недостача властивостей захисту;

недостача ефективного управління;

мінімальна підтримка користувача;

може вимагати мережевих оновлень;

несумісність програмного забезпечення броузера/сервера між версіями;

важко підтримувати мультиплікацію, відео, звук через деякий час;

нефільтроваиа інформація може розчарувати користувачів;

не всі службовці можуть мати персональні комп'ютери [ 20, с.236 ].

Екстранет – мережеві зв'язки, які використовують технології Інтернету, щоби зв'язати Іntranet-бізнес з Іntranet-замовниками, постачальниками або іншими діловими партнерами. Компанії можуть встановлювати прямі зв'язки приватної мережі, або створювати приватні безпечні зв'язки Інтернету, що викликало появу віртуальних приватних мереж. Також компанія може використовувати незабезпечений Інтернет як зв'язок екстранету між Іntranet та користувачами, але при цьому застосовувати шифрувальні дані і власні системи меж, щоб забезпечити адекватний захист. Таким чином, екстранет дає можливість замовникам, постачаль-никам, консультантам, субпідрядникам, діловим людям звертатися в обрані веб-сайти Іntranet й інші бази даних компаній (Додаток П). Це так званий другий шлях, яким бізнес може формувати і посилювати стратегічні зв'язки з замовниками і постачальниками. Екстранет може допускати і покращувати співпрацю замовників і ділових партнерів, полегшувати інтерактивну розробку програм, які, в свою чергу, дозволяють пришвидшувати операції в бізнесі.

Сучасний Інтернет містить невимірний обсяг інформації, яку шукає в мережі багатомільйонна аудиторія. Природно, що для систематизації даних, для швидкого пошуку і одержання за допомогою потрібного тематичного сайту потрібна інформаційна інфраструктура, яка полегшує доступ до інформації. Таке завдання виконують чисельні інформаційні служби Інтернет. Інтернет здатний допомогти у вирішенні багатьох завдань [21, с.238]. Він складається з декількох систем різного призначення і способів взаємодії з користувачами, що дають змогу реалізувати найпоширеніші послуги. Із цих ресурсів реально використовується лише незначна частина [30, с.89].

Віддалений доступ. Робота на віддаленому комп'ютері в режимі, коли ваш комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера (тобто віддалено можна організувати роботу чужого комп'ютера). Для цього необхідні знання команд програми telnet. Програма Telnet - протокол вилученого термінального доступу до мережі. За допомогою Telnet комп'ютер користувача підключається до вилученого комп'ютера, що входить до складу Internet. При цьому всі команди, що вводяться на комп'ютері користувача, виконуються системою вилученого комп'ютера.

Мережні служби IRС i ICQ забезпечують можливість інтерактивного спілкування віддалених користувачів мережі за допомогою IRS (Internet Relay Chat), безліч користувачів можуть заходити на так звані «канали» («кімнати», «віртуальні місця», що мають, як правило, тематичну спрямованість), щоб «поговорити» із групою людей або з конкретною людиною. Служба ICQ (I Seek You) - дуже популярний останнім часом internet-пейджер, що дозволяє в будь-який час довідатися, чи знаходиться певний користувач у мережі, обмінятися файлами і т. ін.

Передача файлів (FТР). File Transfer Protocol (FТР), протокол передачі файлів – протокол, що визначає правила передачі файлів з одного комп'ютера на інший. Використовуючи цю можливість, можна одержувати і пересилати файли на віддалений сервер, до якого є доступ. Для використання ftp потрібно подати команду ftp із вказівкою імені робочої машини, на якій ви бажаєте провести сеанс. Для роботи з ftp зручно користуватися спеціальними програмами, типу ReGet, GetRight та ін.

Електронна пошта (e-mail). Це найпопулярніше на сьогодні використання Iнтернет у нас в країні. За оцінками у світі більше 50 мільйонів користувачів електронної пошти. В цілому трафік електронної пошти (протокол smtp, рор) займає тільки 3,7% усього мережного. Це найбільш доступний сервіс, користування електронною поштою не потребує глибокого знання всіх мережних технологій, достатньо розібратися з однією з поштових програм (The Bat!, МS Outlook, Eudora тощо) або з одним із безплатних iнтернет-сервісів, що надають можливість безкоштовно зареєструватися і використовувати свою поштову скриньку (mail.ru, hotbox.ru, rambler.ru, bigmir.net, yahoo.com і багато інших поштових служб, які в мережі дуже розвинуті) [19, с.18-19].

За допомогою електронної пошти можна посилати повідомлення, одержувати їх у свою електронну поштову скриньку, відповідати на листи ваших кореспондентів автоматично, використовуючи їхні адреси та виходячи з їхніх листів, розсилати копії вашого листа одразу декільком отримувачам, переправляти отриманий лист на іншу адресу, використовувати замість адрес логічні імена, формувати декілька підрозділів поштової скриньки для різного роду кореспонденції, включати у листи текстові файли, користуватися системою «відбивачів» пошти для ведення дискусій із групою кореспондентів.

Електронна служба WWW (Word Wide Web) завоювала популярність у всьому світі. Головна перевага WWW полягає у високій швидкості доступу до інформації будь-якого вигляду (текстової, графічної, аудіо, відео) та до всіх інших систем Інтернет у режимі реального часу, відсутності додаткових витрат на виготовлення друкарської продукції та оплату міжміських і міжнародних поштових або транспортних тарифів. Важливою властивістю Web-публікацій є можливість внесення змін до них у будь-який час. Усе це спонукає компанії в усьому світі використовувати «всесвітню павутину» як канал маркетингу та отримання замовлень на свою продукцію.

Через відсутність ієрархії для ефективного використання інформації необхідно мати складні пошукові системи. Всі пошукові сервери в Інтернет розподілено на такі категорії: машини пошуку (search engines) і каталоги (directories), сервери пошуку інших ресурсів в Інтернет, наприклад, файлів у ftp, архівах Gopher, базах даних адрес e-mail.

Каталоги — це списки WWW-адрес з коротким описом змісту цих сайтів. Усередині списків виконується багаторівнева рубрикація.

Машини пошуку не мають рубрикованих списків, а мають велику базу поіндексованих Web-сторінок. Пошук ведеться не за заданою темою, а за ключовими словами.

Як і будь-яка система, WWW не позбавлена недоліків: низька пропускна спроможність каналів зв’язку, недостатня надійність їх, черги на доступ до Web-серверів (навіть з найбільшими вузлами нині одночасно можуть працювати трохи більше ста клієнтів) [30, с.89].

Дошки оголошень (USENET news). Це так звані мережні новини