Вид мовного кодека RРЕ/LР

Максимальний радіус стільника, км до 35
Схема організації каналів комбінована ТВМА/FDМА

1.1.1 Структурна схема і склад устаткування мереж зв’язку

Рис. 1.1

Функціональна побудова та інтерфейси, прийняті в стандарті GSМ, ілюструються структурною схемою рис. 1.1, на якій МSС (Моbіlе Switching Сеntrе) - центр комутації рухомого зв'язку; ВSS (Ваsе Station System) устаткування базової станції; ОМС (Орегаtіоns аnd Маіntеnаnсе Сеntге) -центр керування й обслуговування; МS (Моbіlе Stаtіоns) - рухомі станції.

Функціональне спряження елементів системи здійснюється рядом інтерфейсів. Усі мережні функціональні компоненти в стандарті GSМ взаємодіють відповідно до системи сигналізації МККТТ SSN 7

(ССIТТ SS. N 7).

Центр комутації рухомого зв'язку обслуговує групу стільників і забезпечує усі види з'єднань, у яких має потребу в процесі роботи рухома станція.

МSС аналогічний комутаційній станції ІSDN і являє собою інтерфейс між фіксованими мережами (РSТN, РDN, ІSDN і т.д.) і мережею рухомого зв'язку. Він забезпечує маршрутизацію викликів і функції керування викликами. Крім виконання функцій звичайної комутаційної станції ІSDN, на МSС покладаються функції комутації радіоканалів. До них відносяться "естафетна передача", у процесі якої досягається безперервність зв'язку при переміщенні рухомої станції зі стільника в стільник, і переключення робочих каналів у стільник з появою чи перешкод несправностях.

Кожен МSС забезпечує обслуговування рухомих абонентів, розташованих у межах визначеної географічної зони (наприклад, Київ та область). МSС керує процедурами установлення виклику і маршрутизації. Для телефонної мережі загального користування (РSТN) МSС забезпечує функції сигналізації по протоколу SS N 7, передачі чи виклику інші види інтерфейсів відповідно до вимог конкретного проекту.

МSС формує дані, необхідні для виписки рахунків за надані мережею послуги зв'язку, накопичує дані по розмовах, що відбулися, і передає їх у центр розрахунків (білінг-центр). МSС складає також статистичні дані, необхідні для контролю роботи й оптимізації мережі.

МSС підтримує також процедуру безпеки, що застосовують для керування доступами до радіоканалів.

МSС не тільки бере участь у керуванні викликами, але також керує процедурами реєстрації місця розташування і передачі керування, крім передачі керування в підсистемі базових станцій (ВSS). Реєстрація місця розташування рухомих станцій необхідна для забезпечення доставки виклику рухомим абонентам, які переміщуються, від абонентів телефонної мережі загального користування або інших рухомих абонентів.

Процедура передачі виклику дозволяє зберігати з'єднання і забезпечувати ведення розмови, коли рухома станція переміщується з однієї зони обслуговування в іншу.

Передача викликів у стільниках, керованих одним контролером базових станцій (ВSС), здійснюється цим ВSС. Коли передача викликів здійснюється між двома мережами, керованими різними ВSС, те первинне керування здійснюється в МSС. В стандарті GSМ також передбачені процедури передачі виклику між мережами (контролерами), що відносяться до різних МSС.

Центр комутації здійснює постійне спостереження за рухомими станціями, використовуючи регістри положення (НLR) і переміщення (VLR). У НLR зберігається та частина інформації про місце розташування якої-небудь рухомої станції, що дозволяє центру комутації доставити виклик станції. Регістр НLR містить міжнародний ідентифікаційний номер рухомого абонента (ІМSІ).

Він використовується для розпізнання рухомої станції в центрі аутентифікації (АUС) (Рис. 1.2, 1.3).

Рис.1.2

Рис. 1.3

Практично НLR являє собою довідкову базу даних про постійно прописаних в мережі абонентах. У ній містяться пізнавальні номери й адреси, а також параметри дійсності абонентів, склад послуг зв'язку, спеціальна інформація про маршрутизацію. Ведеться реєстрація даних про роумінг (блукання) абонента, включаючи дані про тимчасовий ідентифікаційний номер рухомого абонента (ТМSІ) і відповідному VLR.

До даних, що міститься в НLR, мають дистанційний доступ усі МSС і VLR мережі і, якщо в мережі є декілька НLR, в базі даних міститься тільки один запис про абонента, тому кожен НLR являє собою визначену частину загальної бази даних мережі про абонентів. Доступ до бази даних про абонентів здійснюється за номером ІМSІ або МSІSDN (номер рухомого абонента в мережі ІSDN). До бази даних можуть одержати доступ МSС або VLR, що відносяться до інших мереж, в рамках забезпечення міжмережевого роумінгу абонентів.

Другий основний пристрій, що забезпечує контроль за пересуванням рухомої станції з зони в зону, - регістр переміщення VLR. З його допомогою досягається функціонування рухомої станції за межами зони, контрольованої НLR. Коли в процесі переміщення рухома станція переходить із зони дії одного контролера базової станції ВSС, що поєднує групу базових станцій, у зону дії іншого ВSС, вона реєструється новим ВSС, і в VLR заноситься інформація про номер області зв'язку, що забезпечить доставку викликів рухомої станції.

Для збереження даних, що знаходяться в НLR і VLR, у випадку збоїв передбачений захист пристроїв пам'яті цих регістрів.

VLR містить такі ж дані, як і НLR, однак ці дані містяться в VLR тільки до того, доки абонент знаходиться в зоні, контрольованою VLR.

У мережі рухомого зв'язку GSМ стільники групуються в географічні зони (LА), яким привласнюється свій ідентифікаційний номер (LАС). Кожен VLR містить дані про абонент у декількох LА. Коли рухомий абонент переміщується з однієї LА в іншу, дані про його місце розташування автоматично обновляються в VLR. Якщо стара і нова LА знаходяться під керуванням різних VLR, то дані на старому VLR стираються після їхнього копіювання новим VLR. Поточна адреса VLR абонента, що міститься в НLR, також обновляється.

VLR забезпечує також присвоєння номера "блукаючої" рухомої станції (МSRN). Коли рухома станція приймає вхідний виклик, VLR вибирає його МSRN і передає його на МSC, що здійснює маршрутизацію цього виклику до базових станцій, що знаходиться поруч з рухомим абонентом.

VLR також розподіляє номери передачі керування при