У процесі перетворення зображення у формат Lab відбувається розподіл всієї колірної інформації із трьох каналів: L (светлота, або яскравість), a (зелено-червона вісь) і b (жовто-синя вісь).

Формат Lab є апаратно-незалежним, тому він рекомендується для пересилання зображень між різними системами, а також для висновку на принтери PostScript Level 2.

Параметри відображення кольорів для 8-бітних кольорових моніторів

Спосіб відображення квітів в активному й всіх інших документах визначається параметрами «Розсіювання помилок» й «Системна палітра» у діалоговому вікні «Основні установки».

Перетворення документів

За винятком случаючи перетворення кольорового зображення в зображення з індексованими квітами, для зміни колірного формату використається та сама процедура: ви просто вибираєте в меню «Режим» новий

тип зображення. У деяких випадках при цьому відкривається діалогове вікно, у якому вам надається можливість задати умови перетворення. Кольорове зображення формується з пікселів, що мають різні колірні значення, тому зміна формату документа може привести до необоротної зміни колірних значень. У зв'язку із цим перед перетворенням варто обов'язково зберігати резервну копію документа. Про вимір колірних величин див. розділ «Колірні режими програми Adobe Photoshop». Деякі типи зображень можуть бути перетворені прямо тільки в строго певні колірні формати. У цих випадках всі недоступні для використання варіанти відображаються в меню «Режим» сірими кольорами.

Зміна колірного формату

Для перетворення колірних величин з однієї колірної системи в іншу програма Adobe Photoshop використає модель Lab. Ця модель сумісна з усіма іншими колірними моделями, тому її використання в якості «посередника» забезпечує найбільш повне й точне збереження всіх відтінків (за винятком тих, які не укладаються в колірне охоплення нової моделі).

Наприклад, щоб представити RGB-зображення у форматі CMYK, Adobe Photoshop спочатку перетворить його у формат Lab на основі інформації з діалогового вікна «Настроювання монітора». Після цього програма Photoshop зчитує інформацію з діалогових вікон «Фарби для печатки» й «Параметри кольороподілу» і формує таблицю перетворення квітів.

Одержавши в такий спосіб зображення у форматі CMYK, Adobe Photoshop виконує зворотне перетворення у формат RGB, щоб забезпечити можливість відображення документа на екрані монітора.

Це моментальне перетворення CMYK в RGB у точності назад дійсному перетворенню RGB в CMYK, зробленому над зображенням, якщо в діалоговому вікні не було змінено жодного значення.

Одне-, двох, трьох- і четырехкрасочные дюплекси

Adobe Photoshop дозволяє вам створювати одне-, двох-, трьох- і четырехкрасочные дюплекси. Однобарвисті дюплекси являють собою напівтонові (у градаціях сірого) зображення, видрукувані за допомогою однієї нечорної фарби. Двох-, трьох- і четырехкрасочные дюплекси являють собою напівтонові зображення, видрукувані за допомогою відповідно двох, трьох або чотирьох фарб. Використання тих або інших фарб у дуплексі визначає загальний тон зображення, а не кольори окремих елементів.

3.3. Тонова корекція зображення

Тонова корекція зображення являє собою процес усунення тонового й колірного дисбалансу в зображенні. Крім того, цветокоррекция дозволяє набудовувати контраст квітів.

Нижче наведені етапи процедури проведення цветокоррекции. Залежно від вашого зображення вам потрібно буде виконати той або інший крок цієї процедури.

3.4. Шари, робота з шарами

Поняття шар відбулося від тих прозорих плівок, які використалися в доісторичні часи разом з монтажною дошкою (artboard) для форматування зображень. Уявіть собі, малюнок фіксувався на дерев'яній дошці. Потім кольоровий логотип прикріплювався до прозорої ацетатної плівки, плівка розташовувалася зверху зображення, визначалася позиція логотипа стосовно тла, після цього верх плівки прикріплювався до дошки. Такий шар плівки називається відкидним (flap). Цих перекриваючих один одного шарів із прозорих плівок в одного зображення могло бути трохи. Деякі з них були з буквами, інші містили малюнки, треті - фотографії й т.д. Кожен компонент розміщався на окремій чистій сторінці, а всі разом вони утворювали складне зображення. Якщо ви застали час додрукрвуючої обробки з використанням таких монтажних дощок, то ви вже знаєте, як улаштовані шари Photoshop.

Список, що розкривається, у лівій верхній частині палітри використається для зміни способу накладення (або змішування) пікселів шаруючи. З їхньою допомогою можна комбінувати пікселі одного шару з пікселями іншого шару, розташованого нижче. Зміна зовнішнього вигляду взаємодіючих пікселів визначається за допомогою обчислень, заснованих на значеннях колірних атрибутів цих пікселів. Обчислення можуть базуватися на значеннях параметрів RGB моделі, а також на яскравості, тоні або прозорості пікселів. Надаваних програмою варіантів накладення досить багато, причому деякі з них дозволяють одержувати приголомшливі результати. Для використання їх вам зовсім не обов'язково розуміти механікові цих способів. Їх усього 22, і ви можете за кілька секунд спробувати застосувати кожний з них, щоб вибрати потрібний ефект.

На практиці досить часто для одержання потрібного результату використають метод проб і помилок.

Механізм накладення пікселів часто розуміється неправильно, незважаючи на те, що діє він досить прямолінійно. В основі труднощів часто лежить термінологія. Керівництво користувача Photoshop використає терміни базовий (base) кольори, що накладає (blend) кольори й результуючий (result) кольори. Ці терміни придатні рівно настільки ж, наскільки й інші, потрібно лише дати їм зрозуміле тлумачення. На малюнку 7.4 представлені пікселі в сильно збільшеному розмірі. Верхній піксель перебуває в тім шарі, що змішується з лежачим нижче в деякому режимі змішування. Тому цей піксель буде представником кольорів, що накладає, (ці кольори виходить при