Основні технічні дані пристрою:

- напруга живлення В при частоті 50 Гц;

- споживана потужність не більше 40 Вт;

Як видно із вищесказаного, спроектована система розробляється в одиничному екземплярі, тому всі заходи з охорони праці, що розроблені нижче, відносяться до стадії експлуатації даної системи в комплекті з іншими засобами автоматики, що використовуються в окремій повірочній лабораторії.

Як правило, в повірочній лабораторії на даний період може бути задіяно не більше 2-х чоловік. Така лабораторія буде розміщена в окремому лабораторному корпусі, та представляє собою окреме приміщення з індивідуальними системами енергозабезпечення, вентиляції, опалення та водопостачання. Розміри лабораторії: довжина 6, ширина 4 та висота 2,4 м. На двох стінках є три стандартних вікна розмірами 2,4х1,2 м, лабораторія має один окремий вхід.

В середині вздовж стін розміщені повірочні установки, а посередині 2 робочі столи для обробки експериментальних даних. Таким чином на 1 працюючого припадає більше 10 м2 площі та 30 м3 об’єму, що повністю відповідає нормативним вимогам СН 245-71 (Санітарні норми проектування промислових підприємств), згідно яких на одного працюючого припадати повинно не менше 4,5 м2 площі та 15 м3 об’єму.

Роботи з приладами та іншими пристроями автоматики по енергозатратах відносяться до категорії 1б. Згідно ГОСТ 12.1.005-88 (Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) в приміщенні де проводяться аналогічні роботи (що відносяться до категорії 1б) підтримуються такі оптимальні метеоумови:

Таблиця 3 — Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях

Виробниче приміщення | Категорія важкості фізичних робіт | Період року | Температура, °С | Відносна вологість,

% | Швидкість руху повітря, м/с

Лабораторія | 1б | хол.

тепл. | 20 …23

22 …25 | 40 …60

40 …60 | 0,1

0,2

Оптимальні параметри мікроклімату підтримуються спеціальними системами опалення, що діють сумісно із системами вентиляції (припливно-витяжної), а також кондиціонування повітря. Такі системи є енерго- та тепломісткі. У випадках коли такі затрати непосильні для суб’єкта підприємницької діяльності, в лабораторії слід підтримувати допустимі параметри мікроклімату.

Допустимі параметри мікроклімату (температура, відносна вологість та швидкість повітря) підтримуються в закритому приміщенні системою пароводяного опалення в холодний період року, а в теплий період – природною системою вентиляції.

Розрахунок освітленості приміщення для забезпечення нормальних умов праці

Освітлення відіграє важливу роль в продуктивній, здоровій та безпечній роботі з пристроями автоматики. Природне освітлення підтримується в межах допустимих норм існуючими світловими пройомами.

Пpи недостатностi природного освiтлення слiд викоpистати змiшане, тобто необхiдно встановити додатково штучне освiтлення. Загальний piвень освiтлення pобочої зони pегламентується згiдно ГОСТ 22758-77.

Однак, для підтримання високої працездатності та створення комфортних умов в повірочній лабораторії, де виконуються роботи, що відносяться до IV розряду зорових робіт, в приміщенні слід підтримувати штучну освітленість на рівні =300 лк. Для приблизного знаходження кількості світильників скористаємось методом використання світлового потоку. Вказаний метод базується на математичному виразі:

де - площа (24 м2), - коефіцієнт нерівномірності (=1,15), - коефіцієнт запасу (=1,3). Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку слід підтримувати індекс приміщення

де - довжина приміщення, - ширина приміщення, - висота підвісу світильників

=2,4-0,4=2 м.

Згідно табл. 30 („Справочная книга для проектирования искусственного освещения”) для коефіцієнтів відбиття стелі =0,70, стін =0,5, а також робочої поверхні =0,3 визначимо коефіцієнт використання світлового потоку =0,45.

лм.

По табл.. 5 вказаного джерела вибираємо люмінесцентну лампу із світловим потоком =2900 лм, тоді кількість необхідних ламп знайдемо із співвідношення:

ламп

В результаті, 4 світильники по 2 лампи, розміщені рівномірно, забезпечать необхідний рівень освітленості в лабораторії. В такому випадку освітленість, яка створюватиметься в лабораторії, визначається:

лк

що відповідає нормативним вимогам.

Забезпечення безпеки при роботі з вимірювальною системою

При роботі з установкою, для запобігання нещасним випадкам слід користуватися таким правилами техніки безпеки.

· Корпуси цифрових приладів повинні бути надійно заземлені.

· В цілях безпеки експлуатаційну установку без заземлення не включати.

· Монтаж і ремонт електрообладнання проводити згідно вимогам правил техніки безпеки електроустановок споживачів.

· Ремонт, випробування і налагодження системи збору і обробки вимірювальної інформації проводити, відключивши її від 220В.

· Перед початком роботи проводити візуальний огляд .

Пожежна безпека

Приміщення випробувальної лабораторії, де експлуатується система, спроектована в даному проекті, по пожежній безпеці, згідно Сніп 2.09.02-85 відноситься до категорії Д, а всі будівельні конструкції згідно Сніп 2.01.02-85 мають ІІ степінь вогнестійкості.

Пожежі на виробництві – це велика небезпека для робітників, крім того вони можуть принести великі матеріальні втрати. Безпека при пожежах, а також скорочення можливої шкоди від них досягається забезпеченням пожежної безпеки виробничих об’єктів.

Під пожежною безпекою розуміють такий стан об’єкту при якому з найбільшою вірогідністю виключається можливість виникнення пожежі або у випадку її виникнення забезпечують найбільш ефективний захист людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі і збереження майна та матеріальних цінностей.

Система попередження пожеж розробляється по кожному конкретному випадку із розрахунку, що нормативна вірогідність виникнення пожеж приймається рівною 10-6 в рік з розрахунку на один окремий пожежонебезпечний вузол (елемент).

Пожежна безпека забезпечується правильним вибором степені вогнестійкості об’єкту і границею вогнестійкості окремих елементів і конструкцій; обмеженням поширенням вогню в випадках виникнення осередку пожежі; забезпеченням швидкої і безпечної евакуації людей; застосуванням засобів пожежної сигналізації, повідомленням про пожежі і гасіння пожеж; організація пожежної варти об’єктів.

Відповідно СніП будівельні матеріали поділяються на матеріали, які горять, та матеріали які не горять. Як правило конструкції будівель промислових підприємств, а також житлові приміщення виконуються з матеріалів, які не горять (цегла, бетон, скло, сталь і інші).

До причин виникнення пожеж відносяться:

- розряди атмосферної електрики (блискавки);

- коротке замикання, що виникає через недопустиме перегрівання провідників;

- використання несправного