Централізована маршрутизація. У мережах з централізованою адаптивною маршрутизацією є центральна інстанція, якій усі вузли передають інформацію про заванта; женість каналів, наявність черг. На підставі такої інформації ця інстанція розраховує : таблиці маршрутизації і пересилає їх усім вузлам мережі. У цьому випадку генерується невеликий додатковий маршрутний потік. Недоліком централізованої маршрутизації є те, що інформація, яка надходить до вузлів, уже застаріла. Крім того, надійність мережі залежить від надійності сервера централізованої маршрутизації (порівняйте з механізмами виділення адрес службою DHCP у мережах TCP/IP, Розділ 10).*

Гібридна маршрутизація - це комбінація локально-адаптивної та централізованої. У цьому випадку враховано переваги як локальної, так і централізованої маршрутизацій. Сервер маршрутизації розсилає всім вузлам маршрутні таблиці. Однак у кожному вузлі врахована і наявність вихідних черг. Висновок про передавання роблять на підставі оцінки переваг варіантів локальної та централізованої маршрутизацій.

3.2. Транспортний рівень

Транспортний рівень керує взаємодією процесів, а не станцій, мереж чи каналів (див. рис. 7.1). Відповідно до міжнародних стандартів протокол транспортного рівня повинен задовольняти такі вимоги:

забезпечувати наскрізне передавання. Характеристики транспортного сервісу не залежать від типу комунікаційної мережі або мереж;

користувач транспортного рівня має змогу вибрати якість сервісу, що передбачає вибір перепускної здатності, транзитної затримки, коефіцієнта невиявлених помилок тощо;

транспортний сервіс є прозорим, тобто не залежить від форматів та кодів інформації, яку передають;

адресація на транспортному рівні не залежить від адресації на інших рівнях. Транспортні об'єкти мають унікальні адреси.

Транспортний протокол специфікує команди та правила їхнього використання. Головні функції транспортного рівня такі:

налагодження сполучення;

узгодження партнерами якості сервісу;

передавання звичайних даних;

передавання термінових даних;

керування потоками блоків даних;

аварійне розірвання сполучення;

нормальне завершення сполучення.

Під час вибирання якості сервісу узгоджують застосування таких функцій:

забезпечення взаємодії кількох транспортних сполучень з одним мережевим (мультиплексування) або, навпаки, одного транспортного сполучення з кількома мереженими (розщеплення);

вибір оптимального розміру транспортних блоків;

використання функції виявлення та виправлення помилок;

узгодження допустимої частоти помилок (втрата, дублювання або спотворення даних);

здатність транспортного рівня до відновлення після збоїв;

регулювання перепускної здатності сполучення.

Часто один мережевий рівень підтримує кілька транспортних протоколів, які забезпечують різні рівні обслуговування. Наприклад, використовують такі різновиди транспортних потоків:*

передавання суцільного потоку даних з малою затримкою відповіді; можна використовувати в цифровій телефонії та для передавання графічної інформації;

передавання данограм з квитанціями; використовують для організації доступу до деяких видів файлів;*

передавання нумерованих пакетів; застосовують для транспортування файлів, електронної пошти.

Наприклад, набір протоколів XSIS має кілька транспортних протоколів, зокрема Луна, Обмін пакетами, Нумеровані пакети, Помилка, Маршрутна інформація.

Простий протокол Луна призначений для перевіряння цілісності мережі та готовності станцій до взаємодії. Цьому протоколу відповідає тип пакета 2 та порт 2. Формат пакета прото-колу Луна показано на рис. 7.8.

Станція, яка прийняла пакет протоколу Луна, замінює в полі операція код запиту (1) на код відповіді (2) та відсилає пакет станції-відправнику. Якщо пакет Луна спотворений, то повідомлення про це передають засоби протоколу Помилка.

Протокол Обмін пакетами використовують для таких операцій, як запит про стан станції або час доби. Він не забезпечує цілісності даних та надійності передавання. Пакети цього протоколу мають тип 4. Формат пакета зображено на рис. 7.9.

Поле Ідентифікатор ідентифікує номер поточного обміну, а поле Тип користувача відповідає порту призначення. Відправник, який надіслав запит, чекає на відповідь. Якщо відповіді немає, то запит повторюється.

Протокол Нумеровані пакети є протоколом віртуального виклику, який підтримує взаємодію процесів. Він дає змогу надсилати повідомлення, що складаються з багатьох пакетів, гарантує цілісність і правильну їх послідовність, а також організовує повторне передавання спотворених пакетів. Дані пересилаються як міжмережеві данограми з типом пакета 5. Формат пакета показано на рис. 7.10.

Поле Ідентифікатор зв'язку призначене для адресування. Спочатку, щоб налагодити віртуальний виклик, станція відправляє пакет з ідентифікатором відправника (ідентифікатор одержувача може бути невідомий) за адресою потрібного порту. Станція-одержувач записує свій ідентифікатор у перший пакет відповіді. Далі відбувається передавання пакетів інформації. Правильність приймання підтверджує інформація у полі Номер підтвердження. Квитанції мож-на відсилати як на окремий пакет, так і на групу. Виняток становлять пакети з бітом Відіслати підтвердження. Відсилання квитанцій для таких пакетів відбувається негайно. Поле Максимальний номер призначене для керування потоком. Станція-одержувач дає станції-передавачу

максимальний номер, яким вона може скористатися для нумерування пакетів. Значення цього поля змінюється після кожного надсилання квитанції. У полі Послідовний номер записується номер пакета, який надсилають. Поле Тип потоку даних призначене для протоколу сеансового рівня. Біт 4 у полі керування зв'язком -Кінець повідомлення -також призначений для протоколу вищого рівня. За ним можна зафіксувати кінець повідомлення, що складається з багатьох пакетів (логічний запис, фізичний блок на диску тощо). Для закінчення віртуального виклику в полі Тип потоку даних записують код 254 (кінець), на що станція-одержувач відповідає значенням у цьому полі 255.

Пакет може не мати даних, а бути системним, його використовують для підтвердження і керування потоком. Пакет, у якому є біт Увага!, у випадку