під час атестаційних перевірок на протязі семестру. Другий режим використовується для комплексної перевірки знань. В цьому випадку викладач формує завдання для студента по декількох або по всіх курсах, що складають базу контролюючих тестів. При створенні завдання необхідно лише вказати після назви тесту, що підлягає контролю та загальної кількості питань в тесті, ту кількість питань, яка буде надана студенту при контролі. Можлива взагалі відмова в даний момент від контролю деяких тем. Таким чином, маючи загальну велику базу контрольних тем, ми можемо оперативно сформувати блок тестів для кожної спеціальності, курсу тощо. Самі запитання будуть вибиратись з бази даних випадковим чином. Цей підхід використовується як складова частина іспитів.
Відповідь на запитання може формуватися двома способами. В першому випадку необхідно вказати правильну відповідь зі списку запропонованих, в другому - правильну відповідь необхідно ввести з клавіатури. Кожен із варіантів має свої переваги та недоліки. При вводі відповіді з клавіатури можливі помилки, які зв'язані з недостатнім знанням нових термінів, особливо в період нинішніх змін в термінології. Проте при контролі знань по деяким дисциплінам, наприклад, іноземна мова, ділова українська мова, знання товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності введення відповіді з клавіатури краще, ніж вибір зі списку. Тут дійсно необхідно чітко знати вірну відповідь. Система дозволяє вживання при вводі вірної відповіді передбачених автором тесту синонімів. Передбачається в подальшому модифікація режиму вибору правильної відповіді. При цьому серед запропонованих відповідей може бути декілька правильних, а не одна. Слухачу необхідно буде вказати весь список правильних відповідей. Дана можливість особливо корисна для усунення однієї з найбільш розповсюджених помилок при формуванні правильної відповіді, а саме того, що вона довша за інші. В цьому випадку автор має можливість розбити повну точну відповідь на декілька складових чим і буде усунена неявна підказка.
При виборі номера правильної відповіді зі списку запропонованих відповідей можливе випадкове вгадування. Але досвід роботи з системою показує, що при якісному формуванні альтернативних відповідей, скористатись методом явної відмови від неправильної відповіді дуже важко. Навпаки, при наявності серед вірної правдоподібних відповідей студент вимушений провести важкий аналіз для виявлення вірного рішення. Який тип відповіді (вибір зі списку чи введення з клавіатури) використовувати при роботі з відповідним питанням вирішує автор тесту.
По ходу роботи з системою автоматично збирається статистична інформація. Оцінка формується як результат процентного відношення кількості правильних відповідей до загальної кількості запитань. При вводі тесту його автор вказує, який процент правильних відповідей заслуговує тієї або іншої оцінки.
При тестуванні знань також може враховуватись час, затрачений студентом на виконання завдання. Вирішення проблеми часу роботи над запропонованим завданням має два шляхи. В першому випадку за несвоєчасне виконання завдання виставляється незадовільна оцінка. Можливий і інший варіант, коли при закінченні відведеного на контроль часу, буде підраховуватись процент вірних відповідей на момент завершення контролю до загальної кількості питань, що виносились на перевірку. При проведенні контролю слухач має можливість контролювати темп своєї роботи. На екран постійно виводиться інформація про час контролю та кількість пройдених питань.
Використання комп'ютерних систем контролю знань дозволяє більш ефективно проводити перевірку знань. Введення категорій користувачів таких систем дозволило чітко розподілити функції та значно розширити примінення системи в зв'язку з можливостями налагодження під уподобання конкретного користувача.
Аналіз систем поточного і підсумкового контролю знань
Алгоритми оцінки знань
В даний час при комп'ютерному контролі знань застосовуються різні методи оцінювання знань студентів, починаючи з найпростіших, таких, що враховують лише відсоток правильно виконаних завдань при двохбальній системі оцінки окремого питання, і закінчуючи складними складовими, в яких використовуються всілякі параметри контролю і багатобальна система оцінки, як окремих завдань, так і роботи в цілому. В процесі дослідження були розглянуті різні алгоритми оцінки знань і використовувані в них параметри КЗ. Нижче наводиться короткий опис деяких із них [8].
Алгоритм контролю знань, реалізований в САПР АУК «КАДІС», заснований на використанні системи дидактичних показників, запропонованою В.П. Беспалько. Для виміру міри володіння учбовим матеріалом на кожному рівні використовується коефіцієнт, визначуваний як відношення кількості правильно виконаних істотних операцій в процесі тестування до сумарної (загальної) кількості істотних операцій в тесті. Результуюча оцінка виставляється по 5-ти бальній шкалі на основі заданих граничних значень;
В основі методу діагностики якості знань фахівців лежить алгоритм автоматизованого аналізу і обробки структури макромоделі учбового матеріалу в рамках даної дисципліни. Метод дозволяє адаптувати систему діагностики до кожного студента індивідуально і автоматизувати операції, пов'язані з проведенням підсумкового контролю знань;
Алгоритм адаптивності, реалізований в системі «Телетестінг», враховує можливість дострокового переходу на вищий рівень з нижнього і середнього рівнів трудності.Алгоритм підвищує точність оцінювання для крайніх випробовуваних (слабо і добре підготовлених), оскільки обоє крайньої категорії отримують більше завдань релевантного їм рівня трудності;
Оцінювання в системі «КИОСТМ» реалізоване на основі експертного алгоритму. В процесі навчання і контролю знань, система створює вектор студента і зберігає його в базі даних. Завдання експерта полягає в з'ясуванні ступеня схожості вектора студента із векторами еталонних таблиць. Залежно від ступеня схожості, він привласнює студенту той або інший клас оцінювання;
Метод кусково-лінійної апроксимації є подальшою модифікацією методу, запропонованого і реалізованого в АОС “КОНТАКТ”, і може бути використаний для виставляння оцінки при навчанні або контролі і вибору варіанту викладу в багаторівневій навчальній програмі (ранжирування учнів). Алгоритм, що реалізовує даний метод, заснований на класифікації завдань (питань) навчальної програми за їх дидактичними характеристиками, основними з яких є