зображень й їхньої обробки за допомогою комп'ютерів) крапковим зображенням прийнято називати масив пікселів - однакових по розмірі й формі плоских геометричних фігур (найчастіше - квадратів або кіл), розташованих у вузлах регулярної (тобто однакової форми, що складається з осередків, і розміру) сітки. Для кожного пікселя тим або іншому способу задається кольори (звичайно кольори кодуються числами фіксованої розрядності). Подання Растрового зображення в пам'яті комп'ютера - це масив відомостей про кольори всіх пікселів, упорядкований тим або іншим способом (наприклад, по рядках, як у телевізійному зображенні).
Найбільш близьким аналогом такого явища віртуального світу, як крапкове зображення, у реальному світі є мозаїка. Точно так само, як Растрове зображення складається з рівномірно розташованих на площині елементів однакового розміру й форми - пікселів, - мозаїка складається з окремих шматочків кольорового скла - смальти. При дотриманні певних умові (головні з них - невеликі розміри фрагментів смальти й досить велике видалення глядача від поверхні зображення) окремі шматочки смальти, що становлять мозаїчне зображення, не видні - око глядача сприймає зображення як єдине ціле.
Подання векторного зображення в пам'яті комп'ютера складніше, ніж Растрового (хоча, як правило, при цьому воно набагато компактніше). Трохи спрощуючи, можна вважати, що воно являє собою перелік всіх об'єктів, з яких складене зображення, причому для кожного об'єкта зазначено, до якого класу об'єктів він належить, і наведені значення всіх керуючих параметрів. Підібрати аналог векторному зображенню в реальному світі не так-те просто. Втім, на цю роль цілком може претендувати той чоловічок, якого в дитинстві малювали, напевно, всі, присуджуючи: «Крапка, кома, мінус, крива...» Остання фраза, по суті справи, являє собою перерахування об'єктів векторного зображення.
Через те, що в цій фразі відсутні які-небудь натяки на значення керуючих параметрів, чоловічки в усіх виходили різні.
У шкільній програмі векторні зображення з'являлися на уроках геометрії, креслення й математики (графіки функцій). Тим, кому довелось учитися в технічних вузах, доводилося зіштовхуватися з векторними зображеннями на заняттях по аналітичній геометрії.
Процес висновку Растрового зображення на екран або папір досить простий - на екрані пікселю відповідає група із трьох часток люмінофора, що світяться різними квітами, принтер зображує пикселі крапельками чорнила або плямами Барвника (барвного порошку). До пристроїв, що безпосередньо фіксують векторні зображення, ставляться, мабуть, тільки досить що рідко зустрічаються поза стінами конструкторських бюро графобудівники. Майже завжди векторне зображення перед висновком (або безпосередньо в процесі висновку) перетвориться в Растрове - у машинній графіці цей процес називається рендерингом.
З наведеного вище порівняння двох класів зображень може здатися, що з векторними зображеннями працювати значно складніше й що область їхнього застосування досить вузька. Зовсім ні. У дуже багатьох випадках вирішальну роль грають специфічні достатки й недоліки Растрових і векторних зображень.
Основний недолік крапкового зображення складається у фіксованому розмірі пикселів. Через це при збільшенні або зменшенні виникають украй небажані ефекти. При збільшенні зображення між щільно «притиснутими» друг до друга пикселями з'являється вільне місце. Заповнити його, строго говорячи, нема чим, крім розміщення на вільних місцях копій пикселів, що перебувають поруч. Це еквівалентно збільшенню розміру пікселя при збільшенні зображення. Однак сильно збільшувати розмір пікселя не можна - занадто великі пікселі перестануть зливатися в оці глядача в однорідне зображення, видимість змикання зруйнується. Цей ефект добре відомий професійним фотографам, які говорять про надмірно збільшену фотографію - «полізло зерно». І справді, сильно збільшене крапкове зображення здобуває чітко видиму зернисту структуру, а це добре тільки при створенні специфічних художніх ефектів. У машинній графіці це явище називається перекручуваннями растрування. При цьому під раструванням розуміється процес перетворення векторного зображення в крапкове (або одного растрового зображення в інше зі зміною характеристик пікселів). При зменшенні растрового зображення зі збереженням колишнього розміру пикселів неминуче доводиться викидати деякі пикселі, що приводить до втрати частини інформації, що втримується в зображенні. Не рятує положення й зменшення розмірів пикселя, оскільки пристрою відображення інформації (дисплеї, поліграфічні машини й принтери) однаково не можуть відтворювати занадто малі пікселі - у результаті деталі зображення стають погано помітними.
Векторне зображення істотно більш гнучке в роботі. Щоб збільшити або зменшити його, потрібно всього лише змінити один керуючий параметр зображення в цілому - масштаб. При цьому розмір файлу з векторним зображенням не збільшиться ні на один байт. Внесені зміни будуть враховані при рендеринзі, і чіткість зображення не постраждає. На мал. представлені результати збільшення крапкового й векторного зображення.
Рис. Векторне зображення (ліворуч) можна, у відмінність відточеного (праворуч), масштабувати без втрати чіткості й деталей
На відміну від Растрового зображення ступінь структуризації векторного зображення може бути довільної. Вона визначається його художником, що створює. Як ми побачимо в наступних уроках, становлячи зображення значка на лацкані із двох кіл і текстового напису, можна об'єднати ці об'єкти в групу й навіть дати їй ім'я «Значок», щоб потім було легше знайти ці об'єкти. Видалення цієї групи приведе до зникнення значка, але не до виникнення «діри» на піджаці - адже зображення піджака складене з інших об'єктів, які просто стануть видні в тім місці, де раніше був значок. Не становить проблеми й «поправити краватка» - досить змінити значення кута повороту групи об'єктів, з яких складене його зображення. Розміри файлів з векторними зображеннями в більшості випадків набагато менше розмірів файлів із зображеннями крапковими.
На закінчення порівняльного аналізу класів зображень відзначимо, що перетворення векторного зображення в крапкове (раструванням
