Накладення кольорів у системі CMYK прямо протилежне накладенню складових у системі RGB. Однак фарби субтрактивної моделі не виглядають такими ж чистими, як колірні складові адитивної моделі.

Чи є сенс працювати у режимі CMYK?

RGB надає у ваше розпорядження широкий діапазон кольорів, багато з яких (особливо найяскравіші) не можна відобразити при виводі зображення на друк в режимі CMYK. Тому при переході від одного екранного зображення до варіанту для друку кольори стають тьмяними та бляклими.

Через це багато спеціалістів рекомендують працювати одразу в режимі CMYK. Але після числених експериментів я вирішив так не робити. Хоча при роботі в CMYK й немає риску втрати кольорів, редагування відбувається набагато повільніше, оскільки програмі Photoshop доводиться постійно перетворювати колірні значення CMYK в RGB.

Більш того, ваш сканер та монітор працюють саме у системі RGB. Незалежно від того, як ви організуєте свою роботу, перетворення RGB у CMYK усе одно відбувається раніше чи пізніше. Усі пристрої окрім принтерів працюють у системі RGB.

Тому я вважаю що краще переходити до системи CMYK перед самим друком, роблячи деякі невеликі зміни.

Полу-тонові зображення

Полу-тоновий режим залишається улюбленим режимом для багатьох художників та професіональних користувачів Photoshop. Він звільняє від усіх турбот й складностей, зв'язаних із використанням кольору, й у той же час відкриває доступ до усіх функціональних можливостей Photoshop. Полу-тонові зображення мають значні переваги (наприклад, їх можна надрукувати на будь якому принтері й відредагувати практично на будь-якому комп'ютері) і в той же самий час не поступаються по виразності кольоровим. Ці зображення відмінно виглядають у будь-якому графічному режимі, їх можна надрукувати у будь-якому виданні.

Ви можете перетворити будь-яке зображення у полу-тонове, незалежно від того, у якому режимі воно було створене та відредаговане, й не напружуючись виконати зворотнє перетворення.

У свій час програм малювання існувало набагато більше, ніж текстових процесорів, електронних таблиць і програм для роботи з базами даних разом узятих.

Така неймовірна кількість програм здається дивною, оскільки практично всі з них дуже швидко просто перестали існувати. Єдиним помітним виключенням залишається могутня програма Painter від компанії Procreate (www.procreate.com). Також існує і програма Paint Shop Pro від компанії Jasc Software. Проте, не дивлячись на наявність в назві слова "Paint", ця програма швидше редагує зображення, з багатьох точок зору поступаючись по своїх можливостях Photoshop.

Що ж привело до зникнення всіх цих програм? Photoshop. Якщо програми малювання бродили по полицях магазинів, немов бізони по преріях, то Photoshop можна порівняти з веселим хлопцем, що носиться на автомобілі. Може ця метафора і не дуже вдала, але вона повністю відповідає дійсності. Існує тільки одна дійсно серйозна програма для роботи з графікою.

Подібна ситуація достатньо іронічна, оскільки Photoshop ніколи не була програмою малювання. Компанія Adobe завжди прагнула того, щоб зробити Photoshop досконалим редактором зображень. Звісно ж , у програмі завжди були присутні базові інструменти малювання, але багато з тих програм, що пішли в небуття пропонували набагато більш широкий арсенал інструментів. Той факт, що багато художників віддали перевагу саме Photoshop, свідчить про те, що більшість людей вважає за краще редагувати, а не малювати. Компанія Adobe потрапила в яблучко, тому вся решта програм просто залишилася не у справах.

Той факт, що у версії 7 значно розширені можливості малювання, що перетворило Photoshop в одну з наймогутніших програм малювання, тільки посилює всю іронічність ситуації. Через декілька років після зникнення більшості програм малювання Photoshop остаточно виграла змагання. Можна сказати, що хижак імітує свою жертву. На перший погляд може показатися, що розширення можливостей помазків у Photoshop не має значення. Навіщо в Photoshop додавати функціональні можливості, характерні для невдачливої категорії програмного забезпечення? Відповідь проста - така вимога часу. Не дивлячись на те, що програми малювання Юрського періоду пропонували величезну кількість інструментів і параметрів вибору кольору, апаратне забезпечення тих часів просто не справлялося з подібними задачами. Пам'ять була дуже дорога, жорсткі диски не могли похвалитися великими об'ємами, а 24-розрядні відео-плати практично не зустрічалася. Тому програми малювання працювали мляво й дозволяли одержувати результати тільки з дуже невеликим розрішенням. Виграє тільки те програмне забезпечення, яке дозволяє заощадити ваш час і грошові кошти; програми малювання тих років не справилися ні з однією з цих задач. Вони підходили тільки для забав, і не для чого більше.

Photoshop пройшла довгий шлях, перш ніж затвердитися в ролі здатної й могутньої програми, якій віддають перевагу переважне число дизайнерів. В той же час апаратне забезпечення також не стояло на місці, стаючи все більш і більш могутнім і функціональним. Пам'ять дешевшає, жорсткі диски стають все більш ємними і швидкими, а сучасна відео-плата відображає будь-які одержані за допомогою Photoshop результати буквально за наносекунди. Тому прийшов самий час розширити можливості малювання [2].

3.3 Інструменти малювання та редагування зображень

Photoshop пропонує два основні різновиди помазків. Серед них є інструменти малювання, які дозволяють додавати кольори до зображення. Також існують і інструменти редагування, призначені для зміни існуючих кольорів в зображенні. У будь-якому випадку для вживання інструменту вам необхідно перетягнути його курсор по зображенню, точно так, як ви проводите справжнім помазком по листу паперу.

Це може привести до думки, що інструменти малювання і редагування вимагають від вас таланту художника. Насправді, кожний з інструментів пропонує