Передавання та приймання UI-кадрів може відбуватися у всіх станах фази Передавання інформації.

Вийти з фази Передавання інформації можна у таких випадках:

приймання команди SABM (перехід у фазу Налагодження сполучення);

приймання команди DISC (перехід у фазу Завершення сполучення);

приймання команди SIM (перехід у фазу Ініціалізація);

одержання від протоколу вищого рівня сигналу про завершення сполучення (перехід у фазу Завершення сполучення);*

приймання відповіді DM (перехід у фазу Логічне роз 'єднання).

Фаза Завершення сполучення

У фазу Завершення сполучення можна перейти за умов:

одержання від протоколу вищого рівня сигналу про завершення сполучення;

приймання команди DISC.

Будь-яка станція, яка отримала від протоколу вищого рівня сигнал про завершення сполучення, передає в канал кадр DISC та розпочинає відлік тайм-аутів T1 і T2. Інша станція, одержавши DISC, переходить у фазу Завершення сполучення, повідомляє про це протокол вищого рівня та відповідає UA. Після цього вона переходить у фазу Логічне роз'єднання.

Станція, яка у відповідь на DISC отримала кадри UA або DM, переходить у фазу Логічне роз'єднання. Якщо відповіді на DISC нема, то вмикається таймерна процедура. Станція, перебуваючи у стані Завершення сполучення, інші команди ігнорує.

Вийти з фази Завершення сполучення можна за таких умов:*

приймання кадрів UA або DM у відповідь на надісланий кадр DISC (перехід у фазу Логічне роз'єднання);*

передавання кадру UA у відповідь на прийнятий кадр DISC (перехід у фазу Логічне роз'єднання);

закінчення тайм-ауту T2, (перехід у фазу Логічне роз'єднання).

2.4. Керування логічним каналом протоколу TCP

Інколи функції протоколів канального рівня можуть виконувати і протоколи вищих рівнів. Зокрема, це відбувається в тому випадку, якщо діючі протоколи канального рівня не підтримують цих функцій. Наприклад, один з найпопулярніших транспортних протоколів TCP (Transmission Control Protocol) реалізує власний варіант віконного механізму керування логічним каналом

(див. Розділ 10).

5.3 ПРОТОКОЛИ МЕРЕЖЕВОГО ТА ТРАНСПОРТНОГО РІВНІВ

Канальний рівень забезпечує зв'язок між двома сусідніми станціями, як звичайно, в одній мережі. Якщо ж треба сполучити кілька станцій з проміжними вузлами опрацювання або локальну мережу з іншою мережею (локальною чи глобальною), користуються мержевим рівнем. Одна з головних функцій мережевого рівня - побудова маршруту руху пакета в мережі з багатьма вузлами (маршрутизація). У простих локальних мережах цей рівень використати не можна. Транспортний рівень пов'язує окремі процеси, які виконують певні функції (рис. 7.1).

3.1. Мережевий рівень

Мережевий рівень призначений для організації зв'язку станцій, приєднаних до різних логічних каналів та, можливо, роз'єднаних іншими логічними каналами. Функції мережевого рівня головно полягають у виборі послідовності каналів між станціями під час передавання протокольного блока даних на рівні мережі, тобто пакета. Історично перші протоколи рівня мережі були розроблені для ГМ. Це пояснюється тим, що глобальні мережі є багатовузловими і досягнення ефективної маршрутизації - одна з головних проблем у їхній роботі. Водночас з'явилися також поняття стратегій передавання: данограмноїта віртуальних каналів.

Данограмною називають таку транспортну мережу, у якій передаються окремі, не пов'язані між собою пакети - данограми. Характер роботи мережі подібний до роботи пошти: окремі листи незалежні, їх можна загубити.

У мережі віртуальних каналів перед початком передавання між парою процесів налагоджується постійне сполучення — віртуальний канал, що діє протягом усього сеансу зв'язку. Робота мережі віртуальних каналів аналогічна до роботи телефонної мережі. Перед початком сполучення налагоджується канал зв'язку, послідовність інформації, що передається, зберігається.

Данограмна мережа надсилає пакети значно швидше, ніж мережа віртуальних каналів, однак гарантії, що пакет дійде до адресата, немає (порядок надходження пакетів випадковий; можлива втрата пакетів та переповнення буферів).

У мережі віртуальних каналів зв'язок відбувається повільніше, проте є гарантія, що пакет дійде до адресата (порядок надходження пакетів зберігається; якщо вузол переповнений, надходження пакетів від джерела припиняється).

Протокол X.25/3

Одним з найвідоміших протоколів мережевого рівня є протокол Х.25/3, розроблений ITU 1976 р. і затверджений стандартом 8208 ISO. Стандарт 8881 ISO визначає використання протоколу Х.25 у ЛМ, однак у цьому випадку потрібне узгодження з підрівнем керування логічним каналом LLC.

Протокол Х.25 описує віртуально-данограмну мережу, тобто мережу віртуальних каналів, у якій за певних умов можна передавати данограми. Відповідно до протоколу Х.25/3 у транспортній мережі між абонентами налаштовують тимчасові (на один сеанс зв'язку) та постійні віртуальні транспортні канали. Тимчасовий канал називають віртуальним викликом, постійний - віртуальним ланцюжком. Кожному віртуальному виклику або ланцюжку присвоюється номер групи віртуальних каналів (0-15) та номер окремого віртуального каналу (0-255). Номери віртуальних викликів змінюються циклічно у міру їхнього створення та знищення. Номери віртуальних ланцюжків зберігаються довше.

Структура мережевої адреси описана в рекомендації X.I21 ITU (рис. 7.2). Після налаштування віртуального каналу пакети передаються почергово. Механізм під-твердження та виправлення помилок подібний до механізму протоколу HDLC. Формат пакета віртуального виклику або ланцюжка показано на рис. 7.3.

У випадку використання протоколу для данограмного передавання один або декілька віртуальних каналів зарезервовані для данограм, послідовність передавання, а також саме передавання не гарантоване. Формат данограмного пакета зображений на рис. 7.4.

Міжмережевий данограмний протокол фірми XEROX

Перший набір протоколів мережевого та канального рівнів, спеціально призначених для використання в ЛМ, розроблений 1981 p., коли фірма XEROX почала публікувати серію протоколів XSIS (Xerox System Integration Standards). Детальніше розглянемо міжмережевий данограмний протокол фірми XEROX.

Такий протокол призначений для обслуговування систем, які об'єднують одну або кілька мереж Ethernet, сполучених орендованими каналами зв'язку ГМ, що побудовані за стандартом Х.25. Можливе приєднання інших локальних та глобальних мереж. Максимальна кількість

проміжних каналів між двома віддаленими ЛМ не може перевищувати 14. Дані та інформація керування передаються у вигляді міжмережевих данограм. Формат пакета такої данограми показано на рис. 7.5.

Як