одним з обов'язкових атрибутів діяльності виконавця. Отже, будь-який процес – це процес діяльності або бізнес-процес [5]. Таким чином, надалі при розгляді методики побудови КМІБ можна використовувати термін «процес», маючи на увазі одночасно і бізнес-процеси в їх загально визнаному сенсі.
Кожний процес має свою статику та динаміку.
Статика процесу відбиває його структуру, що включає як обов’язкові складові процесу (первинні операції), та і ситуативні. Статику процесу визначає поняття виду процесу (різновидність виду інформаційного об’єкту). Корінною властивістю виду процесу є набір параметрів процесу та його місце в ієрархічній структурі усього виробничого процесу підприємства.
Динаміка процесу визначає зміни його параметрів у часі. Тут вже розглядається кожний конкретний процес. Дані про зміни параметрів процесу являють собою інформацію, необхідну для планування діяльності підприємства.
Кожному виду процесів можна поставити у відповідність певний набір видів ресурсів (елементів процесу) – трудових, матеріальних, фінансових та ін. Відповідно ресурсами процесу можуть бути предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби тощо), засоби виробництва (устаткування, машини, будівлі та споруди тощо), кадри, грошові кошти та їх джерела, постачальники та споживачі товарів та послуг, платники та одержувачі грошових коштів та ін. Усі ці ресурси можна назвати компонентами процесу. Вони є факторами, що необхідні для досягнення кінцевої мети виробничого процесу.
В РБП під ресурсом зазвичай розуміють реальний об'єкт, існування якого передбачається, і вартість або цінність якого не зростає в процесі здійснення операцій (процесів) над ним. Зниження цінності ресурсу обумовлено, наприклад, спрацюванням устаткування, утомою або старінням персоналу, а інформаційний ресурс може не втратити своєї цінності в процесі використання. Окрім ресурсів, в РБП окремо виділяють такий компонент процесу, як товар або послуга. На відмінність від ресурсу, вартість послуги (товару) у процесі їх виробництва й поставки зростає, тобто ресурс є джерелом виникнення послуги (товару). У цьому складається основна відмінність ресурсу від послуги (товару) на інтервалі часу виконання операції (процесу) [5]. Проте для цілей побудови КМІБ системи планування підприємства як ресурси, так і товари (послуги) можна вважати компонентами процесу з урахуванням, безумовно, їх вказаних відмінностей.
Отже, множина об’єктів предметної області інформаційної бази складається з множини процесів та множини компонентів процесів.
Наступними елементами КМІБ є властивості об’єктів. За аналогією з об’єктами доцільно розглядати види властивостей та саме властивості. Будь-якому виду об’єкта (процесу або компонента процесу) відповідає певний набір видів властивостей – характеристик. Цей набір є корінною властивістю виду об’єкту. В динаміці значення деяких характеристик процесу змінюються й на кожний дискретний момент часу характеризують його стан. Характеристики ж компонентів процесів змінюються значно рідше та вважаються умовно постійними. Тому деякі характеристики процесів є функцією часу на відміну від характеристик компонентів процесів.
Доцільно визначати три типу характеристик процесів: часові, кількісні, фінансові. Часові характеристики визначають початок та закінчення процесу як часового циклу, його довжину в часі. Кількісні характеристики визначають кількісну оцінку певного виду ресурсів на даний момент часу. Фінансові характеристики є різновидом кількісних характеристик. Вони визначають стан грошових ресурсів в різних аспектах – доходи, витрати, прибуток, рентабельність тощо. Оскільки фінансові характеристики мають особливе значення в управління підприємством, їх доц2ільно виділяти в окрему категорію.
Отже, множину властивостей об’єктів (характеристик об’єктів) складають множина характеристик процесів та множина характеристик компонентів процесів. В свою чергу характеристики процесів складаються з часових, кількісних та фінансових характеристик та ідентифікаторів процесів. Ідентифікатори процесів можуть бути простими та складними. Ідентифікатори та часові характеристики процесів не є функцією часу на відміну від кількісних та фінансових характеристик.
Серед характеристик компонентів процесів варто виділити ідентифікатори, технічні та експлуатаційні характеристики.
Множина відносин між об’єктами складається з множини структурних, функціональних та прагматичних відносин. Структурні відносини між об’єктами відбивають відносини типу включення: «частина – ціле», «рід – вид» тощо. Функціональні відносини визначають переважно просторово-часові співвідношення об’єктів. Прагматичні відносини є елементами алгоритму інформаційного пошуку, вказують послідовність вибірки інформації для відповіді на запит користувача.
Елементи КМІБ представляються у вигляді таблиць а також у вигляді діаграм Бахмана, де об’єктам відповідають вершини, а відносинам – дуги орієнтованого графа.
Процес побудови КМІБ починається зі збору вихідної інформації про предметну область. В якості вихідних даних для побудови КМІБ використовують організаційно-економічну сутність системи управління, опис функціональної структури системи, комплект нормативно-довідкових, вхідних та вихідних документів, структурна інформаційно-часова схема системи, функціональні зв’язки між показниками діяльності системи, класифікатори та словники.
Процес опису предметної області є ітеративним. На першому етапі проектант КМІб на основі вихідних даних та власних апріорних знань про систему управління складає перший варіанти КМІБ. Далі для уточнень проектант вдається до консультацій с замовником. Такі консультації мають форму діалогу, причому формування запитів проектанта передбачають однозначні відповіді типу "да/ні" або завдання відповідних числових значень. Рекомендується фіксувати результати консультацій проектанта з замовником в спеціальних протоколах за підписами двох сторін. Виділення об’єктів під час проектування КМІБ призводить до систематизації уявлень про предметну область та, найчастіше, до змін з метою уніфікації форм та типів документів.
Слід відзначити, що потрібні для побудови КМІБ дані не завжди виявляється можливим від майбутніх споживачів інформації. На практиці майбутні споживачі часто не можуть описати, що та в якій формі вони бажають отримати. Більш ефективно шляхом цілеспрямованих ітерацій створювати гіпотези при те, яка інформація має поступати до споживачів, та уточнювати її у керівників підприємства. Одночасно формується ескізний проект банку даних як в технічному, так і в структурному аспекті.
Наступним етапом проектування КМІБ є декомпозиція моделі. Декомпозиція