Зміст

2.1 Запуск програми……………………………………………………………………………………………. 7

2.2 Створення і збереження нової публікації……………………………………………………………….. 8

3.1 Меню програми PageMaker…………………………………………….. ………………………………... 10

3.2 Ознайомлення з окремими пунктами меню…………………………………………………………..... 11

3.2.1 Файл……………………………………………………………………………………………..... 11

3.2.2 Редагування……………………………………………………………………………………… 12

3.2.3 Макет……………………………………………………………………………………………... 13

3.2.4 Текст…………………………………………………………………………………………….... 14

3.2.5 Елемент…………………………………………………………………………………………... 16

3.2.6 Сервіс……………………………………………………………………………………………... 18

3.2.7 Перегляд…………………………………………………………………………………………. 19

3.2.8 Вікно……………………………………………………………………………………………… 20

4.1 Робота з палітрами…………………………………………………………………………………………. 21

4.1.1 Інструменти……………………………………………………………………………………... 22

4.1.2 Управляюча палітра в режимі «Об’єкт»……………………………………………………. 23

4.1.3 Управляюча палітра в режимі «Шрифт» і «Абзац»……………………………………….. 25

4.1.4 Кольори………………………………………………………….................................................. 27

4.1.5 Шари……………………………………………………………………………………………… 28

4.1.6 Стилі……………………………………………………………………………………………… 29

4.1.7 Сторінки-шаблони……………………………………………………………………………… 30

4.1.8 Гіперз’язки………………………………………………………………………………………. 31

5.1 Макетування………………………………………………………………………………………………... 32

5.1.1 Створення графічних об’єктів………………………………………………………………... 32

5.1.2 Зміна взаємного розташування об’єктів……………………………………………………. 34

5.1.3 Включення ілюстрацій в текст і розподіл об’єктів………………………………………... 35

5.1.4 Точне розташування об’єктів………………………………………………………………… 36

6.1 Імпорт графічного матеріалу…………………………………………………………………………….. 38

6.1.1 Методи поміщення зображень в публікацію……………………………………………….. 38

6.1.2 Управління зв’язаними файлами……………………………….…………………………… 39

6.1.3 Призначення кольорів імпортованим зображенням………….. ………………………….. 41

7.1 Імпорт і поміщення тексту………………………………………………………………………………... 42

7.1.1 Способи поміщення тексту в публікацію…………………………………………………… 42

7.1.2 Робота з текстовими блоками…………………………………............................................... 45

7.1.2 Використання текстових фреймів…………………………………………………………… 47

8.1 Форматування, редагування і розміщення тексту…………………………………………………….. 48

8.1.1 Налаштування параметрів шрифту…………………………………………………………. 48

8.1.2 Використання команди Знайти і Замінити…………………………………………………. 51

РОЗРАХУНКОВО ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА

9.1 Використання CMS………………………………………………………………………………………… 53

9.2 Поміщення в публікації OLE-об’єктів…………………………………………………………………... 54

9.3 Трепінг в публікації………………………………………………………………………………………... 55

9.4 Основні принципи друку в PageMaker………………………………………………………………….. 57

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………… 59

ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………. 62

Техніка безпеки при роботі з ПК………………………………………………………………………... 63

Санітарні вимоги………………………………………………………………………………………….. 64

Організація робочого місця……………………………………………………………………………… 65

Безпечні умови праці……………………………………………………………………………………... 66

ВИСНОВОК…………………………………......… 68

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………… 69

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ВСТУП

Основні відомості про PHOTOSHOP

Як і будь-який редактор програма Photoshop призначена для внесення змін у фотознімки і інші зображення, що зберігаються на диску. Програма дозволяє ретушувати зображення і піддавати його спец ефектам, переносити деталі одного знімка на іншій, вносити текст, міняти співвідношення кольорів і навіть додавати колір в зображення, виконані у відтінках сірого. Можна також створювати нові зображення (див. Додатки А, Б). Засоби Photoshop сумісні з графічними планшетами, що дає можливість створювати нові зображення, не гірше виконаних аквареллю й маслом.

