Лабораторна робота №

Тема: лінійні програми

Мета роботи: оволодіння прийомами складання алгоритмів i програм лiнiйного типу, освоєння оболонки TurboC, ознайомлення з комп'ютерною технікою кафедри.

Короткі теоретичні вiдомостi:

Лiнiйною називається програма, яка виконується в тій послiдовностi, в якій записані її оператори, вона не має розгалужень, переходів та повторень. Як правило, лiнiйна програма складається з директив препроцесору, оголошень даних, операторів-виразів i функцій вводу-виводу.

Препроцесор це - програма, яка обробляє початковий модуль перед компiляцiєю. Ознакою директиви препроцесору є знак # (дiєз),поставлений на початку рядка, в якому вона записана. За допомогою

директив препроцесору можна пiд'єднувати файли з описами стандартних функцій (директива #include), задавати макропiдстановки (директива #define) та визначати умови компiляцiї (директива #if).

Наявність директив препроцесору в програмах необов'язкова.

В оголошенні даних дається повний перелік їх iдентифiкаторiв ,також тип, клас пам’яті та модифікатор кожного об'єкта даних. Під час оголошення дані можуть бути iнiцiалiзованi (задані). Окремі елементи оголошення даних, наприклад, клас пам’яті або моди-

фiкатор можуть бути явно вiдсутнi i прийнятi за замовчуванням.

Оператори-вирази служать для присвоєння змінним значення, до них входять iдентифiкатори, операція присвоєння i вирази.

Основними функціями вводу-виводу є

scanf("сф", саз); - ввід даних з клавіатури;

printf("сф", сiз); - вивід даних на екран.

сф - список специфiкаторiв форматів;

саз - список адрес змінних;

сiз - список імен змінних.

Основними специфікаторами форматів є:

i,d - для цілочислових даних типу int або char;

f - для дійсних чисел типу float;

c - для літерних даних типу char;

s - для рядка (масиву) літер типу char.

Кожному специфікатору формату в списку повинен передувати символ % (процент), який є його ознакою. Крім специфiкаторiв форматів функція printf може містити лiтернi константи (текст), числові

константи для задання кiлькостi розрядів виводу числа та його дробової частини, а також спецiальнi символи: \n - перевід рядка,

\t - знак табуляції та iншi.

Описи всіх функцій вводу-виводу знаходяться в файлі stdio.h, який пiд'єднують до програми за допомогою директиви #include. Функції scanf() i printf(), як найбільш вживані, викликаються без застосування цієї директиви.

змінна | a | z | ц | r | k | б

ідентифікатор | A | Z | F | R | K | ALFA

# include <stdio.h>

# include <math.h>

main()

{

Float K, res1, ALFA,

A=3.65,

Z=4.83,

F=11.862,

R=24.5;

K=(z*acos(R/(R+A)))/2;

res1=R*(1+cos(2*K*F));

ALFA=pow(res1,(1/3));

printf(“\n K=%f res1=%f \n ALFA=%f”, K,res1,ALFA);

}

ALFA=2.531989

K=1.243505 res1=16.232512