ДИПЛОМНА РОБОТА

Макетування газети «Івано-Франківськ - моє місто»

ЗМІСТ

c.

ВСТУП.…………………….…………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ……………………………………...6

РОЗДІЛ 2 ВИХІДНІ МАТЕРІАЛИ…………………………………….....8

РОЗДІЛ 3 ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА……………………………...14

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………….15

ВИСНОВКИ……………….…………………….………………………...22

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА………………………………….23

ДОДАТКИ

Вступ

Слово комп'ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп'ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об'єм інформації, діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Історія розвитку обчислювальної техніки починається з глибокої давнини, коли виникла необхідність обчислень. Тоді числа відображали за допомогою різних предметів: бобів, камінців, палок. Перша "рахункова машина" - абак - була схожа на рахівницю. Рахівниці та аналогічні їм пристрої були досить ефективними для вирішення простих арифметичних задач. Але з розвитком цивілізації задачі ускладнювалися. Вже неможливо стало фізично виражати великі числа і маніпулювати ними за допомогою примітивних "рахункових машин". Дії над числами ставали все більш громіздкими, а помилки - більш очевидними.

У XVI ст. шотландський математик Джон Непер суттєво спростив операції з великими числами. У XVII ст. французький філософ і математик Блез Паскаль винайшов перший механічний калькулятор. Цей момент був суттєвим: вперше математики змогли проводити обчислення автоматично.

Поява на початку 30-х років XX ст. електромеханічних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів.

Вважають, що перший у світі електронний комп'ютер з'явився у 1946 р. у США, хоча фактично він був винайдений раніше групою Тьюринга у 50-ти милях від Лондона.

Перша ЕОМ в нашій країні була створена під керівництвом С. А. Лєбєдєва у 50-тих роках XX ст. в Києві. Свій проект створення ЕОМ Лєбєдєв висунув ще до початку Великої вітчизняної війни, яка, нажаль, зашкодила його реалізації. Тому тільки у 1947 р. в АН УРСР розпочалася розробка макету обчислювальної машини, яка називалась МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина).

МЕОМ була малопотужною, на ній неможливо було розв'язувати трудомісткі задачі, що потребують більшої точності і швидкості обчислення. Тому, іде до завершення роботи над МЕОМ, С.А. Лєбєдєв організував спеціальну лабораторію для створення ЕОМ ВЕОМ-1 ("велика електронно-обчислювальна машина").

ВЕОМ-1, використання якої розпочалось у 1952 р., була найпродуктивнішою в Європі, - вона виконувала 8-10 тис. операцій за секунду. Важливою віхою у розвитку ЕОМ був винахід у 1947 р. транзистора. Розробники прагнули більшої мініатюризації комп'ютерів, і нарешті, їх зусилля досягли успіху. У 1975 р. винайшли "кристал", або "чіп" - дуже складний функціональний вузол, але, разом з тим, зручний для створення більш складних схем. Сконструйовані з таких схем комп'ютери по праву отримали назву мікропроцесорів.

Характерною рисою сучасного етапу науково-технічного розвитку є комп'ютеризація найрізноманітніших сфер людської діяльності. Комп'ютер можна безпосередньо використовувати як "виробничу силу". Наприклад, на виробництві автоматично здійснюється чимало технологічних процесів. Вони складаються з певних операцій, і роль людини зводиться до того, щоб проконтролювати технологічну вірність та послідовність їх виконання. Цю функцію можна і потрібно передати машині, запрограмувати в ній контроль технологічного процесу. І вже сьогодні в різних сферах виробництва успішно використовують відповідні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Сучасний комп'ютер може виконувати багато функцій, для яких, як завжди вважали, потрібний розум. Він став основою для виготовлення графічних зображень - різний фільмів, рекламних оголошень, плакатів, фотокарток, афіш, підручників, журналів та багато іншого.

Для роботи із вище перечисленою інформацією використовують відповідні програми: Corel Draw, Corel Photo Paint, Photoshop, Power Point, Page Maker та інші.

РОЗДІЛ 1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

Перед тим, як перейти до виконання даної дипломної роботи – створення та макетування газети, необхідно визначитись, яка інформація буде використовуватись у статтях і для чого вона буде призначена. Необхідно також визначитись з можливостями, які буде надавати газета користувачу.

Оскільки, завдання дипломної роботи є макетування газети, то чітко можна визначити, що вміст дипломної роботи повинен нести користувачу необхідну йому інформацію. У даному випадку це інформація про Івано-Франківськ. Газета повинна містити інформацію, яка буде цікава для читача.

На наступному етапі необхідно зібрати необхідну інформацію про Івано-Франківськ. На третьому етапі інформацію потрібно розташувати по темах.

Для правильної та врегульованої роботи при розробці газети необхідно зібрати потрібну кількість інформації та зображень, після чого формувати газету.

Отже, перша сторінка газети міститиме загальну інформація про Івано-Франківськ, а саме, матеріал з історії виникнення міста.

Рисунок 1.1 Титульний лист газети

В газеті буде розміщена інформація про: природу, історію, освіту, видатних діячів та інша цікава інформація.

Рисунок 1.2. Остання сторінка газети

Остання сторінка газети повинна містити додаткову інформацію про різні заходи та місця відпочинку, а також інформацію про видавців газети.

РОЗДІЛ 2 ВИХІДНІ МАТЕРІАЛИ

В ході виконання дипломної роботи була зібрана різноманітна інформація про Івано-Франківськ. Вся дібрана інформація розподілена по темах. В результаті з усіх матеріалів вийшла газета на 16 сторінок. Сторінки газети містять текстову інформацію та відповідні ілюстрації до неї. Газета містить такі статті:

1. «Історія Івано-Франківська» (Рис. 2.1, додаток А, Б) - в статті описана інформація про виникнення Івано-Франківська та його заснування. Стаття займає 3 сторінки, розташована на сторінках №№1,2,3.

Рисунок 2.1 Перша сторінка статті «Історія Івано-Франківська»

2. «Цікаво знати, що…» (Рис. 2.2, додаток В) - в даній статті описана інформація про природу в Івано-Франківську та його прекрасні краєвиди. Стаття займає одну сторінку і розташована на сторінці №3.

Рисунок 2.2 Сторінка статті «Цікаво знати що...»

3. «Ліси Івано-Франківщини» (Рис. 2.3, додаток Г, Д) - в статті розповідається про ліси, які є в Івано-Франківській області, їхні розміри та насадження. Стаття займає дві сторінки. Вона розташована на сторінках №№4-5.

Рисунок 2.3