кодування;

тестування;

супровід.

Засоби (утиліти) ТКПЗ забезпечують автоматизовану або автоматичну підтримку методів. В цілях спільного використання утиліти можуть об'єднуватися в системи автоматизованого конструювання ПЗ. Такі системи прийнято називати CASE-системами. CASE розшифровується як програмна інженерія з програмною підтримкою

Процедури являються „клеєм", який об'єднує утиліти так, щоб вони забезпечували неперервний технологічний ланцюг розробки. Процедури визначають:

порядок використання методів і утиліт;

формування звітів, форм за відповідними вимогами;

контроль, який допомагає забезпечувати якість і координувати зміни;

формування „віх", за допомогою яких керівники оцінюють прогрес.

Процес конструювання ПЗ складається з послідовних кроків, які використовують методи, утиліти і процедури. Цю послідовність кроків часто називають парадигмами ТКПЗ. Використання парадигм ТКПЗ гарантує систематичний, впорядкований підхід для промислової розробки, використання і супровід ПЗ.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Організація охорони праці на робочому місці.

Правила техніки безпеки, і вимоги перед початком роботи

До роботи на засобах обчислювальної техніки та ПЕОМ допускаються особи, що вивчили інструкцію по експлуатації складових частин чи пристроїв що входять в склад ПЕОМ.

Перевірити комплектність складових частин ПЕОМ. При виявленні недоліків повідомити обслуговуючий персонал (ст. лаборанта, зав. лабораторією).

Всі засоби подачі напруги живлення від загальної електромережі повинні бути виключеними.

Перед початком роботи і включенням напруги живлення від загальної електромережі, а також включених складових частин ПЕОМ всі особи які находяться в приміщенні(працівники) повинні знаходитись на своїх робочих місцях.

Суворо забороняється:

торкатися до екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, з’єднувальних кабелів;

порушувати порядок ввімкнення й вимкнення апаратурних блоків, намагатися самостійно усунути виявлену несправність в роботі апаратури;

класти на апаратуру сторонні предмети;

працювати на комп’ютері у вологій одежі і з вологими руками.

В разі появи запаху горілого, незвичайних звуків або самовільного вимкнення апаратури треба негайно вимкнути комп’ютер і зясувати причину неполадки, по можливості локалізувати неполадку.

Робота на комп’ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп’ютері не можна працювати при недостатньому освітленні, високому рівні шуму.

Під час роботи на комп’ютері необхідно:

суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури;

уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв;

працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискаючи на ті чи інші клавіші без потреби або навмання;

працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, скручення, дії магнітного поля або тепла, не торкатись дискети, яка виступає з конверта, вставляти дискету в дисковод тільки після його ввімкнення, переконавшись в правильному орієнтуванні дискети відносно щілини дисководу.

В комп’ютерному відділі є фактори небезпечні для здоров’я та життя людей:

Можливість ураження електричним струмом високої напруги (220 В) при неправильному користуванні засобами обчислювальної техніки та складовими частинами ПЕОМ, при відсутності або несправному заземленні.

Можливість отримання механічних травм при неправильному користуванні монтажними інструментами, а також при перенесенні і транспортуванні обладнання обслуговуючим персоналом.

При роботі близько від екрана електромагнітне випромінювання руйнівно діє на зір, викликає втому і знижує працездатність. Треба працювати на відстані 60-70 см від екрана, дотримуватись правильної постави, не сутулячись і не нахиляючись. Тривалість безперервної роботи не повинна перевищувати 30 хв.

ВИСНОВКИ

На переддипломній практиці переді мною було завдання – запрограмувати мікроконтролер фірми Microchip для з’єднання з комп’ютером по інтерфейсу USB.

При ідентифікації пристрою комп’ютером він мав передавати дані по запиту певної програми.

Під час проходження переддипломної практики я засвоїв навички по роботі з програмним стимулятором MPLAB IDE, прошив очною програмою Тритон, стимулятором Proteus.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

П.В. Гуров «Интерфейс USB практика использования и программирования» СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 576с., ил.

Международные стандарты, поддерживающие жизненный цикл программных средств. М., МП "Экономика", 1996

Гради Буч “Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на C++” М.: “Издательство Бином”, СПб.: “Невский диалект”, 2000. – 560 с., ил.

А.М. Вендров “CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем”, cтатья c сайта

Штерн І. Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики. – К.: Основи, 1999.

Т. А. Гринченко, А. А. Стогний Машинный интеллект и новые информационные технологии. - К.: Манускрипт, 1993.