Поняття DNS-СЕРВЕРА - DNS-сервер. Як бачите, тепер все набагато простіше для локального комп'ютера. По мі�...

Контрольна робота - Поняття DNS-СЕРВЕРА

DNS-сервер. Як бачите, тепер все набагато простіше для локального комп'ютера.

По мірі зростання дерева DNS, до серверів системи доменних імен пред'являлися нові вимоги. Як уже згадувалося раніше, батьківські DNS-сервери повинні мати IP-адреси своїх дочірніх серверів DNS, щоб правильно обробляти DNS-запити на перетворення імен в IP-адреси. Щоб DNS-запити оброблялись правильно, пошук по дереву DNS повиненпочинатися з якоїсь певної точки. У період дитинства мережі Internet більшість запитів на пошук імен припадало на локальні імена хостів. Основна частина DNS-трафіку проходила всередині локальної зони і лише в найгіршому випадку досягала батьківських серверів DNS. Однак з ростом популярностіInternet і, зокрема Web, все більше DNS-запитів формувалося до віддаленим хостам поза локальної зони. Коли DNS-сервер не знаходив ім'я хоста в своїй базі даних, він змушений був запитувати віддаленого DNS-сервер. Найбільш придатними кандидатами для віддалених DNS-серверів, природно, стали сервери DNS верхнього рівня, які володіють повною інформацією про дереві доменів і здатні знайти потрібний DNS-сервер, який відповідає за зону, до якої належить запитуваний хост. Потім вони ж повертають IP-адреса потрібного хоста локальному DNS-сервера. Все це призводить до колосальних перевантажень Корневих серверів системи DNS. На щастя, їх не так багато і всі вони рівномірно розподіляють навантаження між собою. Локальні DNS-сервери працюють з серверами DNS доменів верхнього рівня з допомогою протоколу DNS, що розглядається далі в цій лекції.

Висновок

Система DNS - вулиця з двостороннім рухом. DNS не тільки відшукувати IP-адреса по заданому імені хоста, але здатна виконувати й зворотну операцію, тобто по IP-адресою визначати ім'я хоста в мережі. Багато Web-і FTP-сервери в мережі Internet обмежують доступ на основі домену, до якого належить звернувся до них клієнт. Отримавшивід клієнта запит на встановлення з'єднання, сервер передає IP-адреса клієнта повне DNS-сервера як зворотний DNS-запит. Якщо клієнтська зона DNS налаштована правильно, то на запит буде повернено ім'я клієнтського комп'ютера, на основі якого потім приймається рішення про те, допустити даного клієнта на сервер чи ні.

Сторінки: 1 2 3