Редактори зображень входять в більш широку категорію програм малювання. Якщо в такій програмі провести, скажімо, пряму, вона буде перетворена у послідовність крихітних квадратиків, іменованих пікселями. Сам малюнок називається растровим.

Що стосується інших графічних програм, таких як Adobe Illustrator і Macromedia FreeHand, то вони, разом з Corel Draw, входять в іншу категорію програм редагування векторної гра­фіки. Креслення - це робота з об'єктами, що є незалежними, математично описуваними формами. Саме тому програми редагування векторної графіки іноді називають об'єктними або навіть об'єктно - орієнтованими.

Ще в Photoshop 6 з'явилися об'єктно-орієнтовані шари. Вони дозволяють додавати на малюнки якісний текст і фігури у вигляді окремих об'єктів. Завдяки ним Photoshop придбала якості як програми малювання, так програми редагування векторних малюнків. Але справжньою програмою редагування векторної графіки Photoshop так і не стала. її векторні інструменти всього лише роблять програму малювання більш гнучкішою і функціонально насиченішою. [1]

Як малювання так і креслення має свої переваги і недоліки. Перевага програм малювання полягає в абсолютно природному створенні зображень. Якщо узяти для прикладу Photoshop, то, при всій її складності, основні образотворчі інструменти, закладені в основу цієї програми, не складніше за звичний олівець. Користувач поперемінно малює і витирає намальоване, поки не доб'ється бажаного, як робив це ще в початковій школі. По всій простоті основних інструментів Photoshop користувач може до того ж настроювати їх «під себе». А це рівносильне наявності нескінченної різноманітності крейди, кольорових олівців, пульверизаторів, акварельних і масляних фарб та багато іншого. Причому намальоване можна у будь-який момент витерти.

Оскільки програми малювання покладаються при своїй роботі на пікселі, вони ідеально підходять для роботи з електронними (цифровими) фотографіями. Одержана за допомогою цифрового фотоапарата або сканера цифрова фотографія складається з тисяч або навіть десятків тисяч кольорових пікселів. Графічні програми, такі як Illustrator, допускають імпортування подібних фотографій, а також виконання найпростіших операцій редагування, проте Photoshop надає повний контроль за кожним пікселем зображення. Будь-яку фотографію можна змінити до невпізнання.

У основу програм малювання закладені методи, характерні для традиційного образотворчого мистецтва. Засоби ж програм редагування векторної графіки не мають аналогів в реальному світі. Процес побудови векторних форм правильніше було б назвати конструюванням. При побудові векторних зображень лінії і фігури накладаються, поки не вийде остаточне зображення. Кожний об'єкт можна редагувати незалежно від інших - одна з нечисленних переваг об'єктного підходу, проте, зображення все ж таки доводиться будувати поетапно. Ще одна перевага векторних малюнків полягає в тому, що для них потрібне менше місця на диску. Об'єм файлу векторного малюнка залежить тільки від кількості і складності об'єктів, що становлять цей малюнок, тому його розмір, на відміну від растрового малюнка, практично не впливає на цей об'єм. Векторний малюнок саду, в якому промальовані сотні листів і пелюсток, займає на багато разів більше місця на диску, ніж величезний плакат із зображенням всього декількох прямокутників.[4] Спеціалізовані методи, закладені в програмі редагування векторної графіки і програми малювання, визначають призначення тих і інших. Photoshop, разом з іншими програмами малювання, краще всього підходить для створення і редагування наступних видів зображень:

скановані фотознімки;

зображення, отримані з допомогою цифрових фотокамер будь-якого типу;

картини, насичені кольоровими тонами;

імпресіоністські та інші зображення створені з власних

або чисто естетичних міркувань;

логотипи та емблеми з нечіткими межами, відблисками й тінями;

спец ефекти із вживанням фільтрів, корекцій кольору, що

неможливо для програм векторної графіки. [5]

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Розділ ІІ. ІНТЕРФЕЙС ПРОГРАМИ

2.1 Перший погляд на Photoshop

У наші дні комп'ютерні прикладні програми в основному розмовляють на спільній графічній мові, і Photoshop в цьому