хроматичну та поляризаційну дисперсії. Міжмодова дисперсія буває в багатомодових кабелях і виникає внаслідок взаємного впливу різних мод. Хроматична дисперсія виникає через недостатню монохроматичність світла та наявність різних спектральних складових. Причиною поляризаційної дисперсії є неідеальна кругова форма перерізу серцевини кабелю. У цьому разі виникають розбіжності в групових швидкостях передавання двох головних складових головної моди.
Механічні параметри оптоволокна визначають стійкість кабелю до механічних напружень. Під час виготовлення волокна внаслідок недоліків технологічного процесу в ньому можуть виникнути мікротріщини, які в ході експлуатації можуть збільшуватися і призведуть спочатку до збільшення втрат сигналу, а потім і до розриву оптоволокна. Тому після виготовлення волокна натягують з нормованим зусиллям 0.69 ГПа. Якісне волокно збільшує довжину на 1 %, а неякісне розривається. Таке випробування гарантує механічну стійкість кабелю протягом 35 років екс-плуатації. Цей параметр називають рівнем механічної міцності.
Іншим параметром є коефіцієнт опору динамічної втомленості матеріалу. Він описує ступінь стійкості матеріалу до невеликих, проте тривалих у часі напружень.
Д.3.3. Тестування кабельної системи на базі скрученої пари
Тестування кабельної системи виконують з використанням спеціальних польових тесте-рів. У цьому разі тестують параметри каналу або постійної лінії (рис. Д.3.4, див. також Розділ 7). До роз'єднувачів постійної лінії приєднують тестери, якими й вимірюють частину параметрів. Решту параметрів обчислюють.
Провідні фірми, що випускають польові тестери: Fluke, HP, Datacom Textron, Microtest.
Базові параметри кабельного сполучення нормовані у стандартах (наприклад, ЕІА/ТІА-568-АВ, або ISO/EIC 11801). Методики вимірювання та рекомендовані значення параметрів запропоновані в інших документах, таких як технічні бюлетені.
Наприклад, бюлетень "Специфікації передавальних характеристик кабельних систем на базі неекранованої скрученої пари в польових випробуваннях", розроблений ТІА/ЕІА, - це головний нормативний документ з тестування кабельних систем п'ятої категорії.
Стандарти щодо кабелів шостої категорії (класу Е) ухвалено у липні 2002 р. Такі системи будуть використовувати UTP або STP, матимуть робочий діапазон частот 1-250 МГц та забезпечуватимуть додатне ACR до частоти 200 МГц. Пропонують також повну сумісність зі старими застосуваннями п'ятої категорії.
Кабельні системи сьомої категорії (класу F) передбачають створювати на базі кабелю SSTP. Вони будуть використовувати нові роз'єднувачі та матимуть робочий діапазон частот І— 600 МГц.
Захист скрученої пари від електромагнітного випромінювання
Під час передавання даних у сучасних мережах на високих частотах суттєвим стає вплив ЕМВ на довкілля. Значне випромінювання може призвести до спотворення даних, нестабільної роботи приладів, аварій, негативно впливати на здоров'я людей.
Передусім це стосується найпоширенішого сьогодні середовища передавання даних у локальних мережах - неекранованої скрученої пари UTP. Значення ЕМВ повинне зменшуватися внаслідок того, що сигнали в кожному дроті пари мають протилежну полярність і компенсують випромінювання один одного (рис. Д.3.5). Ступінь компенсації називають збалансованістю. Однак під час експлуатації мереж виявилось, що будь-які зміни мережі чи близькість металевого об'єкта можуть порушити баланс. Крім того, збалансованість залежить ще й від довжини кабелю. Отже, ступінь ЕМВ для UTP передбачити неможливо.
Комісія європейської спільноти (Commission of European Communities (CEC)) розробила єдиний європейський стандарт для електричного обладнання, якому повинні відповідати на-ціональні стандарти з ЕМВ. Стандарт поширюється на всі мережі, встановлені після 1 січня 1996 року. Згідно з цим стандартом мережеве обладнання в промислових умовах повинно мати випромінювання до 40 дБ на відстані 10 м, для комерційних та непромислових умов експлуатації - до 30 дБ. Продукція, яка пройшла тестування на відповідність вимогам СЕС, має позначку СЕ і допущена до використання та продажу в Європі. Діяльність мереж, які не відповідають стандарту з ЕМВ, може бути припинена.
Параметри ЕМВ регламентовані такими стандартами:
89.336.EC. Вимоги до країн-членів ЄС щодо електромагнітної сумісності (1/96);
EN55022. Обмеження та методи вимірювань радіовипромінювання обладнання для передавання інформації;
EN50081-1 ЕМС. Стандарт, що регламентує допустимі значення випромінювання;
EN50082-] ЕМС. Стандарт, що регламентує допустимі значення електромагнітної невразливості;
prEN55024-4. Обмеження напруги у кабелях передавання даних.
Сьогодні затверджено стандарти ЕМВ для активного обладнання комп'ютерних мереж. Стандарти для пасивного обладнання ще чекають на затвердження.
Для захисту середовища від ЕМВ у випадку скрученої пари використовують таке:
збалансоване передавання (диференційний режим) та скручування дротів у пари;
завадостійкі коди;
екранування;
заземлення.
Як зазначено вище, під час передавання у скрученій парі відбувається взаємна компенсація електромагнітних полів, що їх генерує сигнал у різних провідниках. Скрученість провідників забезпечує додаткову компенсацію полів та захист від наведень. Чим менший крок звивання, тим більше точок перегину і тим ліпша компенсація та захист (рис. Д.3.6).
Виявилося також, що неекрановані скручені пари добре працюють тільки з сигналом, що має частоту до 30 МГц. Якщо збільшити частоту, то балансування порушується, посилюється випромінювання внаслідок відбивання від точок звивання, антенного ефекту, який залежить від індуктивного опору, і ЕМВ виходить за межі, визначені стандартом. Тому для забезпечення вищих робочих частот потрібно екранувати скручену пару алюмінієвою фольгою (з боку комутаційної панелі приєднати до інформаційної землі, а також заземлити з боку активного обладнання), використовувати екрановану або фольговану скручені пари (FTP, STP та їхні комбінації S/FTP, S/STP, F/STP). Однак вони дорожчі, складніші у прокладанні та потребують ретельного вирішення проблем заземлення й екранування.
Симетричні та несиметричні цифрові інтерфейси
У несиметричних цифрових інтерфейсах усі "прямі" сигнальні дроти мають один зворотний провідник (землю) (рис. Д.3.7). У разі спотворення сигналу завадою рівень сигналу-землі незмінний. Значення читається як різниця між сигналом на прямому провіднику та землі. Отже, вплив завад у випадку передавання через симетричний інтерфейс значний.
У симетричному цифровому інтерфейсі (рис. Д.3.8) для передавання кожного сигналу потрібно два провідники - прямий та зворотний. Передавання та читання інформації відбуваєсться в