Технологія роботи користувача АРМ характеризується такими типами діалогу:

вибір з меню

робота з підказкою

заповнення шаблону

запитання – відповідь.

Меню – це перелік деяких об’єктів, з яких необхідно обрати той, з допомогою якого можна виконати конкретну дію. Діалог на зразок “Робота за підказкою” розрахований, як правило, на випадкового користувача, який не має спеціальної підготовки або взагалі не знайомий з тією проблемою, яку він хоче вирішити на ПЕОМ . Така форма спілкування користувачів із системою характерна для початкового періоду її функціонування, протягом якого користувач набуває навичок інтерактивної взаємодії з ПЕОМ . Під час “роботи з підказкою” зміст кожної операції, яку треба виконати на ПЕОМ, детально пояснюється. Ініціатива тут повністю належить ПЕОМ, а користувачу залишається лише пунктуально виконувати всі систем- ні дефекти.

Діалог на зразок “заповнення шаблону” використовується для введення нормативної інформації, поданої, наприклад, у формі первинного документа. Участь у діалозі цього типу не вимагає від користувача спеціальної підготовки, оскільки заповнення шаблону на екрані багато в чому аналогічне заповненню документів на паперових бланках.

Діалог на зразок “запитання – відповідь” заснований на жорсткому розмежуванні дій користувача і системи: система запитує користувача про деякі інформаційні об'єкти, а користувач дає відповідь. Відповіді користувач набирає на клавіатурі ПЕОМ. При цьому передбачається, що користувач попередньо проінформований про можливі відповіді і форми їх ведення.

У процесі введення й обробки первинних даних передбачається три види контролю: логічний, візуальний, арифметичний. При логічному контролі на екрані виводиться текстове повідомлення про виявлені системою помилки. Вводячи дані, користувач візуально контролює їх на екрані. За допомогою арифметичного контролю за достовірністю введення змінної інформації. Якщо введення і розрахунки виконані правильно, то користувач пересилає дані в інформаційну базу системи, при необхідності – виводить зміст шаблону первинного документу на друк.

Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних

Технологічна операція – це комплекс дій , який виконується над інформацією та її носіями.

Класифікація технологічних операцій

За призначенням : виконавські та контрольні.

За ступенем механізації: ручні, машинно-ручні та

автоматичні.

За функціонально – часовими характеристиками: операції збору та реєстрації інформації , операції передачі її на обробку , операції підготовки машинних носіїв , операції обробки інформації, операції видачі результатів , операції розмноження результатів.

Типові технологічні операції

Операції збору, Операції Операції підготовки

реєстрації даних передачі машинних носіїв.

даних на

обробку.

Операції обробки

Інформації на ЕОМ

Інформаційні масиви

Первинні Робочі Результатні

Містять зібрану та Створюється автоматично

зареєстровану у процесі обробки інформації

інформацію на ЕОМ

Оперативні Нормативно-довідкові

Обробка економічної інформації на персональних обчислювальних машинах виконується в різних режимах. Режими роботи ЕОМ розрізняють від можливостей користувача мати доступ до машинних ресурсів, а також особливостей організації програмного і технічного забезпечення.

Розрізняють слідуючи види режимів роботи ЕОМ: пакетний, телеобробки, інтерактивний, реального часу, розподілу часу.

Режими роботи ЕОМ

Пакетний режим - Режим телеобробки -

це режим, при якому це режим , в якому користувач

користувач не має має безпосередній доступ до

доступу до машинних машинних ресурсів, причому

ресурсів, а обробка цей доступ здебільшого є

виконується у віддаленим та колективним

спеціальному підроз-

ділі.

Інтерактивний режим Режим реального часу -

роботи ЕОМ – це режим, це режим, в якому обро-

в якому користувач має бка інформації ведеться

безпосередній доступ до зі швидкістю, близькою

машинних ресурсів і до швидкості процесу

обробка інформації в реальному житті, при

ведеться у вигляді якому інформація

діалогу. обробляється.

Режим розподілу часу -

це режим, в якому до машинних ресурсів

одночасно можуть звертатися кілька

користувачів або програм, і в якому

обробка інформації відбувається так,

що в користувача складається враження

монопольного володіння машинними ресурсами.