19 | 60 | 60 | 0

20 | 64 | 64 | 0

21 | 68 | 68 | 0

22 | 70 | 70 | 0

Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми

Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми будемо здійснювати на аналізі таких економічних показників:

Spо – сумарні витрати на розробку програмного забезпечення;

?KД2/1 – додаткові капітальні вкладення;

KEOM – капітальні вкладення в ЕОМ;

?Ee2/1 – додаткові капітальні вкладення.

Розрахунок відповідних коефіцієнтів проводиться з врахуванням того, що варіаційні задачі діагностування раніше виконувались вручну.

Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення визначаються за формулою:

, (4.2)

де р0 – норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;

– час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-ої кваліфікації, люд.-міс;

– основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс;

– коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;

– коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;

– коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

– машинний час ЕОМ, необхідний для налагоджування даної програми, машино-год;

ег – експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год машинного часу.

Значення коефіцієнтів ; ; ; . Нехай = 3 люд.-міс, а = 750 грн.

Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год машинного часу, можуть бути визначені за витратою електроенергії

(4.3)

де Рсп = 350 Вт – споживана потужність ЕОМ;

Сеод = 0.348 – вартість 1 кВт/год електроенергії для підприємств.

Отже, за (4.3 )

.

Необхідний час налагодження програми становить 90 машино-год. Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складуть

= (1 + 0.16) • (3 • 750 • ((1+ 0.2) • (1 + 0.35) + 0.54) + 90 • 0.1218) = =5650,32 грн.

Розрахунок капітальних вкладень

Додаткові капітальні вкладення , пов'язані з впровадженням розробленої програми, визначаються за формулою:

, (4.4)

де – капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

– машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;

– корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);

– ціна нової програми, грн.:

грн.,

де – кількість користувачів.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за формулою:

(4.5)

де – вартість ЕОМ (серверів), грн;

= 2900 грн. – для ЕОМ AMD Athlon 64 3200 s939850 / DDR2 RAM 512МB / НDD 120Gb/3.5' FDD/ GF FX7600GT 128Mb / ATХ/SB/DVD-+RW ASUS/LG 1719s 17".

– вартість комунікацій, грн. У даному випадку лінії зв’язку не використовуються, тому = 0.

Значення капітальних вкладень становить:

=1 • 2900 = 2900 грн.

Корисний річний фонд роботи ЕОМ :

. (4.6)

де – дійсний річний фонд часу, дні;

– коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт ();

– тривалість робочої зміни, год ().

Корисний фонд часу ЕОМ становить:

год/рік.

Машинний час ЕОМ, необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ, обчислюється як:

, (4.7)

де – час, який витрачає користувач на вирішення задачі з ЕОМ, год. Машинний час ЕОМ становить

год/рік.

Додаткові капітальні вкладення становлять:

грн.

Розрахунок експлуатаційних витрат

Економія витрат, пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:

, (4.8)

де – основна заробітна плата 1-ого робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн/рік;

Тс – строк служби програми до її морального зносу, роки.

Приймемо Тс=5 років, =8500 грн., кількість робітників – 1. Економія

експлуатаційних витрат становить:

= (1+ 0.35) • (1+ 0.2) • 8500 - (229.5 • 0.1218 + 5650.32/5)= 11849.02 грн.

Розрахунок зведених економічних показників

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за формулою

. (4.9)

Отже, за (4.9)

=6012,82/11849,02 = 0,507 роки.

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні програми визначається за формулою:

, (4.10)

де

При року використання розробленої програми є економічно ефективним. Тому

=11849,02 – 6012,82/1,5 = 7840,47 грн.

В таблиці 4.4 наведені зведені економічні показники системи. З вище наведених розрахунків видно, що розробка та впровадження даної системи є економічно доцільним. Використана при розрахунках методологія не є досконалою і не враховує всі переваги застосування інформаційних комп'ютерних систем [23].

До таких переваг можна віднести якісні параметри:

Точність формування звітів вища при застосуванні відпрацьованого алгоритмічного підходу і значно нижча при ручній роботі;

Достовірність одержаної інформації перевіряється на етапі проектування і розробки програми і не підлягає сумніву при експлуатації програми (обрахунок здійснюється по чіткому алгоритму), тоді як при ручному обрахунку можливі механічні помилки і достовірність вихідної інформації необхідно перевіряти при рішенні будь-якої типової задачі.

Таблиця 4.4 - Зведені економічні показники розробки системи

Показник | Розмірність | Значення

Витрати на розробку програмного забезпечення

Капітальні вкладення

Економія експлуатаційних витрат

Термін окупності

Грошовий річний еквівалент | грн

грн

грн/рік

рік

грн/рік | 5650,32

6012,82

11849,02

0,507

7840,47

Таким чином, розробка програмного забезпечення є економічно доцільною для використання. Згідно наведених економічних показників розробки системи випливає економія експлуатаційних витрат, які складають 11849,02грн./рік та їх термін окупності, що становить 0,507 року.

Згідно з вище перелічених переваг випливає, що впровадження розробленого програмного продукту дозволить підвищити продуктивність праці працівника, який раніше вирішував дану задачу вручну.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Аналіз небезпечних і шкідливих чинників, що виникають при роботі з комп'ютером

При розробці програмного продукту на розробника що працює на ПЕОМ постійно або періодично діють наступні небезпечні і шкідливі чинники:

Забруднення повітря шкідливими речовинами, пилом, мікроорганізмами і позитивними аеронами.

Невідповідність нормам параметрів мікроклімату.

Виникнення на екрані монітора статистичних зарядів, що примушують частинки пилу рухатися до найближчого заземленого предмету, часто їм виявляється обличчя розробника.

Підвищений рівень шуму на робочому місці.

Підвищений рівень статистичної електрики при неправильно спроектованій