На другому кроці нормалізації виявляють ключі відношення і будують діаграму функціональних залежностей не ключових атрибутів від ключів, аналізують ці залежності з метою вилучення неповних функціональних залежностей.

Означення 1. Атрибут В залежить від А у відношенні R тоді, коли в кожний момент часу одному й тому самому значенню А відповідає не більше як одне значення В.

Графічно функціональна залежність відображується так: А —>В. Цій залежності відповідає співвідношення 1:1 між атрибутами

Якщо маємо відношення R(A*, В*, С, D), ключ якого складається з двох атрибутів А і В, тобто є складовим (знаком (*) позначено ключові атрибути), то функціональні залежності в такому відношенні можуть мати такий вигляд:(рис 1.)

Тут атрибут С перебуває в повній функціональній залежності, тобто залежить від всього складового ключа, а атрибут D — в неповній, оскільки залежить лише від його складової частини атрибута В.

Означення 2. Атрибут перебуває в повній функціональній залежності, якщо він залежить від всього ключа і не залежить від його складових частин.

Виконавши декомпозицію попереднього відношення R, отримаємо замість одного два відношення, які будуть перебувати в 2НФ:

Отже, відношення перебувають у 2НФ, якщо вони перебувають у 1НФ і кожний не ключовий атрибут функціонально повно залежить від складового ключа.

Третій крок нормалізації — вилучення транзитивних залежностей. Відношення в 2НФ потрібно аналізувати на присутність транзитивних за-лежностей. Нехай є відношення R(A*, С, D), у якому атрибут D безпосередньо не залежить від ключового атрибута А, а залежить від неключового атрибута С, який залежить від А. Тоді атрибут D транзитивно залежить від А.

На четвертому кроці нормалізації проводиться аналіз на присутність багатозначних залежностей у відношенні. Якщо вони є, виконують декомпозицію відношення. Багатозначна залежність є різновидом функціональної залежності, їй відповідає співвідношення 1:Б між атри-бутами. Атрибут А багатозначно визначає атрибут В у відношенні R. (А, В, С), якщо В залежить лише від А при будь-яких його комбінаціях з іншими атрибутами відношення R. Графічно це позначають так: А —» В.

Якщо залежність А —» В єдина у відношенні R, то відношення пере-буває в ЗНФ.

Якщо у відношенні присутні А —» В і А —» С, то відношення потріб-но розкласти на два інших відношення: R(A, В) і R(A, C).