бар (7665fsi).
Рисунок 1.3 - Рівнемір SITRANS LC 500
Електроніка SITRANS LC 500 забезпечує проведення калібрування за допомогою натиснення однієї клавіші і локальне відображення інформації, що полегшує процес установки приладу і запуск його в експлуатацію. Унікальна механічна конструкція проби дозволяє забезпечувати її працездатність при роботі з токсичними і хімічно агресивними середовищами, кислотами, їдкими і клейкими середовищами, а також в'язкими провідними і не провідними середовищами.
«Розумний» двох-провідний давач забезпечений HART комунікатором, що забезпечує можливість проведення дистанційного технічного обслуговування і інспекції. SITRANS LC 500 дозволяє забезпечувати достовірні, стабільні вимірювання в широкому діапазоні застосувань на небезпечних середовищах.
Для вимірювання температури використовуємо термопари.
Якщо температура місця вимірювання відрізняється від температури на вільному кінці сенсора, то між вільними кінцями виникає напруга, термічна напруга. Величина термічної напруги залежить від різниці між температурою місця вимірювання і температурою на вільних кінцях, а також від виду комбінації матеріалів сенсора. Оскільки одним сенсором завжди реєструється одна різниця температур, то для визначення температури місця вимірювання вільні кінці винні знаходиться в на клемі термокомпенсації з рівномірною і відомою температурою.
Рисунок 1.3 - Давачі температури Sitrans T
Сенсори від їхнього місця з'єднання через компенсаційні лінії по можливості мають подовження до місця з рівномірною температурою (клема термокомпенсація).
Компенсаційні лінії мають тугіше ідентифікаційне фарбування як і відповідні сенсори; плюсової полюс пофарбований у червоний колір. Стежити за дотриманням полів при з'єднанні, в іншому випадку виникають більші погрішності виміру. До 200 °C для компенсаційних ліній діють ті ж основні величини й допуски що й для відповідних сенсорів.
Вплив коливань температури на клемі термокомпенсації може бути усунуте компенсаційним підключенням, наприклад, за допомогою компенсаційної розетки. Еталонна температура становить 0 °C (32 °F ) або 20 °C (68 °F).
Клеми термокомпенсації також можуть зберігати постійну температуру в 50, 60 або 70 °C (122, 140 або 158 °F) за допомогою термостата ( для декількох місць виміру).
Від клеми термокомпенсації до вимірювального або процесуальному приладу прокладаються мідні лінії. В енергоспоживаючих приладів, наприклад, в індикаторів і крапкових принтерів, увесь вимірювальний контур (сенсор, компенсаційна лінія й мідна лінія) у робочому стані повинен компенсуватися зрівняльним опором. Вимірювальний перетворювач SITRANS T і компенсаційний самопис KOMPENSOGRAPH для приєднання до термопар мають вбудовану компенсаційну схему для зрівнювання впливу зовнішньої температури на клему термокомпенсації Завдяки високому вхідному опору тут відсутня корекція лінійного опору.
Основні величини термічних напруг і припустимі відхилення для найпоширеніших пар матеріалів наведено в DIN EN 60 584, частина 1 (див. „Технічні параметри“, таблиця „Основні величини термонапруги і граничні відхилення“).
Сенсори Cu-СuNi і Fe- СuNi по DIN 43 710 передбачені в якості запасних. Звичайно поставляються сенсори класу 2. Для більш точних вимірів можуть поставлятися сенсори класу 1 зі зменшеним наполовину Din допуском або сертифікатом заводського випробування. Допуски діють тільки при поставці приладу.
У процесі експлуатації при високих температурах допуски сенсорів можуть змінюватися через поглинання домішок, окиснення або випар складових частин сплавів.
2.2 PLC S7-300
Програмувальні контролери S7-300 випускаються в трьох варіантах:
SIMATIC S7-300 стандартного виконання для експлуатації в нормальних промислових умовах.
SIMATIC S7-300F із вбудованими функціями автоматики безпеки для експлуатації в нормальних промислових умовах.
SIPLUS S7-300 для зовнішньої установки й експлуатації у важких промислових умовах.
Розглянемо програмний контролер SIMATIC S7-300
Основні характеристики
S7-300 має модульну конструкцію й дозволяє використовувати у своєму складі широкий спектр модулів найрізноманітнішого призначення:
Рисунок 2.1 - Процесор SIMATIC S7-300
Модулі центральних процесорів (CPU): для рішення завдань різного рівня складності може використовуватися кілька типів центральних процесорів різної продуктивності, включаючи моделі із вбудованими входами-виходами й набором вбудованих технологічних функцій, а також моделі із вбудованим інтерфейсом PROFIBUS DP, PROFIBUS DP/ DRIVE, Industrial Ethernet/ PPROFINET, Ptp.
Сигнальні модулі (SM), використовувані для введення й висновку дискретних і аналогових сигналів.
Комунікаційні процесори (CP) для підключення до промислових мереж і організації Ptp з'єднань.
Функціональні модулі (FM) для рішення завдань швидкісного рахунку, позиціонування й автоматичного регулювання.
Модулі блоків живлення (PS) для харчування апаратури SIMATIC S7-300 і перетворення вхідних напруг ~120/230 В або =24/48/60/110У в стабілізована вихідна напруга =24В.
Інтерфейсні модулі (IM) для забезпечення зв'язку між базовим блоком і стійками розширення в багаторядній конфігурації контролера.
Усі модулі працюють із природнім охолодженням.
Залежно від типу використовуваного центрального процесора система локального введення-виводу програмувального контролера S7-300 може включати до свого складу до 32 модулів. У цьому випадку всі модулі контролера розташовуються в одному базовому блоці й стійках розширення, яких може бути не більш 3.
Система локального введення-виводу програмувального контролера S7-300 може включати до свого складу до 32 сигнальних, функціональних і комунікаційних модулів ( для S7-300 c CPU 312 або CPU 312C - до 8 модулів, розташовуваних у базовому блоці). Усі модулі встановлюються в монтажні стійки контролера, функції яких виконують профільні шини S7-300. При цьому повинні дотримуватися наступні правила:
Розміщення модулів: до складу контролера може входити одна базова й до трьох стійок розширення. У кожну стійку може встановлюватися до 8 сигнальних, функціональних і комунікаційних модулів. У базовий блок установлюється центральний процесор.
Інтерфейсні модулі: з'єднання стійок виконується через інтерфейсні модулі, установлювані в базовий блок і в кожну стійку розширення ( по одному інтерфейсному модулю на стійку). У базовому блоці інтерфейсний модуль установлюється праворуч від центрального процесора. Можливі варіанти розширення системи локального введення-виводу залежать від типу використовуваних інтерфейсних модулів:
Застосування інтерфейсних модулів IM 365 дозволяє робити підключення до базового блоку не більш однієї стійки розширення. Відстань між стійками може досягати 1м. Живлення модулів стійки розширення