проте саме поняття тут словарно не фігурує. Між поняттям та її тезами встановлюється відповідний зв’язок.
Разом із класифікацією понять концепція передбачає класифікацію тез, що дозволяє розширити можливості застосування бази знань. Структура класифікації є аналогічною до описаної щодо понять. Тезу можна віднести до певного класу тез, і разом з цим дана теза набуває всіх властивостей та ознак цього класу. Це надалі дозволяє використовувати ці знання при побудові контролюючих об’єктів.
Серед типів тез особливим чином виділимо декілька.
Перш за все це теза-визначення. Цей тип, або клас, тез містить визначення поняття, тобто відповідає на питання «Що це?». Тут міститься фрагмент матеріалу, який визначає чим є дане поняття.
Теза-призначення вказує для чого призначене дане поняття. Фрагмент тексту в тезі описує для чого служить відповідне поняття. Інформація тези містить відповідь на питання «Для чого служить поняття?», «Яка мета цього поняття?», «Для чого призначене поняття?»
Так само, як і для понять, для тез вказується рівень їх важливості, що вказує на пріоритетність даного твердження у структурі знань курсу, рівень важливості його засвоєння для розуміння предмету, що вивчається.
Процес контролю знань займає важливе місце у структурі дистанційної освіти. Від його ефективності залежить успішність застосування цього виду навчання. В той же час сучасний підхід до дистанційної освіти ставить завдання автоматизувати процес контролю знань.
Перш за все зазначимо найпоширеніші типи завдань, що можуть застосовуватись при контролі знань шляхом тестування та мають перспективне значення для розробленої семантичної моделі.
Найпростішим типом є питання, що передбачає відповідь типу «Істина/Хиба».
Найпоширенішим видом завдань у тестах є завдання множинного вибору: «один з декількох» та «декілька з декількох».
Більш складним є завдання із вільною формою відповіді: відповідь на питання студент має ввести власноруч.
Ще один варіант – завдання співставлення. Студенту подається два набори деяких елементів, і він має співставити кожен варіант одного набору з відповідним на його думку варіантом з іншого набору елементів.
Окремо виділимо ще один досить специфічний тип завдань – завдання по визначенню пріоритетності. Суть завдання полягає в тому, щоб розставити певні елементи в правильному порядку або порядку їх пріоритетності.
Понятійно-тезисна модель контролю знань
Запропонована понятійно-тезисна модель знань розробляється на стику багатьох наукових областей, серед яких наступні: інженерія знань як напрямок штучного інтелекту; педагогіка, а саме її розділ – дидактика, як частина педагогіки, що розкриває правила викладання; інтерпретація (герменевтика, екзегетика), що вивчає правила тлумачення текстів; лінгвістика і її розділ семантика, що вивчають закономірності природної мови і проблеми, пов’язані із змістом, значенням, і інтерпретацією лексичних одиниць; і в решті решт базою для реалізації служать комп’ютерні науки - програмування, розробка застосувань баз даних, Веб-програмування.
В освітньому процесі можна виділити три складові: передача навчальної інформації, соціальна складова, що включає спілкування між учасниками освітнього процесу, практичні заняття. Найперша місія дистанційної освіти – спрощення і оптимізація передачі навчальної інформації від носія знань до студента. Історично склалося, що в традиційних формах навчання початковою формою передачі інформації є вербальний спосіб (викладач читає лекцію). Натомість в дистанційному, віддаленому від викладача, навчанні основною формою передачі навчальної інформації стає текст, а точніше гіпертекст і мультимедіа вміст. Тобто основним транспортним засобом, або ж «протоколом» передачі знань є текст, в якому міститься навчальна інформація. Це і є основною підваленою понятійно-тезисної моделі знань [10].
Можна сказати, що запропонована модель подання знань для освітніх цілей має текстуальний характер. Вважаємо, що саме навчальний матеріал є основним джерелом знань. Тут слід провести паралелі і порівняння з іншими підходами до формалізації знань, традиційними для інженерії знань. Перш за все виділимо семантичні мережі, які викликають широкий інтерес і мають практичне застосування в освітніх технологіях, в тому числі при тестуванні. Невеликий порівняльний аналіз технологій автоматизації тестування наводиться нижче.
Наріжним каменем структури понятійно-тезисної моделі є така сутність як поняття, предмет обговорення, деякий об’єкт з предметної області, про який в навчальному матеріалі є знання. Для представлення знань про поняття в моделі існують структурні елементи – відомості про об’єкт, або тези про поняття. З кожним поняттям в моделі пов’язується множина відомостей про нього. Викладена ідея і є основою концепції семантичної моделі знань, що розробляється і використовується в цій роботі.
Поняття вказує на деякий об’єкт з області знань, про який іде мова, і який представляється для вивчення студенту. Наприклад в курсі «Алгоритмічні мови програмування» можна виділити такі поняття: «процедура» , «цикл», «програма», «змінна», «життєвий цикл програми» тощо. Для курсу «Програмування в середовищі Delphi» можна було б виділити такі поняття: «об’єкт», «подія», «клас», «форма», «компонент TEdit» та інше.
Теза – це деяка відомість про поняття. Тезу можна порівняти з ознакою, характеристикою поняття або з будь-яким твердженням, що є істиною для даного поняття. Наведемо приклади: теза про поняття «процедура» - «дозволяє розбити програму на підпрограми», теза про поняття «клас» - «може мати в своїй структурі не тільки поля-властивості, а й методи, тобто функції і процедури».
Понятійно-тезисна модель передбачає однозначний зв'язок семантичних даних із навчальним матеріалом. Це дає можливості для управління навчальним процесом і процесом контролю знань і їх адаптації. В даному випадку ми маємо інформацію про поняття і їх місце знаходження у навчальному матеріалі. Кількість семантичних одиниць, що стосуються поняття, з легкістю обраховується для кожного навчального фрагменту. Насправді система не міркує знаннями з предметної області, проте щодо окремих висловів чи тверджень, які описують поняття і сприймаються системою «як є»,