESS

Обчислення може містити константи і цифрові властивості. Для додавання атрибуту в функцію потрібно нажати Add, і туди додаються дані які було вибрано в полях Object та Attribute. Константи вставляються так само, тільки беруться з поля Constant. Операції Plus(додавання), Minus(віднімання), Multiply(множення), Divide(ділення) додаються вибором їм відповідних полів та натисканням кнопки Add.

Для настройки утиліти Editor можна скористатися меню Options->Change. Тут можна задати автора бази знань, автоматичне завантаження останньої використаної бази знань, перезагрузку БЗ в STRESS після її редагування в Editor та інші (рис. 3.14).

Рисунок .14 – Налаштування Editor.

Запуск та відлагодження експертної системи.

Для початку роботи з IDE STRESS потрібно зайти в папку з встановленою програмою, та запустити STRESS.EXE. Зовнішній вигляд системи зображено на рис. 3.15.

Рисунок .15 – Середовище експертної оболонки STRESS.

Для завантаження файлу бази знань потрібно активувати пункт меню File->Open як це показано на рис. 3.16.

Рисунок .16 – Завантаження бази знань в систему.

Тепер розглянемо детальніше кожен пункт з меню.

В меню Filе містяться системні команди, які дозволяють:–

About stress -про експертну оболонку STRESS;

Після загрузки бази знань в систему з’явиться інформація про неї (рис. 3.17):

Рисунок .17 – Властивості бази знань

Щоб розпочати консультацію потрібно вибрати Consult->Begin. Після цього система буде вам задавати питання, на які ви повинні давати відповіді (рис. 3.18). Питання в даній системі можуть бути 4 типів: перераховані, логічні, числові та текстові. Тому вигляд запитань, які система буде задавати будуть відрізнятися в залежності від їх виду.

Рисунок .18 – Діалогове вікно експертної системи

Після того як всі питання з пакету було задано експертна система генерує висновок про успішність складання даного тесту (рис. 3.19).

Рисунок .19 – Висновок експертної системи

Для того, щоб під час консультації було видно всі доступні на даний момент твердження, які можуть бути використані для задоволення цілі – використовується утиліта Agenda. Перед початком консультації потрібно запустити Option->Agenda і після початку консультування бази знань TEST.KBS можна буде спостерігати за процесом генерування тверджень для конкретних цілей (рис. 3.20).

Рисунок .20 – Утиліта Agenda

Утиліта Blackboard використовується для того, щоб користувач міг бачити всі твердження, які були прийняті в базу знань, тобто, міг бачити всі відповіді користувача на питання системи. Для запуску Blackboard потрібно скористуватися меню Options->blackboard (рис. 3.21).

Рисунок .21 – Утиліта Blackboard

Для детального відлагоджування баз знань STRESS використовується утиліти Trace. Для її використання потрібно запустити (Option->Trace) а потім почати консультацію (рис. 3.22).

Рисунок .22 – Відлагоджувач Trace.

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Економічна доцільність розробки програмного забезпечення та його впровадження

Всі програмні продукти, які розробляються на даний час, необхідно обґрунтувати з точки зору економічної доцільності. Дане обґрунтування необхідне для того, щоб вчасно припинити (при втраті актуальності або надмірних витратах) розробку або здійснити необхідні інвестування в проект для забезпечення необхідними програмними або апаратними засобами розробників з метою одержання очікуваних результатів. Економічний ефект розробленого продукту визначається на основі економічних показників, які дають можливість прогнозувати результат від впровадження даної програми.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення будь якої автоматизованої системи. Враховуючи інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки, на сьогодні такий аналіз є невід’ємною частиною попереднього аналізу аналогічних робіт, оскільки саме результат автоматизації виробничих процесів дає суттєве покращення в технології виробництва чи діагностування об’єктів, а кошти, що затрачаються на дану роботу, повинні бути еквівалентними тому ефекту, який принесе конкретне нововведення [20].

В даній роботі проводиться розрахунок економічних показників та аналіз всієї роботи по доцільності розробки програмного забезпечення.

Побудова мережевого графа

Мережевий граф є основним плановим документом в системі мережевого планування і керування, що являє собою інформаційно-динамічну модель, в якій зображаються взаємозв'язки і результати всіх робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети розробки, тобто мережевий граф – це наочне відображення плану робіт.

В мережевому графі детально чи укрупнено показано, що, в якій послідовності, коли, за який час, для чого необхідно виконати, щоб забезпечити закінчення всіх робіт не пізніше заданого, директивного терміну.

Порядок побудови мережевих графів визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Мережеві графи тільки відображають існуючу або проектовану черговість і взаємозв'язок виконання робіт.

По кожній роботі необхідно враховувати:

Аналізуючи мережевий граф можна виділити його головні елементи: події і роботи. Розглянемо детальніше значення термінів: