Незважаючи на те, збираєтесь ви друкувати зображення чи відправляти його до Web, колір важливий у будь-якому випадку. Навіть відтінки чорного та білого є кольорами. Адже сірий - лише один із варіантів того, що називається „відчуттями, викликаними дією світлових хвиль визначеної довжини на сітківку ока. Як чорний так і білий кольори є окремий випадок сірого, так і відтінки сірого є підмножиною усіх кольорів. Робота у Photoshop потребує дуже частого звертання до цих підмножин.

Вибір кольору

На панелі інструментів передбачено чотири елемента для керування кольором.*

Foreground Color (основний колір). Вказує колір, котрий буде використовуватися інструментами Paint Bucket, Line, Pencil, Brush, а також інструментами Type при натисканні клавіші Alt. 3 цього кольору починаються усі кольорові градієнтні переходи. Усі фігури, що створюються за допомогою інструменту Shapes, фарбуються у вибраний колір.*

Background Color (Колір Фону). Вказує колір, що використовується інструментом Eraser. Цим кольором закінчуються усі градієнтні переходи.*

Default Colors (Кольори по умовчанню). Встановлює чорний основний колір та білий фон. При редагуванні маски шару стандартні кольори встановлені у зворотному порядку.*

Коли ви клацаєте мишею по кнопці основного кольору або кольору фону, на екрані з'являється діалогове вікно Cool Picker (Вибір Кольору).*

Лінійка кольору. Вказує колір, який ви хочете обрати.

Переміщення трикутних повзунків вверх та вниз дозволяє обрати колір у 8- р озряднім діапазоні. Кольори всередині колірної лінійки відповідають обраній опції. Наприклад, якщо обрати значення Н (Hue - відтінок), то на колірній лінійці буде представлений повний діапазон відтінків визначеного кольору. Якщо S - вибираємо насиченість кольору. Перемикач В призначений для того, щоб за допомогою лінійки визначити яскравість обраного кольору.*

Поле кольору. Це 16-ти розрядний діапазон варіантів

поточного кольору, вказаного на лінійці кольорів. Для вибору кольору достатньо просто клацнути мишею всередині цього поля.*

Поточний колір. Колір, який ви обрали з кольорового поля, з'являється у маленькому прямокутнику що розташований зверху попереднього зображення кольору.*

Трикутник попередження. Цей трикутник з'являється у тому випадку якщо ви обрали яскравий колір, який не можна надрукувати із допомогою стандартних технологічних кольорів. Під ним показаний найближчий CMYK-колір, який можна вивести на друк [2]. 

Робота у різних режимах кольору.

Чотири набори числових полів у вікні синтезу кольору відповідають чотирьом різним моделям кольору, тобто чотирьом різним колірним режимам. Кольорова модель це спосіб вказівки кольору при його виводі на друк.

Розглянемо різні моделі кольорів.

RGB

RGB - це колірна модель, яка використовується для описання різних кольорів та для їх відтворення на моніторі комп'ютера. Модель заснована на трьох основних кольорах (червоному, зеленому та синьому), кожний з яких може мати один з 256 рівнів інтенсивності (яскравості). Її іноді називають адитивною первинною моделлю. Ця модель використовується у всіх моніторах, проекторах й інших пристроях, які випромінюють чи фільтрують світло, включаючи телевізори, кінопроектори, кольорові прожектори й навіть різнокольорові скляні фільтри.

С точки зору редагування зображень на екрані, кольорова модель RGB найбільш зручна, тому що забезпечує доступ до усіх кольорів, які може вивести на екрани 24-розрядні колірні відео плати. Більш того, зображення, створене у кольоровім режимі RGB, можна записати на диск у будь-якому з графічних форматів, що підтримуються програмою Photoshop, окрім формату GIF.

Недолік цього режиму у тому, що далеко не усі кольори, створені у ньому, можна вивести на друк. Якщо ви готуєте зображення до повно-кольорового друку, то яскравість найваж-ливіших кольорів втратиться.

CMYK

У реальному житті сітківка людського ока сприймає колір відповідно з субтрактивною моделлю. Сонячне світло містить усі кольори, що ми бачимо. Коли сонячне світло падає на який-небудь об'єкт, частина кольорів поглинається, а частина - віддзеркалюється. Віддзеркалене світло попадає на око й утворює зображення об'єкту. Наприклад, вогнегасник виглядає таким червоним тільки тому, що його поверхня практично повністю поглинає синій та зелений кольори, віддзеркалюючи тільки червоний.

Аналогічним чином „працюють" й фарби на аркуші паперу. Накладення фарб дозволяє отримувати різні кольори. Проведіть, наприклад, на аркуші паперу червону смугу (яка поглинає зелений та синій кольори) поверх синьої смуги (яка поглинає зелений та червоний кольори). У результаті ви отримаєте темну (майже чорну) смугу із слабкими відтінками червоного, зеленого та синього, які з'являються через недостатню чистоту початкових кольорів  

Практичне застосування субтрактивної моделі.

Субтрактивні кольори, які використовуються у більшості принтерів, - блакитний (cyan), пурпурний (magenta) й жовтий (yellow), - достатньо яскраві. Блакитна фарба поглинає тільки червоний колір, пурпурна - тільки зелений, а жовта тільки синій. Самі по собі ці фарби не годяться для відображення темних кольорів. Максимум, чого можна добитися накладенням усіх трьох фарб із максимальною інтенсивністю, - це брудно-коричньового. Тому у колірну систему CMYK доданий ще чорний колір. Він використовується для підкреслення тіней, створення темних відтінків й, звісно, для друку чорних об'єктів.

Накладення кольорів у системі CMYK прямо протилежне накладенню складових у системі RGB. Однак фарби субтрактивної моделі не виглядають такими ж чистими, як колірні складові адитивної моделі.

Чи є сенс працювати у режимі CMYK?

RGB надає у ваше розпорядження широкий діапазон кольорів, багато з яких (особливо найяскравіші) не можна відобразити при виводі зображення на друк в режимі CMYK. Тому при переході від одного екранного зображення до варіанту для друку кольори стають тьмяними та бляклими.

Через це багато спеціалістів рекомендують працювати одразу в режимі CMYK. Але після числених експериментів я вирішив так не робити. Хоча при роботі в CMYK й