Використання можливостей Інтернет-технологій для покращення інформаційної діяльності підприємства

Розділ 1 Характеристика та загальний огляд сучасних Інтернет-технологій в контексті інформаційної діяльності

1.1 Інформація та особливості її використання у інформаційній діяльності

1.2 Характеристика інформаційних технологій та особливості їх використання

1.3 Аналіз інформаційних ресурсів глобальної мережі Інтернет

1.4 Інтернет-технології та нові можливості інформаційної діяльності в мережі Інтернет

Розділ 2 Особливості застосування Інтернет-технологій в процесі інформаційної діяльності підприємства (на прикладі ПП «Аріафарм»)

2.1 Загальна характеристика ПП «Аріафарм»

2.2 Нормативно-правове забезпечення сучасних Інтернет-технологій

2.3 Особливості ведення інформаційної діяльності на основі Інтернет-технологій на ПП «аріафарм»

2.4 Шляхи покращення використання поточних та впровадження новітніх методів використання Інтернет-технологій у діяльності підприємства

1.1 Інформація та особливості її використання у інформаційній діяльності

Важко переоцінити ту роль, яку відіграє у сучасному суспільстві інформація. Можна без перебільшення сказати, що сучасне суспільство є суспільством інформації. Інформація допомагає людству активно працювати з природою, допомагає провести інтеграцію людських зусиль. Зараз інформація стала основним ресурсом людства, базою суспільного і технічного розвитку.

Інформація походить від «informatio», яке має декілька значень:

роз'яснення, виклад, витлумачення;

представлення, поняття;

ознайомлення, просвіта.

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «formo» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»).

В слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із у XVII ст.

Інше довідкове видання виводить походження слова інформація від французького «informo» - надаю форму, створюю уявлення про щось, зображаю і засвідчує два значення цієї лексеми: 1)повідомлення про які-небудь події, чиюсь діяльність тощо; відомості, що є об'єктом зберігання, накопичення, переробки і передавання; 2) у математиці, кібернетиці - кількісна міра усунення невизначеності (ентропії), міра організації систем" [Пустовіт Л.О., Скопник О.І., Скота Г.М., Цимбалюк Т.В. Словник іншомовних слів. – К., 2000. – 1018 с.].

Німецький дослідник Н. Луман, розкриваючи зміст інформації, інтерпретує її як "відмінність, яка породжує відмінність" [10. Луман Н. Эволюция / Пер. с нем. А.Антоновский. – М., 2005. – 256 с.].

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

Проблеми інформації досліджують і інженери, і історики, і біологи, і соціологи, і, звичайно, журналісти та представники багатьох інших галузей науки. Соціологи розглядають інформацію “як соціальне явище, тобто, як визначений феномен, пов'язаний з діяльністю тих чи інших суб'єктів соціальних множин (наприклад, груп) чи соціальних інститутів (наприклад, установ і організацій, які функціонують у суспільстві)”. [1.Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Б. А. Грушин, Л. Н. Федотова, Е. Я. Таршиси др.; Под общ. ред. Б. А. Грушина, Л. А. Оникова. - М.: Политиздат, 1980.-С.20. ].

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

відомості або повідомлення про щось (побутове);

комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений );

міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений );

позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений );

заперечення ентропії, міра хаосу в системі (, французький вчений );

передача різноманітності (англійській філософ );

міра складності структур (французький вчений );

ймовірність вибору (радянські вчені та );

відображена різноманітність (радянський вчений );

властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах (інформаціологія, російський вчений );

універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки ();

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі ().

Якщо говорити про інформацію, яка обертається у суспільстві, то її поділяють на семантичну та естетичну. Семантичною є “інформація, яка підлягає універсальній логіці, має структуру, допускає точне уявлення, яку можна перекласти на інші мови”. Естетична – це “інформація, яку не можна перекласти, яка належить не до універсального набору символів, а тільки до набору знань, спільних для сприймача та передавача ” [Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. – М., 1966. , с. 203].

Інформація проникає у всі сфери життя, тому не випадково сьогодні її розглядають як специфічну форму влади. “Влада інформації, – пише

Ж.Л. Шрейбер, – єдина влада, яка безперервно зростає як завдяки розвитку техніки, так і тому, що вона, інформація, стала тим пропускним пунктом, якого ніхто не може уникнути” [ Цит. за: Сморгунов Л.В., Семенов В.А. Политология. – СПб, 1996. – 208 с., с. 125].

Інформація є механізмом, що забезпечує цілеспрямовані дії суб’єктів, а її нагромадження дозволяє здійснювати корекцію їхньої поведінки та інститутів влади. Тому варто погодитися з українським науковцем О.Сосніним, який зазначає, що інформаційні ресурси та інформаційна інфраструктура в сучасних умовах стають ареною міжнародної боротьби за світове лідерство, за досягнення певних стратегічних і тактичних політичних цілей. [Соснін О.В., Шиманський Л.Є. Інформаційні ресурси України: проблеми державного регулювання: Монографія / За заг.