– це поділ моделі на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією моделлю. Найважливішим стимулом і суттю декомпозиції є спрощення моделі, надміру складної для розгляду цілком [3]. Вона перетворює загальну КМІБ у систему взаємопов’язаних підмоделей. Надалі будується кожна підмодель окремо. При цьому зменшується обсяг інформації, що досліджується (опис предметної області, що моделюється), порівняно з загальною КМІБ. Це дозволяє під час моделювання краще врахувати специфічні особливості інформаційної структури кожної підмоделі.
Декомпозиція КМІБ здійснюється по різним ознакам. Доцільно розглядати три основних види декомпозиції КМІБ: за видом діяльності (функціональна декомпозиція); за функцією управління (горизонтальна декомпозиція); за рівнями опису КМІБ (вертикальна декомпозиція).
Функціональна декомпозиція виділяє дві підмоделі – підмодель об’єкту управління та підмодель керуючої системи. Горизонтальна декомпозиція виділяє такі підмоделі: підмодель планової інформації (з урахування коригування плану); підмодель фактичної інформації (дані оперативного та статистичного обліку за фактом виконання планових завдань); підмодель фінансової інформації (за результатами бухгалтерського та фінансового обліку та аналізу). Вертикальна декомпозиція виділяє підмоделі залежно від частоти оновлення даних, їх достовірності, повнити та обсягу. Для промислового підприємства можна рекомендувати такі рівні КМІБ: характеристик компонентів процесу (нормативно-довідкова інформація), агрегованих даних (регламентовані звіти підприємства з господарської діяльності), виробничо-господарських циклів (основна діяльність підприємства), технологічних та господарських операцій (діяльність підрозділів підприємства).
На рівні компонентів процесів перебувають техніко-експлуатаційні характеристики компонентів процесів, що необхідні для вирішення завдань управління підприємством. Таку інформацію прийнято називати нормативно-довідковою. Ці дані необхідні для організації панування діяльності підприємства з використанням нормативного методу, що загально визнається як найбільш ефективний для підприємства в сучасній ринковій економіці.
На рівні агрегованих даних перебувають планові та розрахункові інтегровані показники діяльності підприємства, що згруповані за різними ознаками. Тут конкретні виробничі та господарські процеси підприємства не розглядаються. Організація інформації на цьому рівні визначається системою регламентованої звітності підприємства перед зовнішніми партнерами та державними установами, а також системою внутрішньої звітності підрозділів підприємства.
На рівні виробничо-господарських циклів перебувають дані про процеси, результатом яких є кінцева продукція підприємства.
На рівні технологічних та господарських операцій перебувають дані про елементарні процеси, подальший поділ яких на елементи недоцільний для реалізації поставлених цілей системи управління, що використовує проектовану інформаційну базу.
За виключення першого рівня, кожний нижчий рівень є деталізацією вищого рівня опису КМІБ. Це викликано тим, що різні задачі проектованої системи споживають інформацію, що відрізняється ступенем достовірності та повноти. Кожна задача працює лише з необхідними їй рівнями опису КМІБ, не звертаючись до більш детальних рівнів, що мають, відповідно, й більший обсяг інформації. Це призводить до прискорення робот системи, дозволяє розподілити усю ІБ на різних фізичних носіях та комп’ютерах загальної мережі банку даних підприємства.
Завершена КМІБ є передумовою продовження процесу проектування моделі ІБ на нижчих рівнях – логічному та фізичному. Разом з тим, результат концептуального моделювання має особливе значення, оскільки досить повно відображає предметну область, що моделюється, не залежить від технічних та програмних засобів реалізації БД та може бути використаний як типовий проект для споріднених підприємств однієї або кількох галузей економіки.
Список літератури
1. Васильков В. Г. Організація виробництва. – К.: КНЕУ, 2005. – 524 с.
2. Гайдаржи В. І., Пацюк О. А. Основи проектування та використання баз даних. – К.: ІВЦ "Видавництво „Політехніка”, ТОВ „Фірма „періодика”", 2004. – 256 с.
3. Катренко А. В. Системний аналіз об’єктів та процесів комп’ютеризації. – Львів: „Новий світ – 2000”, 2003. – 424 с.
4. Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование и управление. – СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 1040 с.
5. Рубцов С. В. Уточнение понятия «Бизнес-процесс» // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 6.
6. Ситнік Н. В. Проектування баз і сховищ даних. – К.: КНЕУ, 2004. – 348 с.
7. Хаммер M., Чампи Д. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе. — СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2000. — С. 332.