У підсистемі «Приходи» виділяють такі групи інформації: дата приходу, клієнт, сума приходу без ПДВ та з ПДВ, загальна сума, номер документа та дата документа ( Додаток Х). Тобто, у блоці «Приходи» можна дізнатися коли прийшов товар, за якою ціною, встановити ціну товару вже з націнкою аптеки.

У блоці «Розходи» міститься така інформація: дата, час, загальна сума чеку, знижка, сума чеку із знижкою. Саме тут можна дізнатися, коли був проданий певний ЛЗ та за якою ціною, чи була надана знижка при відпуску ЛЗ. Коли провізор відпускає певний лікарський засіб, то він автоматично вноситься в «Розходи».

У підсистемі «Замовлення» місяться дані про препарати, які необхідно замовити. Замовлення роблять вкінці кожного робочого дня. Провізор має право також внести у замовлення препарат, за яким звернувся споживач, а його в аптеці на даний час нема. Тобто, в замовлення вносяться не тільки ті препарати, остання упаковка яких продалася, а й ті, за якими звертаються споживачі.

У «Дефектуру» вносяться ЛЗ, яких немає в аптеці. Тобто, коли провізор відпускає останню упаковку певного препарату, то він автоматично вноситься в дефектуру, а вкінці робочого дня директор або завідувач аптеки замовляють ЛЗ, які містяться в дефектурі. Тобто, «Дефектура» відрізняється від блоку «Замовлення» лише тим, що тут містяться препарати, останню упаковку яких відпускає провізор споживачу. Підсистема «Дефектура» містить такі блоки інформації: назва препарату, виробник, кількість, залишок, група, необхідну мінімальну та максимальну кількість замовлення, прізвище користувача, який відпустив останню упаковку ЛЗ, дату та час внесення в дефектуру ( Додаток Ц).

У підсистемі «Довідники» містяться довідники препаратів, виробників, брендів, клієнтів, фармгруп, дисконтних карток, користувачів та залишків. Довідник препаратів містить код ЛЗ, назву, код та назву виробника, код і назву фармгрупи. Тут можна легко дізнатися які препарати наявні в аптеці, ввівши в пошук потрібний препарат (Додаток Ч). Препарати, у яких закінчується термін придатності виділені червоним кольором і про це попереджається за 180 днів до закінчення терміну придатності.

Довідник виробників містить в собі наступні блоки інформації: код,назва виробника, адреса, код банку, ЄДРПОУ, рахунок, банк ( Додаток Ш). Таким чином можна легко знайти інформацію про потрібного виробника ЛЗ і зв’язатись з ним.

Довідник фармгруп містить інформацію про назву фармгрупи та її код. Відкривши певну фармгрупу, можна дізнатись, які препарати туди належать (Додаток Щ). Адже, коли провізор відпускає ЛЗ, то спочатку виясняє до якої фармакологічної групи він належить.

У довіднику дисконтних карток присутня інформація про власників карток, тобто їх ПІБ, адреса, телефон, а також прізвище фармацевта, який видав дисконтну картку. Тільки при пред’явленні дисконтної картки провізор може зробити знижку на ЛЗ чи засіб медичного призначення. Щоб отримати дисконтну картку потрібно придбати товару на зоо гривень та пред’явити відповідні чеки провізору. Але це не стосується пенсіонерів, яким досить показати тільки посвідчення.

Довідник користувачів містить такі блоки інформації: ім’я, під яким конкретний користувач входить в базу даних, прізвище та ім’я користувача, а також інформацію про роль, яку він відіграє (Додаток Ю). Таким чином база даних захищена від неправомірного користування нею, адже будь-хто не може зайти в БЗ. Кожен провізор має своє імя, а також пароль, який вводить при вході в БД.

Дана БЗ містить увесь перелік лікарських засобів (ЛЗ), які містяться в аптеці. Це значно полегшує співпрацю з клієнтами, адже, коли приходить людина за певним препаратом, то провізор може миттєво сказати чи наявний у них такий препарат, у якій кількості, за якою ціною та інше. Отже, сучасна база даних лікарських засобів (ЛЗ) на підприємстві надає актуальну інформацію про склад препаратів, їх синоніми та аналоги, регуляторні списки та реєстрацію, наявні пропозиції постачальників. Проте поряд із багатьма перевагами БД має і свої недоліки. Це стосуєть того, що вона не під’єднана до глобальної мережі Інтернет. Це дало б змогу заходити в базу даних ЛЗ через Інтернет в будь-якому місці та в будь який час, не йшовши безпосередньо до аптеки. Тобто, можна було б подивитись чи наявний в аптеці потрібний препарат, за якою ціною, скільки він буде коштувати зі знижкою та інше. Це також звільнило б провізорів від зайвої роботи відповідати на безперервні телефонні дзвінки із запитаннями чи наявні у аптеці необхідні споживачам препарати.

Позитивним кроком вперед за останні роки на даному підприємстві можна назвати підключення підприємства до всесвітньої мережі Internet. Це дало змогу, використовуючи певні Інтернет-технології, отримувати більше інформації про сучасний стан ринку, сучасні методи та тенденції просування товарів на ринок — загалом збільшило потік інформації, яка застосовується в управлінні. Підприємство має свою електронну сторінку. Застосування системи електронної пошти передбачає передачу повідомлень і електронних документів за допомогою комп'ютерної мережі з одного комп'ютера на інший. За допомогою таких послуг мережі Інтернет, як World Wide Web підприємство використовує різноманітну наукову і технічну інформацію з численних баз даних. Інтернет дає змогу працівникам оперативно отримувати інформацію про прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів щодо правил відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення. Адже дуже часто змінюється перелік отруйних та наркотичних речовин і норми відпуску сильнодіючих лікарських засобів. Також підприємсто здійснює підписку на бізнес-інформацію, яка забезпечує надходження у поштову скриньку актуальної інформації.

Нещодавно вперше в Україні з’явилася єдина база даних ЛЗ, яка