У мережі з кільцевою топологією вузол отримує повідомлення від одного зі своїх сусідів і далі або обробляє його сам, або ретраслює іншому сусідові, причому дані поширюються колом і здебільшого лише в одному напрямі. До позитивних властивостей мережі з кільцевою топологією можна віднести такі:

? нечасті перевантаження, притаманні ієрархічний або зіркоподібній топології;

? логічна організація кільцевої мережі є відносно простою.

Ця топологія має недолік, що полягає в наявності одного каналу, який поєднує всі компоненти в кільце. Якщо відмовляє канал між двома вузлами, настає відмова всієї мережі.

Рисунок 1.9 – ЛОМ з шинною топологією.

Для усунення зазначеної ситуації необхідно зарезервуати канал або застосувати перемикачі для обходу вузлів, що відмовили.
Архітектуру мережі, за якої усі вузли підімкнені до спільного лінійного інформаційного каналу, називають шинною топологією. Мережі із шиною топологією досить популярні в локальних мережах. Шина дозволяє, щоб кожне повідомлення приймалось усіма станціями. Відповідно в момент передавання працює одна-єдина станція у широкомовному режимі на кілька станцій.

Серед позитивних властивостей мережі із шинною топологією можна назвати такі:

? відносно просте керування трафіком між підімкненими пристроями;

? легше додати абонента до “шини”, ніж до зірки та кільця, яке має бути розірваним;

? більша надійність, оскільки на функціонування справних вузлів не зможуть впливати несправні вузли або тракти, що поєднують їх із шиною.

Дана топологія має й окремі недоліки, а саме:

? наявність одного каналу, що поєднує всі компоненти. Якщо відмовляє канал між двома вузлами, настає відмова всієї мережі;

? для усунення такої ситуації необхідно зарезервуати канал або застосувати перемикачі для обходу вузлів, що відмовили;

? важкість локалізації відмов із точністю до окремої компоненти, яку підімкнено до шини. Це зумовлюється відсутністю точок концентрації, через що проблема пошуку несправності стає важкорозвязаною.

На практиці застосовують і гібридні технології. До них можна віднести, наприклад, коміркову топологію, топологію сніжинка і т.ін. Коміркова топологія знайшла застосування лише останніми роками, і тому недостатньо досліджена на практиці. Її привабливість полягає у відносній стійкості до перевантажень та відмов. Завдяки множиності шляхів, створюваних з компонентів мережі, трафік може бути спрямований в обхід вузлів, які відмовили або зайняті. Незважаючи на те що такий підхід характеризується складністю та високою вартістю (протоколи є порівняно складними з погляду логіки роботи), численні користувачі надають перевагу комірковим мережам як надійнішим за мережі інших типів.

1.6 Адміністрування

Однорангові мереж. В даній мережі користувачі самі визначають, які ресурси на власному комп'ютері зробити загальнодоступними.

Кожен комп'ютер в одноранговій мережі є і клієнтом, і сервером. Всі комп'ютери у даному типі мереж рівноправні і не мають централізованого управління розподілом ресурсів. Довільний з комп’ютерів може розділяти свої ресурси з до-вільним комп'ютером в тій же мережі. Однорангові взаємо-в-ідносини також означають, що жоден з комп'ютерів не має ні пріоритету на доступ, ні підвищеної відповідальності за на-дання ресурсів у спільне використання.

Кожен користувач в одноранговій мережі є одночасно і мережевим адміністратором. Це означає, що кожен корис-тувач керує доступом до ресурсів, які знаходяться на його комп'ютері. Він може надати необмежений чи обмежений доступ до локальних ресурсів, або зовсім його не надавати. Тобто кожен користувач вирішує, чи надавати доступ іншим користувачам на їхній запит, чи захистити власні ресурси паролем.

Можна зазначити, що організаційного порядку в таких мережах немає. Через це доводиться розв'язувати пробле-ми, що пов'язані з безпекою інформації. Однорангові мережі називають робочими групами (Peer-to-Peer Workgroup). Ча-сто вони складаються не більш ніж з 10 комп'ютерів, які розташовані на робочих місцях корис-тувачів і об'єднані простою кабельною системою. Користувачі повинні мати певний рівень знань, щоб працювати як корис-тувачами, так і адміністраторами своїх комп'ютерів. Вико-ристання таких мереж буде доцільним у випадках, коли пи-тання захисту даних не є критичними, розширення мережі не передбачається, користувачі розташовані компактно. Крім того, користувачам доведеться знати і пам'ятати різні паролі для кожного розподіленого ресурсу.

При збільшенні кількості користувачів та ресурсів в одноранговій мережі виникають проблеми з її правильним фун-кціонуванням, падає продуктивність мережі, організаційні питання виростають у великі проблеми: важко зорієнтува-тися, де саме (на якому комп'ютері) зберігаються дані, які потрібні в даний момент, - пошук починає займати великий проміжок часу, резервне копіювання інформації також уск-ладнюється.

Однорангові мережі мають і свої переваги, особливо для маленьких організацій, є найбільш легкими і дешевими для установки, а також не по-требують спеціального програмного забезпечення.

Деякі переваги однорангових мереж:

? легкість в установці налагодження;

? окремі комп'ютери не залежать від виділеного сервера (головної машини мережі);

? користувачі в змозі контролювати власні ресурси;

? такі мережі дешеві в придбанні і в експлуатації;

? не потрібно спеціального обладнання та програмного забезпечення – достатньо тільки операційної системи;

? немає потреби в системному адміністраторі.

До недоліків слід віднести:

? можливість застосувати мережеву безпеку одночасно тільки до одного ресурсу;

? велика кількість паролів для доступу до розділених ре-сурсів;

? необхідність резервного копіювання окремо на кожно-му комп'ютері;

? при використанні розділеного ресурсу на комп'ютері, на якому цей ресурс знаходиться, суттєво падає про-дуктивність;

? не існує централізованої схеми для пошуку й управлін-ня доступом до даних.

Мережі на основі сервера (багаторангові, ієрархічні) ство-рюються там, де однорангові мережі недостатньо продук-тивні. Кількість користувачів, як правило, більша за 10. Більшість мереж використовує виділений сервер, який оптимізований для швидкої обробки за-питів від абонентів мережі та управління захистом файлів та папок.

Сервер (хост-комп'ютер) - комп'ютер, який надає послу-ги іншим комп'ютерам мережі (робочим станціям).

Тобто сервер є комплекс спеціалізованого програмно-го забезпечення та обладнання, який надає служби