Gi+i=Gi+ Gi-1n (3.2)

де n- довжина ключа коду Галуа.

В таблиці 3.1 показано кодові ключі Галуа.

Таблиця 3.1 - Кодові ключі поля Галуа.

1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1

Наприклад n=3, кодова послідовність Галуа описується

бінарними векторами:

Gi+1=Gi + Gi-2 (1110100) n=3

Gi+1=Gi + Gi-1 (1110010) n=3

Gi+1=Gi + Gi-3 (111101011001000) n=4

Gi+1=Gi + Gi-9 (111111111110101000000000) n=10

Моделювання цифрового приймача біоптичних сигналів.

Рис. 3.10 Структура біоптичного диференційного приймача сигналів.

Даний приймач характеризується високим рівнем завадозахищеності та

можливістю виявлення та виправлення кожного біта.

Суть метода кодування полягає в тому, що кожен оптичний передавач нумерує бітами Галуа відповідні потоки одиниць і нулів. При цьому повинна виконуватися умова комплектності коду:

(3.3)

При виникненні помилок в каналі зв'язку, наприклад неправильне розпізнавання одиниці і заміна її нулем.

В приймачі одиниць виникає пропуск біта Галуа і відповідно зменшується число прийнятих елементів. Одночасно в приймачі нулів виникають надлишкові біти Галуа.

Таким чином описаний метод дозволяє в реальному масштабі часу на рівні процесора приймача біоптичних сигналів виконувати операції виявлення помилок та їх виправлення.

Запропонований метод може бути також використаний в безпровідних електромагнітних та провідних каналах зв’язку , шляхом модернізації Манчестерського коду.

Структура генератора кодів поля Галуа (КПГ) на основі адресного лічильника і ПЗП представлено на рис. 3.9. Схема генерує псевдовипадкову послідовність або їх набір з періодом N=2n, де n – розрядність лічильника.

Рис. 3.11 Структура генератора кодів поля Галуа.

Наприклад для кодів поля Галуа G220, що відповідає обєму адресації 1 Мбайт маємо: xi+1 = xi xi-18. При цьому коди Галуа, що віповіають числам в діапазоні від 0 до 220 ,будуть рекурентно упаковані.

Перевагою даного методу кодування є висока завадозахищеність

пере-давання даних, які закодовані бітами Галуа, так, як приймач знаючи кодовий ключ за допомогою якого формуються коди Галуа може виправити спотво-рений завадами сигнал. Другою важливою перевагою даного методу коду-вання є те, що коди Галуа одночасно містять інформацію про контрольну суму даних, що передаються.

3.4 Реалізація бісигнального методу передавання оптичних даних.

Рис. 3.11 Структурна схема тестової схеми.

1. RS-232 (Прийом даних з комп’ютера))

2. Мікроконтролер (підготовка до передавання даних)

3. Оптичний передавач (передавання даних)

4. Оптичний приймач (приймання даних)

5. Мікроконтролер (оброблення даних, на наявність помилок)

6. RS-232 (передавання даних на комп’ютер)

Через порт RS-232 надходять дані з комп’ютера на мікроконтролер.

Мікроконтролер здійснює підготовку даних для передавання в оптичний передавач.

При включенні живлення пристрій настроює порти зв’язку. Порт RS-232 настроюється на швидкість 9600 Кб/с, високий рівень сигналу, один стоповий біт. Порт індикаторів на мікро контролері PIC18f4550 “PORTD” :молодші чотири біта настроєні як вхід, старші як вихід.

Після настройки обидва пристрої очікують на переривання від пристроїв. Якщо перший пристрій отримав дані від RS-232, прийняті дані передаються на індикатори. Отримавши підтвердження про передачу біта передає наступні біти. Біти передаються в двох спектрах «1» - червоний спектр, «0» - зелений спектр. Після закінчення передачі пристрої переходять в стан очікування переривань.

Рис. 3.12 Тестова схема бісигнального методу передавання оптичних даних.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Значення охорони праці в забезпеченні безпечних та здорових умов праці

Нові можливості виробництва та суттєві зміни у структурі праці відбулися із появою ЕОМ та використанням новітніх технологій. За рахунок цього зменшилась фізична важкість праці, ризик виробничого травматизму, однак разом з тим, на працюючих посилився вплив нових, раніше невідомих несприятливих виробничих факторів фізичного, хімічного і особливо психофізіологічного характеру.

Різноманітні технічні засоби захисту, що розроблені в наш час, накопичений досвід роботи показує, що при дотриманні певних правил, інструкцій та рекомендацій можна зменшити дію несприятливих факторів, що неодмінно присутні на робочому місці. Сучасний розвиток науки та техніки привносить принципові зміни у всі сфери виробництва, змінюючи технологію та засоби обробки інформації.

В той же час залишаються поза увагою проблеми працівників в рамках технічного та комп’ютерного розвитку. Робота користувачів та операторів комп’ютерної техніки має типові фактори, які несприятливо діють на стан працюючого. А саме, недоліки освітлення (занадто світле або темне освітлення, розташування джерел освітлення), робоче місце, що спричиняє до деяких специфічних хвороб, рівень шуму, підвищена температура середовища і ін. Також з широким впровадженням автоматизації та комп’ютеризації виникла потреба врахування фізичних можливостей людини – швидкість реакції, особливості пам’яті і уваги, емоційний стан.

Окрім вище перелічених факторів, існує ряд інших, з якими працівники стикаються. Проте вони є менш шкідливими, але в деяких випадках основними факторами несприятливої дії являються психофізичні фактори. До таких можна віднести: розумове напруження, монотонність праці, перенапруження зорових і викликає зниження працездатності, що зумовлено втомою працівника.

Науковий аналіз умов праці є методологічною основою охорони праці. Також проводиться аналіз технологічних процесів, обладнання, робочих місць, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів та особливостей їх впливу на організм людини. На основі такого аналізу розробляються заходи та засоби, спрямовані на зменшення несприятливого впливу виробничих факторів.

4.2 Лазерна безпека.

Основний елемент зорового апарату людини - сітківка ока - може бути пошкожена лише випромінюванням видимого ( від 0.4 мкм ) і ближнього інфрачервоного діапазонів ( до 1.4 мкм ), що пояснюється спектральними характеристиками людського ока. При цьому кришталик і очне яблуко, діючи як що додаткова фокусує оптика, істотно підвищують концентрацію енергії на сітківці, що, у свою чергу, на декілька порядків знижує максимально допустимий рівень ( МДО ) опроміненості зіниці.

У нашій країні на базі проведених комплексних досліджень і