неефективність використання каналу. Внаслідок нерівномірності навантаження з 'являється багато порожніх слотів. Вислідна швидкість передавання невисока;

зі збільшенням кількості станцій ефективність мережі зменшується. Тому тактові системи не використовують з десятками або сотнями станцій.

Метод опитування. Централізоване керування

Метод опитування використовують у шинних або ефірних мережах. У цьому випадку один з приєднаних до мережі пристроїв уважають головним і називають контролером мережі. Він керує передаванням. Найпростіший варіант централізованого керування реалізовано на базі циклічного опитування. Контролер по черзі опитує (надсилає кадри) приєднані пристрої. Вони відповідають, надсилаючи в мережу або інформацію, або спеціальний кадр, якщо інформації нема. Контролер після отримання кадру опитує наступний пристрій і так далі. У такій шині об'єднано два потоки: інформаційний та керування. Передавання інформації можна розділити на такти тривалістю

де ts - середня тривалість обслуговування; tp - тривалість опитування; b ~ середня довжина кадру, який передають, С - перепускна здатність шини (рис. 5.5).

Мережі з опитуванням, як звичайно, невеликі. їх використовують у лабораторному, аерокосмічному, побутовому і військовому обладнанні.

Недоліки цих мереж такі:

наявність великого потоку керування, навіть якщо в абонента нема інформації для передавання. Однак водночас постійно відбувається контролювання працездатності пристроїв;

надійність мережі визначена надійністю контролера. Якщо він вийде з ладу, то вийде з ладу вся мережа;

мережа обмежена щодо кількості абонентів. Чим більше абонентів, тим більше потрібно часу для опитування, отже, тим менша перепускна здатність.

Прикладом мережі з опитуванням є мережа стандарту MIL 1553В.

Особливості дії мережі стандарту MIL 1553B

Стандарт мережі MIL 1553В розроблено для ВПС США як основу передавання даних у військових літальних апаратах. Пізніше його скопіювали у стандарт ГОСТВ 24.394-80 для радянських військових літаків. Мережа, згідно з цим стандартом, має високу перепускну здатність, надійність, незначну чутливість до завад. Бортова система забезпечує обмін даними між різними автономними підсистемами, що розміщені в різних частинах літака. Такі підсистеми призначені для розв'язування задач обчислювального типу, збирання та первинного опрацювання інформації від давачів. Відповідно до стандарту MIL 1553B бортові підсистеми, які називають терміналами, з'єднують за допомогою двопроводової інформаційної магістралі, виконаної у вигляді екранованої скрученої пари дротів. Для підвищення надійності на борту можуть бути дві або більше резервних магістралей.

Станцію мережі приєднують за допомогою адаптера. Адаптер складається з розв'язу-вального трансформатора, приймача-передавача, генератора тактових імпульсів, шифратора-дешифратора. Шифратор-дешифратор виконує головні функції перетворення даних, а саме: кодування-декодування даних у коді Манчестер-ІІ, перетворення з паралельного коду в послі-довний і навпаки, контроль достовірності прийнятого слова, декодування адреси термінала та ін. Слова формує термінал. З використанням стандарту MIL 1553B за допомогою магістрального інтерфейсу можна об'єднати до 31 термінала.

Передаванням даних керує одна з підсистем - контролер. Обмін даними відбувається асинхронно в напівдуплексному режимі. На початку слова є спеціальний синхронізаційний символ, довжина якого становить три інформаційні розряди (рис. 5.6). У кінці слова є один розряд для перевірки на парність. Дані передаються в послідовному коді зі швидкістю 1 Мбіт/с і до 47 тисяч інформаційних слів за секунду. Довжина магістралі не перевищує 100 м. Ймовірність появи помилки під час передавання слова не більше 10 7.

У випадку передавання даних від контролера до термінала контролер передає командне слово, в якому зазначено адресу термінала, вимогу виконати операцію приймання даних і кількість інформаційних слів. Далі відбувається передавання інформаційних слів. Потім контролер чекає від термінала слово стану, яке підтверджує, що збоїв нема (див. рис. 5.6).

Передавання даних від термінала до контролера відбувається так. Контролер ініціює обмін передаванням командного слова, у якому є вимога виконати операцію передавання даних, адреса термінала, кількість інформаційних слів. Термінал, який бере участь в обміні, відповідає контролеру словом стану, після чого починає передавати задану кількість інформаційних слів (рис. 5.7).

У випадку передавання даних між двома терміналами контролер передає магістраллю два командні слова. У першому з них зазначено адресу термінала, який повинен прийняти дані, вимогу виконати операцію приймання, кількість інформаційних слів, у другому - адресу термінала, який передає дані, вимогу виконати операцію передавання, кількість інформаційних слів. Закінчується обмін тим, що термінал-приймач пересилає слово стану для контролера (рис. 5.8).

Можна також організувати передавання даних усім терміналам відразу. У цьому випадку контролер передає в магістраль слово з фіксованою адресою, яку розпізнають усі термінали.

Стандарт допускає передавання в одному повідомленні до 32 інформаційних слів, а також команд без інформаційних слів. Є три типи слів: командне, інформаційне, стану (рис. 5.9). У слові будь-якого типу є 20 розрядів: 16 інформаційних, 1 контрольний, 3 для синхронізації.

Метод доступу з використанням механізму провідникового "&".

Малі локальні мережі I2C, D2B

Концепція мереж I2C, D2B розроблена фірмою Philips для різних потреб.

Мережа І2С була призначена для побудови нового типу телевізорів, якими керував ком-п'ютер. Тому її довжина становила до 10 м, швидкість передавання інформації - 7.5 Кбіт/с, якщо розмір кадру 2.5 байти, та 10.8 Кбіт/с, якщо розмір кадру 64 байти (рис. 5.10).

D2B (Digital Data Bus) - мережа більша. Вона обслуговує сукупність пристроїв. Максимальна її довжина становить 150 м, максимальна перепускна здатність 8 Ксимв/с. До мережі можна приєднати 50 станцій. D2B розроблена як побутова ЛМ (рис. 5.11). Вона добре захищена від електромагнітних завад. Аналог D2B - мережа галузевого стандарту 4.239.001 -85. Обидві мережі є шинами з розподіленим керуванням, де всі станції рівноправні. У мережі нема фіксованої швидкості передавання, вона автоматично