характеристики стандарту IEEE 802.3 Ethernet такі: топологія – «шина», середовище передавання — коаксіальний ка-бель, швидкість передавання — 10 Мбіт/с, максимальна довжина — 5 км, максимальна кількість абонентів— 1024, довжина сегмента мережі — до 500 м, кількість абонентів на одному сегменті — до 100, метод доступу — CSMA/CD, передавання вузькосмугове, тобто без модуляції (моноканал).
Крім стандартної топології «шина» застосовуються також топо-логії типу «пасивна зірка» і «пасивне дерево». При цьому передба-чається використання репітерів і пасивних (репітерних) концентра-торів, що з'єднують між собою різні частини (сегменти) мережі
У мережі Fast Ethernet не передбачено фізичну топологію «ши-на», використовується тільки «пасивна зірка» або «пасивне дерево». До того ж у Fast Ethernet набагато жорсткіші вимоги до максимальної довжини мережі.
Для передавання інформації в мережі Ethernet застосовується стандартний код Манчестер-ІІ. При цьому один рівень сигналу ну-льовий, а інший — негативний, тобто постійна складову сигналу не дорівнює нулю. Якщо немає передавання, то потенціал у мережі — нульовий. Гальванічна розв'язка здійснюється апаратурою адаптерів, репітерів і концентраторів. При цьому приймально-передавальний пристрій мережі гальванічне розв'язаний від іншої апаратури за до-помогою трансформаторів та ізольованого джерела живлення, а з кабелем мережі з'єднаний безпосередньо.
Доступ до мережі Ethernet здійснюється випадковим методом CSMAICD, що забезпечує повну рівноправність абонентів. У мережі використовуються пакети змінної довжини. Довжина кадру Ethernet (тобто пакета без преамбули) має бути не менше 512 біто-вих інтервалів, або 51,2 мкс.
Підводячи підсумок мережі Ethernet, слід зазначити, що в даний час є широкий вибір мережевих адаптерів, повторювачів і концентраторів, що дозволяють створювати мережі різного складу і конфігурації.
3.3 Виділений сервер
Рисунок 3.3 – Виділений сервер
Мережі на основі сервера (багаторангові, ієрархічні) ство-рюються там, де однорангові мережі недостатньо продук-тивні. Кількість користувачів, як правило, більша за 10. Більшість мереж використовує виділений сервер, який оптимізований для швидкої обробки за-питів від абонентів мережі та управління захистом файлів та папок.
Сервер (хост-комп'ютер) - комп'ютер, який надає послу-ги іншим комп'ютерам мережі (робочим станціям).
Тобто сервер є комплексом спеціалізованого програмно-го забезпечення та обладнання, який надає служби в ме-режі для інших комп'ютерів (робочих станцій).
Переваги використання серверів:
розподіл ресурсів – сервер спроектований так, щоб надати доступ до багатьох файлів і принтерів, забезпечуючи при цьому високий захист і продуктивність. Адміністрування і керування доступом до даних здійснюється централізовано;
захист – це основний аргумент при виборі мережі на основі сервера. Проблемою безпеки може займатися один адміністратор: він формує політику безпеки і застосовує її до кожного користувача мережі. Якщо в однорангових мережах можливий захист тільки на рівні ресурсів, то у мережах з серверами основним є захист на рівні користувача;
резервне копіювання даних – оскільки важлива інформація розташована централізовано (тобто на сервері), то можна забезпечити її регулярне резервне копіювання, яке підвищить надійність її зберігання;
надлишковість – дані на будь-якому сервері можуть дублюватися в рельному часі. У випадку пошкодження основної області зберігання даних можна буде скористатися резервною копією;
апаратне забезпечення – так як компґютери в мережі не виконують функціїї сервера, то вимоги до його конфігурації залежать від потреб користувача.
3.4 Опис операційної системи
Згідно з варіантом, в даній курсовій роботі на сервер буде поставлена операційна система Novell Netware 4.x. Щодо операційної системи Novell Netware 4.x, то слід зазначити, що Netware – спеціалізована мережева операційна система, орієнтована на максимальну ефективність використання апаратних ресурсів, належить до операційних систем, що працюють у невитісняючому режимі та займається розподілом часу центрального процесора. Netware складається з невеликого ядра, що виконує обмежене коло функцій, та завантажувальних модулів nlm (Netware Loadable Modules). Ці модулі виконують функції операційної системи. Зокрема, у Netware 4.х є близько 1000 nlm-модулів.
Рисунок 3.4 – Робота операційної системи Novell
В основі архітектурної концепції Novell Netware 4.x є служба каталогів Netware NDS (Netware Directory Services). Згідно з цією концепцією всі ресурси мережі – це об’єкти, занесені в спеціальну розподілену базу даних – Netware Directory Database (NDD). Визначені різні можливі типи об’єктів: користувач, сервер, том, група користувачів та інше. Ці об’єкти згруповані в ієрархічному дереві, яке відображає їхню взаємну підпорядкованість. Кожен об’єкт конкретного типу має особливий набір властивостей та їхніх значень. Зокрема, об’єкт типу “користувач” має такі властивості: ім’я, пароль, поштову адресу, адресу електронної пошти, номер телефону, належність до груп користувачів тощо.
Можна сказати, що Novell Netware 4.x складається з двох головних підсистем: NDS та файлової системи.
Рисунок 3.5 – Підсистеми Novell Netware 4.x
У Netware 4.x визначені такі чотири типи прав:–
на об’єкт – права на об’єкт як одне ціле; дають змогу створювати, знищувати та переглядати об’єкти;–
на властивість – права на властивість об’єкта; регулюють доступ до певних властивостей об’єкта;–
на каталоги – дають змогу маніпулювати з конкретним каталогом;–
на файл – регулюють доступ до певного файлу.
Комп’ютер для сервера Novell Netware 4.x повинен мати низку значень параметрів. Ці вимоги стосуються головним чином ємностей оперативної пам’яті та твердого диска.
Для налаштування сервера треба запустити програму install.bat. Це, як звичайно, пакетний командний файл, який запускає спеціальну інсталяційну програму nwnstll.exe, що функціонально еквівалентна утиліті сервера install.nlm. З використанням програми nwnstll.nlm виконують таку послідовність задач:–
вибирають та завантажують драйвер твердого диска;–
на вільному місці диска створюють розділ Netware;–
створюють та монтують томи;–
копіюють системні файли;–
обирають та завантажують драйвер мереженого адаптера;–
налаштовують NDS;–
формують та редагують файли statup.ncf та autoexec.ncf ;–
налаштовують додаткові програмні продукти.
3.5 Кабель на основі витої пари
Рисунок 3.6 – Кабель витої пари
Найчастіше виті пари використовуються для передавання даних в одному напрямку,