Ключовим моментом технології є семантичний розбір навчального тексту. Тут можна провести паралелі із «семантичним конспектом», запропонованим Атановим. Фактично це заміняє формування БЗ у таких підходах як семантичні мережі, концептуальні графи тощо. Перевагою, очевидно, є природність даного процесу у технології ПТМ. Крім того в даній технології робиться акцент на педагогічному підході, тоді як в традиційних технологіях штучного інтелекту акцентується увага на питаннях характерних для цієї області, що часом є важко прийнятним (і ,можливо, необов’язковим) як для реалізації у рамках педагогічної комп’ютерної системи, так і для працівників-користувачів системи.

Подамо опис технології, по якій іде формування бази знань. Як зазначалося вище, центральним носієм знань вважається навчальний матеріал. Тому виділення конкретних семантичних одиниць тісно пов’язане із процесом маніпулювання навчальним матеріалом. Враховуючи загально визнаний модульний підхід у дистанційному навчанні, весь матеріал в решті решт прийнято поділяти на дрібні фрагменти, які називають кадрами (або фреймами). Таким чином на кожному кроці подання навчальної інформації студент отримує невеличкий фрагмент, що сприяє кращому зосередженню і сприйняттю поданого матеріалу. Поняття кадру є дуже важливим для понятійно-тезисної моделі і відіграє роль ланки, що пов’язує семантичні одиниці із конкретним навчальним матеріалом. Звернемо увагу на те, що в даній роботі ми не зупиняємося на конкретній реалізації загальної структури збереження і подання навчального матеріалу, більше того ПТМ допускає різні реалізації цієї структури. Бажаною в даному випадку є лише вимога про кінцевий поділ навчальної інформації на кадри. Це, крім усього іншого, сприяє спрощенню інтеграції ПТМ із вже існуючими системами ДН.

Подальший опис буде в основному зосереджений на роботі з кожним конкретним навчальним кадром. Суттю підходу є те, що смислова інформація, яка буде формалізуватися у семантиці моделі, виділяється безпосередньо із тексту навчального фрагменту. Сам процес формування бази знань фактично являє собою осмислене читання навчального тексту разом із нескладними маніпуляціями щодо останнього.

Нагадаємо, що наріжним каменем моделі є семантичні одиниці - поняття і тези. Поняття вказує на деякий об’єкт з предметної області знань, про який іде мова. Поняття – це, як правило, одне-два слова, які текстово виражають предмет розгляду. Теза – це деяка відомість або твердження про поняття. Фактично теза являє собою одне або декілька речень, в яких мова іде безпосередньо про відповідне поняття, проте саме поняття тут словарно не фігурує. Теза ставиться у відповідність поняттю, таким чином між ними встановлюється зв'язок.

Порівняльний аналіз систем контролю знань

В таблиці 1.3 наведено порівняльний аналіз технологій тестування.

Таблиця . – Порівняльний аналіз систем контролю знань

Критерій | Технології тестування

Традиційний підхід | Семантичні мережі | Понятійно-тезисна модель

1 | Принцип роботи | Комп’ютерна реалізація традиційного тестування. На основі педагогічної технології. | На основі бази знань семантичної мережі. Центральна архітектурна ідея для формування тестових запитань: тріада– «поняття | На основі понятійно-тезисної бази знань. Центральна архітектурна ідея для формування тестових запитань: зв'язок «навчальний матеріал

Продовження таблиці 1.3

»-«відношення»-«поняття» На основі технології інженерії знань. | »-«тези»-«поняття». Модель носить педагогічний характер з елементами застосування інженерії знань.

2 | Процес формування бази знань або банку завдань | Ручним способом. Фактичне створення запитань і варіантів відповідей. | Формування бази знань експертом з предметної області. Визначення понять і зв’язків між ними. | Формування бази знань шляхом виділення із тексту навчального матеріалу семантичних одиниць за зрозумілою і простою схемою.

3 | Трудові і часові витрати, необхідні для підготовки тесту | Високі. Прямо пропорційні кількості необхідних запитань. Важко оптимізуються. | Необхідні великі витрати на формування бази знань. Проте формування тестів іде автоматично | Порівняно невеликі витрати. Генерація тестів іде автоматично.

4 | Необхідність залучення експертів для формування тестів або проведення додаткового навчання | Не має потреби. Формування тестів може здійснювати викладач відповідної дисципліни. | Окрім експерта з даної предметної області потребує експерта із області інженерії знань | Не має потреби. Процес формування тестів легко сприймається людиною, його виконання в може здійснювати викладач відповідної дисципліни.

5 | Якість тестових завдань, їх лінгвістична зрозумілість | Висока, так як їх формування здійснюється безпосередньо людиною | Часто важка для сприйняття людиною. Семантичні мережі створювались скоріш для «пояснення» знань комп’ютеру, а не людині. | Достатньо висока, так як запитання будуються на основі фрагментів навчального тексту, створеного людиною.

6 | Ступінь автоматизації генерації запитань тесту | Фактично відсутня. Використовуються готові запитання. Хіба що різні варіанти відповідей можуть видобуватися із банку завдань. | Повна автоматизація на основі створеної семантичної мережі. | Повна автоматизація на основі семантичних даних і їх зв’язків з навчальним матеріалом.

7 | Інтеграція з навчальним матеріалом, що подається студентам, іможливість повторного використання | Залежить від конкретної реалізації. Важливо слідкувати, щоб матеріал, по якому іде тестування відповідав матеріалу, що подається для навчання. При зміні | Зв'язок навчального матеріалу і семантичних даних початково не передбачений. Важливо слідкувати, щоб семантичні дані, на основі яких | Зв'язок навчального матеріалу і семантичних даних закладено в моделі і задається природним чином під час формування бази знань. Це дає змогу при переструктуруванні

Продовження таблиці 1.3

чи реструктуризації навчального матеріалу повторне використання тесту затрудняється. | генеруються тести відповідали матеріалу, що подається для навчання. При зміні чи реструктуризації навчального матеріалу слід повторно окреслювати простір семантичних даних, що йому відповідає. | навчального матеріалу і надалі коректно