Реферат

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Постановка проблеми. Побудова інформаційної бази системи планування діяльності підприємства є багатоетапним процесом. На першому етапі необхідно розробити концептуальну модель, що має визначити усі суттєві особливості інформаційної моделі предметної області, виявити її склад та структуру.

Актуальність проблеми. Проблема інформаційного забезпечення системи планування підприємства є завжди актуальною, оскільки від якості інформаційного забезпечення в значному ступені залежить результат планування та виконання планових завдань.

Основна частина. Концептуальна модель інформаційної бази (КМІБ) є результатом першого етапу складного процесу побудови моделі бази даних (БД) системи планування діяльності будь-якого підприємства.

Концептуальний рівень є інтеграцією локальних уявлень користувачів БД, що відповідає погляду її адміністратора (керівника підприємства). Саме він володіє множиною інформаційних об’єктів і всіма можливими асоціаціями між ними, тоді як кожен кінцевий користувач переглядає лише обмежений фрагмент БД [2].

На етапі концептуального моделювання об’єкти реального світу зображуються якомога можливо приближеними до життя. КМІБ має виражати ясне розуміння сфери діяльності підприємства та функцій, що ним виконуються. На цьому рівні абстракції модель БД не залежить від комп’ютерного устаткування та програмного забезпечення, які мають бути визначені на наступних етапах інформаційного моделювання [4].

Зазвичай виділяють два підходи до інформаційного моделювання на концептуальному рівні: «від предметної області» та «від запиту».

Підхід «від предметної області» полягає в тому, що формується позамашинне інформаційне забезпечення всієї предметної області без урахування поточних потреб користувачів і прикладних програм. Вважається, що поточні потреби автоматично будуть враховані при такому підході. Іноді цей підхід називають ще об'єктним.

При підході «від запиту» основним джерелом інформації про предметну область є вивчення запитів користувачів і потреб прикладних програм. Цей підхід називається функціональним. При такому підході БД проектується для виконання поточних задач управління без урахування можливості розширення системи і виникнення нових задач управління [6].

Перевагами підходу «від предметної області» є об'єктивність, системність при відображенні предметної області і стійкість інформаційної моделі, можливість реалізації великої кількості прикладних програм і запитів, у тому числі незапланованих при створенні БД. Недоліком цього підходу є значний обсяг робіт, що його потрібно виконати при визначенні інформації, яка підлягає фіксації в БД, що відповідно ускладнює і збільшує термін розробки проекту.

Функціональний підхід орієнтований на реалізацію поточних вимог користувачів і прикладних програм без урахування перспектив розвитку системи. При його використанні можуть виникнути складнощі в агрегації вимог різних користувачів і прикладних програм. Проте за такого підходу значно зменшується трудомісткість проектування, а отже, є можливість створити систему з високими експлуатаційними характеристиками.

Однак узятий окремо кожний з цих методів не може дати достатньо інформації для проектування раціональної КМІБ. Тому при проектуванні КМІБ доцільно спільно використовувати ці два підходи.

При побудові КМІБ треба бути впевненим, що модель має всі необхідні дані, а усі дані, що є в моделі, дійсно потрібні. В КМІБ мають бути визначені всі елементи даних, що необхідні для трансакцій БД, а кожний елемент КМІБ має використовуватися, принаймні, в одній трансакції.

Проте не слід вдаватися до надмірного спрощення. Необхідно мати на увазі не тільки поточні потреби підприємства, але й майбутні його операції. Тобто в КМІБ бажано передбачити наступні модифікації та доповнення, що гарантує подальші інвестиції в інформаційні ресурси [4].

Перейдемо тепер до структури КМІБ. Основними елементами КМІБ є предмети (сутності), якісні представлення суттєвих властивостей предметів (атрибути) та відносини між предметами.

Предмет (сутність) являє собою інформаційний об’єкт (особистість, місце, річ, поняття, подія та ін.) та є відображенням об’єктів (сутностей) досліджуваної предметної області в її інформаційну модель.

Основними типами інформаційних об’єктів системи планування діяльності підприємства є процеси та компоненти процесів.

Процес визначає перехід динамічної системи з одного сталого стану в інший впродовж кінцевого інтервалу часу. Для планування діяльності виробничого підприємства найбільшу вагу має виробничій процес – серія операцій (видів діяльності), які здійснюються над початковими матеріалами (вхід процесу), збільшують його цінність і приводять до певного результату (виходу процесу). Елементарним виробничим процесом є технологічна операція – завершена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці та характеризується постійністю предмета праці, знаряддя праці і особливостей впливу на предмет праці [1].

Слід відзначити, що важливість саме процесів, як головного об’єкту управління підприємством, підтверджується розповсюдженням останнім часом методичного напрямку, що вивчає питання процесної організації систем управління та їх побудови – реінжинірингу бізнес-процесів (РБП). Сучасна концепція РБП передбачає переосмислення й трансформацію бізнесу організації для більш тісної координації діяльності її функціональних частин і підвищення їхньої гнучкості.

Існує безліч визначень або інтерпретацій базової категорії РБП — поняття «бізнес-процес». Згідно з визначенням засновників РБП М. Хаммера та Д. Чампі, бізнес-процес – це сукупність різних видів діяльності, у рамках якої «на вході» використовуються один або більше видів ресурсів, і в результаті цієї діяльності на «виході» створюється продукт, що представляє цінність для споживача [7]. Отже, визначення процесів як основних інформаційних об’єктів КМІБ є логічним з точки зору сучасних методів управління підприємством, зокрема – планування діяльності підприємства.

Надалі можна прийняти визначення бізнес-процесу, як операції, що включена в систему операцій, метою якої є виробництво й поставка послуг/товарів операціям, що входять у систему, а також іншим системам. Слід особливо підкреслити, що всім процесам підприємства властивий економічний зміст, тобто в кожного процесу є свій споживач і, отже, свій продукт. Оскільки в кожного процесу є свій виконавець, то процес є