- Робоче місце повинно бути організовано так, щоб виключати можливість дії на персонал лазерного випромінювання або щоб його величина не перевищувала допустимі норми для першого класу.

- Робоче місце обслуговуючого персоналу, взаємне розташування всіх елементів (органів управління, засобів відображення інформації і інше.) повинна забезпечувати раціональність робочих рухів і максимально враховувати енергетичні, швидкісні, силові і психофізичні можливості людини.

- Слід передбачати наявність місць для розміщення знімних деталей, переносної вимірювальної апаратури, зберігання заготовок, готових виробів.

По ступені зашиті персоналу від дії лазерного випромінювання умови і характер праці при експлуатації лазерних виробів незалежно від класу виробу підрозділяються:

А) оптимальні – що виключають дію на персонал лазерного випромінювання;

Б) допустимі – рівень лазерного випромінювання, що впливає на персонал;

В) шкідливі і небезпечні – рівень лазерного випромінювання, що впливає на персонал.

Виконання наступних вимог безпеки повинне забезпечувати виключення або максимальне зменшення можливості опромінювання персоналу лазерним випромінюванням, а також дії на нього інших небезпечних чинників:

- До ремонту, наладки і випробування лазерних виробів допускаються особи, що мають відповідну кваліфікацію і що пройшли інструктаж по техніці безпеки в установленому порядку.

- До роботи з лазерними виробами допускаються особи, що досягли вісімнадцяти років, що не мають медичних протипоказань, що пройшли курс спеціального навчання відповідно, навчання в установленому порядку роботі з конкретними лазерними виробами і атестацію на групу по охороні праці при роботі на електроустановках з відповідною напругою.

- При експлуатації виробів вище за клас 2 повинна призначатися особа, відповідальна за охорону праці при їх експлуатації.

- Лазерні вироби, що знаходяться в експлуатації, повинні піддаватися регулярній профілактичній перевірці. При проведенні профілактичної перевірки слід звертати особливу увагу на безвідмовність роботи всіх захисних пристроїв, надійність заземлення.

4.3 Освітлення виробничих приміщень.

Природне освітлення повинно здійснюватися через світлові прорізи, орієнтовані на північ або північний схід. Необхідно використовувати одностороннє бокове природне освітлення з площею світлових прорізів — 25% від площі підлоги.

Віконні прорізи обладнують регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки), а робочі столи розміщують подалі від вікон і таким чином, щоб вікна були зліва від них.

Для внутрішнього оздоблення слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття: для стелі —

0,7—0,8; для стін — 0,5—0,6; для підлоги 0,3—0,5.

Поверхня підлоги має бути рівною, не слизькою, з

антистатичними властивостями і покрита масляною фарбою.

Штучне освітлення в приміщенні і на робочих місцях повинно забезпечувати хорошу видимість інформації на екрані, машинописного і рукописного тексту, оптимальні співвідношення яскравості робочих і оточуючих поверхонь, виключення відбиття від екрана і клавіатури.

Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, а в разі необхідності і комбінованого (сумарного загального і місцевого) освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановити таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк, крім того вони повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом не менше 40 градусів.

Нормована освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має бути — 300—500 лк. Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані з боку робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих.

Для штучного освітлення застосовують люмінесцентні лампи типу ЛБ або світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними ґратkами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами. У разі застосування відбитого освітлення можна використовувати галогенні лампи потужністю 250 Вт. Лампи розжарювання застосовувати для місцевого освітлення. Допускається використання світильників П, Н і В класу світлорозподілу. Застосовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток забороняється. Слід передбачити обмеження прямої близькості від джерел освітлення, при цьому яскравість відблисків на екрані ВДТ не повинна перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі — 200 кд/м2. Показник освітленості не повинний перевищувати у виробничих приміщеннях — 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях — 40. При цьому співвідношення яскравості робочих поверхонь не повинна перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і поверхонь стін — 5:1. Зменшенню відблисків сприяє застосування захисних дашків та приекранних фільтрів.

Основні світлотехнічні характеристики:

коефіцієнт запасу -1,4

коефіцієнт пульсацій -5% .

Для забезпечення нормованих значень освітленості шибки і світильники необхідно чистити двічі на рік. З метою усунення відблисків поверхня екрану обробляється різними засобами (кислотою, нанесенням розсіювальних покриттів тощо) або використовують спеціальні фільтри (скляні, пластмасові, сітчасті).

Таким чином, для створення комфортних умов праці, запобігання втомленості очей і запобіганню професійним захворюванням освітлення повинно:—

відповідати нормованим значенням освітленості на кожному робочому місці;—

бути рівномірним і постійним;—

не створювати тіней;—

не засліплювати;—

зменшувати до мінімуму стробоскопічний ефект;—

забезпечуватися правильно підібраними світильниками;—

уникати відблисків на екрані;—

передбачати заходи для обмеження осліплювальної дії вікон, прямих сонячних променів з метою виключення на робочих поверхнях яскравих і темних плям, засвічування екрану;—

зменшувати тепловий ефект від інсоляції.

4.4 Висновки по розділу.

У розділі розглянуті наступні питання:

-

-

-

Лазери, вживані в сучасних системах зв'язку, відносяться до третього класу небезпеки. Напівпровідниковий лазер, використовуваний в проектованому передавальному пристрої, розрахований на роботу в другому спектральному діапазоні (3801400) і має вихідну оптичну потужність не більше 3.5 мвт, що відповідає гігієнічним нормам для даного класу.

ВИСНОВКИ

В роботі розроблено метод формування бісигнальної передачі оптичних даних, структуру генератора кодів поля Галуа та цифрового приймача/передавача біоптичних сигналів. Обгрунтовані теоретичні основи диференційних та бісигнальних методів маніпуляції оптичних сигналів у відкритих оптичних лініях зв'язку.

Досліджено системні характеристики