копії. Копії одного розділу обов'язково зберігають на різних серверах (порівняйте з організацією збереження інформації в базі даних DNS, Розділ 13). Визначено три типи копій:

головна (Master) є завжди в одному примірнику, її використовують для керування мережею, її не можна знищити чи модифікувати за допомогою утиліт;

читання-записування (Read/Write). її можна редагувати. Крім того, можна поміняти місцями статуси копій Master та Read/Write так, що копія Master стане Read/Write, і навпаки;

тільки для читання (Read Only).

14.5. Керування часом

Мережа операційної системи Novell Netware може мати велику географічну площу і містити об'єкти, що розташовані у різних часових зонах. Однак вона повинна працювати як єдиний механізм, тому для всіх об'єктів потрібен єдиний час. Кожен сервер є водночас і сервером часу.

Визначено чотири типи серверів часу:

єдиний довідковий (Single Reference Time Server). Задає час для всієї мережі. Його використовують за замовчуванням та в невеликих (зокрема, з одним сервером) мережах, проте таке вирішення ненадійне;

довідковий (Reference Time Server). Він має зовнішній годинник. Разом з іншими довідковими та первинними серверами часу бере участь у голосуванні для визначення єдиного мережевого часу. Не налаштовує свій годинник за результатами голосування;

первинний (Primary Time Server). Бере участь у голосуванні, налаштовує свій годинник за результатами голосування;

вторинний (Secondary Time Server). He бере участі у голосуванні та налаштовує свій годинник за результатами голосування.

14.6. Головні принципи організації роботи сервера Novell Netware

За організацією процесу опрацювання інформації операційні системи можна розділити на ОС загального призначення та спеціалізовані. Перші не передбачають орієнтації застосувань на внутрішню структуру ОС. Вони працюють з розподілом нам'яті та інших ресурсів комп'ютера між усіма процесами (принцип розподілу часу). Цей підхід забезпечує високу стійкість та надійність, однак знижує швидкодію, гнучкість побудови та функціювання застосувань, і, як наслідок, ефективність використання ресурсу. До систем з розподілом часу належать такі популярні ОС, як UNIX та Windows 2000.

Netware - це спеціалізована мережева ОС, орієнтована на максимальну ефективність використання апаратних ресурсів, належить до ОС, що працюють у невитісняльному режимі та не займаються розподілом часу ЦП. Netware складається з невеликого ядра, що виконує обмежене коло функцій, та завантажувальних модулів ПІГЛ (Netware Loadable Modules) (рис. 34.3). Ці модулі виконують функції операційної системи. Зокрема, в Netware 4.x є близько 1000 nlm-модулів.

В ОС Netware застосування самі повинні передавати керування одне одному. Якщо в некоректному модулі не передбачено передавання керування, то він може займати центральний процесор невизначено тривалий час. Тому всі nlm-модулі повинні пройти тестування в лабораторіях Novell (у Netware передбачено захист від некоректних модулів інших фірм; див. Розділ 39). Тестовані модулі мають позначку Yes, it runs with Netware. Наприклад, жоден з потоків не може захоплювати процесор більше, ніж на 10 мс. Відсутність витіснення дає змогу підвищити ефективність системи, оскільки в цьому разі зникає функція диспетчеризації та відповідні процеси. Ця властивість Netware дає змогу робити паузи у природні моменти (наприклад, чекання доступу до бази даних або набирання номера АТС).

Кожен nlm-модуль обслуговує запити робочих станцій і сам звертається до ресурсів через ядро системи. Описати роботу системи можна за допомогою механізму потоків (thread). Потік — це послідовність команд, що її виконує процесор. Кожен запит робочої станції формує окремий потік. Один і той же піт може генерувати кілька потоків. Усі активні потоки розміщені в одній із чотирьох черг: RunList, DelayWorkToDoList, LowPriority, WorkToDoList. Операційна система створює свій робочий потік, який має найвищий пріоритет. У черзі WorkToDoList розміщені короткі завдання, які потрібно швидко виконати. Робочий потік виконує кілька завдань з цієї черги, після чого керування переходить до звичайних потоків з черги RunList, а сам робочий потік стає в кінець черги RunList.

Отже, RunList - це черга звичайних потоків. Новий потік стає у кінець черги, а перший у черзі виконується доти, доки не передасть керування наступному потоку.

У черзі DelayWorkToDoList розміщені звичайні потоки, що починають керувати тільки після того, як процесор опрацює визначену кількість потоків з інших черг. Потокам з черги LowPriority керування передається тільки тоді, коли всі інші черги порожні. Цю чергу вико-ристовують для розміщення фонових задач.

Оскільки потоки запитів проходять через nlm-модулі, то вони виконують функцію контролю потоків та борються з вірусами.

Приклади nlm-модулі в:

cdrom.nlm - приєднання пристрою читання з компакт-дисків;

router.nlm — програма маршрутизатора;