розуміє, які завдання і в якому обсязі він повинен виконати, щоб отриманий результат відповідав поставленій задачі.
Надійність тесту – це питання про те, якою мірою його повторення приведе до тих же результатів. Підвищенню надійності тесту сприяє його простота, строге дотримання умов тестування, унеможливлення впливу сторонніх факторів (підказки, списування, тощо) [6].
Прогностична цінність тесту означає, що тест має бути таким, щоб результати тестування могли бути використані в подальшій діяльності, наприклад, при повторенні погано засвоєного матеріалу.
При складанні тестів повинні враховуватися такі наступні вимоги:
строга відповідність джерелам інформації, якими користуються учні;
простота – кожне завдання повинне полягати у вимозі від студента відповіді тільки на одне питання;
однозначність – формулювання завдання повинне вичерпним чином роз'ясняти поставлену перед студента задачу, при чому мова і терміни, позначення, графічні зображення та ілюстрації завдання і відповідей до нього мають бути зрозумілими.
Шкали оцінювання
П’ятибальна система оцінок, що склалася в СРСР, була зручна для шкіл з єдиним змістом освіти, єдиним рівнем його засвоєння, єдиними термінами вивчення матеріалів. Очевидно, що в умовах, які склалися однакові оцінки можуть нести абсолютно різну інформацію. Абітурієнти, що часто вступають до вузів, із однаковими оцінками в атестаті показують різні рівні підготовки.
На рис. 1.1 представлені види оціночних шкал.
Рисунок . – Види оціночних шкал
Перевага кількісних шкал – їх простота і визначеність, та плата за це є їх мала інформативність. Порядкові шкали, особливо дескриптивні, високо інформативні і змістовні. Недоліком їх є висока невизначеність, необхідність в системі експертизи. При тестуванні найчастіше використовується відносна і рейтингова шкала.
Організація систем поточного і підсумкового контролю знань
Для поточного та підсумкового контролю використовуються спеціальні системи тестування. Їх використання надає контролю якості знань об'єктивності, можлива одночасна перевірка за відносно короткий проміжок часу багатьох слухачів. Важливу роль грає також отримання результату тестування відразу після його проведення. Основні можливості такої системи:
автономна розробка тестових завдань спеціалістами кафедр у відповідності з заданим форматом у вигляді текстових файлів;
налагодження в діалоговому режимі параметрів системи оцінки тестування;
можливість переходу від виду введення відповідей з клавіатури до варіанту вибору відповідей зі списку;
автоматизоване заповнення бази даних тестів з текстових файлів;
можливість проходження окремого тесту або, при комплексному контролі, побудова спільного завдання за допомогою вказування номерів тем для контролю та кількості питань з кожної теми.
Аналіз вимог до систем контролю знань показав необхідність розробки програмного забезпечення для трьох категорій користувачів: автора контролюючих тестів, слухача та керівника навчання, який відповідає за проведення контролю. Авторами виступають досвідчені викладачі, які розробляють відповідний варіант контролю знань. Слухачами можуть бути студенти чи інші користувачі, яким необхідно перевірити рівень своїх знань. Керівники навчання відповідно до введеної інформації проводять необхідний контроль, отримують статистичну інформацію, мають доступ до бази даних з метою перегляду наявних тестів та формування з бази даних завдання на контроль.
Автори курсів мають можливість постійно доповнювати та обновляти інформаційну базу. Для цього передбачено режим корекції введених даних, доповнення новою інформацією, знищення застарілої. Режим автора не вимагає знань з програмування, а лише бути спеціалістом своєї області. Автор повинен чітко сформувати текст питання, вірну та альтернативні відповіді. Кожна відповідь може займати декілька рядків. Кількість відповідей обмежується лише загальною кількістю рядків для відповідей. Це зв'язано з обмеженим розміром екрана, та необхідністю бачити на екрані відразу всю інформацію по запитанню. Наприклад, ми можемо ввести любу кількість відповідей, загальна кількість рядків яких не перевищує 16. Для режиму самопідготовки студентів можливе введення підказки у вигляді пояснювального тексту або посилання на відповідне літературне джерело. При використанні системи студентн має можливість при бажанні отримати введену автором допомогу через використання відповідної клавіші, наприклад F1.
Перед початком контролю студент повинен бути зареєстрований. Відповідно до розробленої форми в процесі діалогу необхідно ввести до бази даних студентів інформацію. Робиться це або самим студентом при проходженні першого контролю, або централізовано попередньо вводяться дані про всю групу. Для роботи студенту надається присвоєний йому системою код. Вилучення слухача з бази даних дозволяється лише керівнику навчання при введенні відповідного паролю [7].
В системі ведеться статистична інформація про хід контролю. Після кожного проходження контролю студенту видаються основні результати проходження: кількість помилок, правильних відповідей, оцінка,час контролю тощо. Дана інформація зберігається довгостроково до процедури вилучення студента з бази даних. Крім того в разі необхідності відразу після проведення контролю можна переглянути його хід більш детально, тобто викладачу доступні всі відповіді студента і є можливість оперативно вирішити спірні питання. Ця оперативна інформація замінюється на нову при черговому контролі знань. Дана система дає можливості працювати в режимі перевірки знань та режимі самопідготовки. Режим самопідготовки використовується для опанування роботою з системою перед контролем та для попереднього вияснення студентом свого рівня знань. Результати роботи в даному режимі не заносяться в статистичну базу, а лише служать для інформації, з метою виявлення слабких місць для подальшої підготовки.
Тести для контролю формуються викладачами відповідних курсів. Для автоматизації вводу тест створюється в вигляді текстового файлу відповідно до розробленого формату. Такий підхід дозволяє створювати тести безпосередньо на кафедрах. Створення бази даних для контролю проводиться шляхом перетворення відповідного текстового файлу в формат бази даних за допомогою спеціальної програми.
База даних для контролю знань по спеціальності являє собою набір тестів. Сам контроль має два режими. В першому випадку студенту пропонуються підряд всі без винятку запитання, що входять до даного тесту. Такий підхід використовується при поточному контролі знань