Реферат

Глобальна комп'ютерна мережа Internet

Історія створення мережі Internet

У 1960-і роки, після Карібської кризи, фірма Rand Corporation, один з мозкових центрів США, вперше запропонувала створити децентралізовану комп'ютерну мережу, що покриває всю країну. Проект включав об'єднання комп'ютерів військових, наукових і освітніх установ в мережу, яка могла б зберігати працездатність в умовах ядерної атаки. Основною ідеєю проекту була децентралізація управління і підпорядкування, щоб вихід з ладу одного або декількох сегментів мережі не приводив у її колапсу. Така структура могла бути здійснена тільки в тому випадку, якщо між вузлами мережі існують множинні зв'язки.

У першому варіанті пропозиції, яка побачила світло в 1964 завдяки зусиллям співробітника RAND Пола Берана (Paul Baran) просто затверджувалося, що всі вузли мережі повинні мати однаковий статус. Кожен вузол уповноважений породжувати, передавати і отримувати повідомлення від будь-якого іншого. Повідомлення для передачі розбиваються на невеликі стандартизованные елементи, звані пакетами. Кожен пакет має адресу призначення, і доставка повідомлення забезпечується тим, що кожен вузол має можливість посилати (або переадресовувати) пакети по мережі до місця призначення.

В кінці 1960-х років, корпорація RAND, Массачусетський технологічний інститут і Каліфорнійський університет Лос-анжелеса почали експериментувати з концепцією децентралізованої мережі з пересилкою пакетів. У Великобританії такі експерименти проводилися National Physical Laboratory (Національною фізичною лабораторією). У 1968 році підрозділ Пентагону, - агентство по роботі з дослідницькими проектами в області перспективних досліджень (ARPA), - відкрило фінансування цього проекту в США. До осені 1969 року була створена мережа ARPANET, що складається на той час з чотирьох вузлів, а саме:

¦

¦

¦

¦

Перші випробування ARPANET виявилися украй успішними. Учені дослідницьких установ, що послужили випробувальними полігонами, дістали можливість обмінюватися даними і спільно користуватися видаленим доступом до комп'ютерів. До 1971 року ARPANET розрослася до 15 вузлів, до 1972 року мережа налічувала вже 37 вузлів, а в 1973 році до мережі вперше були підключені і зарубіжні вузли - Університетський коледж в Лондоні і Королівська лабораторія радіолокації в Норвегії.

1980-і роки стали періодом бурхливого зростання Internet.

Інформаційні технології спільного використання ресурсів у мережах третього покоління.

У розвитку ОМ виділяють три генерації. Якщо в першому поколінні їх термінали підключали до комп'ютерів, у другому — комп'ютери до комп'ютерів, то в третьому (глобальні ОМ) мережі підключають до мереж.

Internet можна вважати першою реалізацією концепції міжмережної взаємодії, тобто мережею третьої генерації. Це всесвітня комп'ютерна мережа мереж, що з'єднує три типи мереж: високошвидкісні магістральні; мережі середнього рівня та локальні мережі. У високо-швидкісних мережах працюють суперкомп'ютери дос-лідних інститутів. Мережі середнього рівня — це корпоративні мережі університетів й інших установ. Локальні мережі — це комп'ютерні мережі невеликих компаній або офісів.

Internet — це глобальна магістральна мережа, що дає змогу: відправляти та одержувати повідомлення ЕП; дзвонити по міжміському телефону; користуватися службами новин; стежити за котируваннями на фондових біржах; брати участь у конференціях UseNet; читати періодичні видання, що розповсюджуються по мережі; замовляти товари, використовуючи мережний каталог; одержувати швидку комп'ютерну допомогу по мережі, а також повідомлення про погоду; користуватися мережним словником; одержувати телепрограми, рецензії на фільми та ін. Перелік і призначення служб Internet наведено в табл. 1.

Для Internet створено такі протоколи:

TCP (Transmission Control Protocol) — протокол керування передачею;

IP (Internet Protocol) — протокол Internet;

Таблиця 1.

Перелік і призначення служб Internet.

Служба | Призначення

World Wide Web | Робота з гіпертекстом і мультимедіа

E-mail | ЕП

Групи новин (newsgroups) | Групи дискусій, що покривають безліч тем

(відомі також як UseNet та Listserv)

ftp | Передача файлів від одного комп'ютера до іншого

telnet | Робота на віддаленому комп'ютері

Archie | Система пошуку інформації, розміщеної у файлах і каталозі

WAIS | Сервер розподіленої інформації

Gopher | Система, що реалізує доступ до інформації за

допомогою меню

Veronica | Індексна система пошуку інформації для Gopher

InterNIC | Мережна інформаційна служба

finger | Система пошуку людей в Internet

ftp (file transfer protocol) — протокол передачі файлів даних;

HTTP (Hipertext Transfer Protocol) — протокол передачі гіпертексту.

Протокол IP — це протокол нижнього рівня, призначений для встановлення зв'язку між ЕОМ (див. схему 1). У спеціальних ЕОМ — вузлах мережі — використовуються IP для передачі інформації по Internet: для кожного пакета інформації вказується IP-адреса ЕОМ, завдяки чому інформація надходить за призначенням. IP-адреса — це унікальне ім'я, під яким ЕОМ знають усі інші ЕОМ в Internet.

Адреси в Internet можуть бути подані як послідовністю цифр, так і ім'ям, побудованим за певними правилами. В Internet використовується доменна система імен (Domain Name System, або DNS), що є системою ієрархічних імен та імен серверів. Кожний рівень у такій системі називається доменом. Домени відокремлюються один від одного крапкою, наприклад: home.manager, company.ua.

Домен верхнього рівня uа вказує на те, що йдеться про українську частину Internet. Наступний рівень визначає організацію в Україні, якої стосується ця адреса: company. Всі ЕОМ, підключені до Internet на цій фірмі, об'єднуються в групу, яка має цю адресу. Підрозділу менеджерів на фірмі виділено домен з ім'ям manager. Одній з ЕОМ у цьому підрозділі присвоєно ім'я home. В імені може бути будь-яке число доменів, але найчастіше використовується від трьох до п'яти. Символьні імена застосовуються в Internet тільки для зручності користувачів. В ЕОМ, підключених до мережі, використовуються цифрові імена (32-бітові