Атака приводить до успіху, якщо ТМ > 264, де Т і М – необхідне для обчислень час і пам'ять в 128-байтних словах, відповідно. Необхідна кількість відомих послідовностей гами при різних кадрах становить Т/102. Трудомісткість даної атаки становить порядку 240. Однак, на кожному кроці потрібно вирішувати системи лінійних рівнянь, так що реальна трудомісткість даної атаки буде вище й, отже, не сильно відрізняється від трудомісткості попередньої атаки.

Варто також помітити, що ефективна довжина ключа Кс, що служить початковим заповненням регістрів А5, дорівнює не 64 битка, а тільки 54, тому що останні 10 біт заповнюються нулями. Дане ослаблення уведене навмисне й реалізується в спільному алгоритмі А3А8 (аутентифікації й формування ключа).

Приведу кілька пропозицій, за допомогою яких можна зменшити трудомісткість виконання перерахованих вище атак.

Тому що число станів А5 відносно невелике (264), то атаку Голича можна вдосконалити в такий спосіб. Нехай А - це підмножина безлічі всіх можливих станів алгоритму А5, для кожного з яких на етапі обчислень знайдені всі подальші стани А5. Дану інформацію будемо зберігати на диску комп'ютера. Розглядати ж буду безліч станів В, за допомогою яких виробляються біти реальної вихідної послідовності А5. Необхідно шукати збіг в цих двох безлічах, і будь-який знайдений збіг дасть можливість визначити фактичний початковий стан алгоритму А5.

Можна прискорити пошук збігів у безлічах А і В, використовуючи для цього 64-бітні вихідні послідовності, вироблювані від кожного різного стану А5, щоб однозначно визначити - чи породжена ця послідовність даним чи станом ні. Для цього на диску необхідно зберігати тільки невеликі відрізки вихідних послідовностей (від 115 до 179 знаків) і відповідні їм стану. Таке число знаків вихідної послідовності взяте через те, що перші 100 біт не використаються для зашифрування. Отже, необхідно шукати збіг станів, порівнюючи вихідні послідовності, згенеровані від цих станів (тобто порівнюючи наявну в нашому розпорядженні реальну вихідну послідовність А5, згенеровану від шуканого початкового стану, і 64-бітні блоки, записані на диску комп'ютера). Дана процедура пошуку відбувається швидше, ніж процедура, описана в атаці Голича.

Є ще одна слабість алгоритму А5. Тому що здійснення зрушення регістра в наступному такті залежить також і від вмісту однієї з його осередків, то алгоритм А5 є сингулярним пристроєм, тобто граф його станів складається із циклів і хвостів. За рахунок цього довжина періоду вихідної послідовності алгоритму А5 зменшується. У загальному випадку є біля чотирьох різних станів А5, які в майбутньому дають однакові стани. Також деякі стани А5 не мають попередніх станів.

На сьогоднішній день кращою атакою по відновленню невідомих ключових алгоритму А5 є атака “балансування час-пам'ять”. Трудомісткість даної атаки є величиною порядку 240.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Значення охорони праці в забезпеченні безпечних та здорових умов праці

Нові можливості виробництва та суттєві зміни у структурі праці відбулися із появою ЕОМ та використанням новітніх технологій. За рахунок цього зменшилась фізична важкість праці, ризик виробничого травматизму, однак разом з тим, на працюючих посилився вплив нових, раніше невідомих несприятливих виробничих факторів фізичного, хімічного і особливо психофізіологічного характеру.

Різноманітні технічні засоби захисту, що розроблені в наш час, накопичений досвід роботи показує, що при дотриманні певних правил, інструкцій та рекомендацій можна зменшити дію несприятливих факторів, що неодмінно присутні на робочому місці. Сучасний розвиток науки та техніки привносить принципові зміни у всі сфери виробництва, змінюючи технологію та засоби обробки інформації.

В той же час залишаються поза увагою проблеми працівників в рамках технічного та комп’ютерного розвитку. Робота користувачів та операторів комп’ютерної техніки має типові фактори, які несприятливо діють на стан працюючого. А саме, недоліки освітлення (занадто світле або темне освітлення, розташування джерел освітлення), робоче місце, що спричиняє до деяких специфічних хвороб, рівень шуму, підвищена температура середовища і ін. Також з широким впровадженням автоматизації та комп’ютеризації виникла потреба врахування фізичних можливостей людини – швидкість реакції, особливості пам’яті і уваги, емоційний стан.

Окрім вище перелічених факторів, існує ряд інших, з якими працівники стикаються. Проте вони є менш шкідливими, але в деяких випадках основними факторами несприятливої дії являються психофізичні фактори. До таких можна віднести: розумове напруження, монотонність праці, перенапруження зорових і викликає зниження працездатності, що зумовлено втомою працівника.

Науковий аналіз умов праці є методологічною основою охорони праці. Також проводиться аналіз технологічних процесів, обладнання, робочих місць, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів та особливостей їх впливу на організм людини. На основі такого аналізу розробляються заходи та засоби, спрямовані на зменшення несприятливого впливу виробничих факторів.

3.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів при використанні ЕОМ.

При дослідженні зорових функцій в лабораторних та виробничих умовах виявляються розлади акомодації, конвергенції, гостроти зору та контрастної чутливості ока. Акомодація – це нездатність ока пристосуватись до бачення предметів, що знаходяться на різних відстанях за рахунок зміни кривизни кристалика. Конвергенція – це розлад нормального зведення зорових осей очей при розладі близько розташованих предметів.

Ці явища часто супроводжуються головним болем, важкістю в голові, загальною втомою, сонливістю, млявістю. Всі ці розлади зорових функцій пояснюються світлотехнічною специфікою робочих місць з ЕОМ:

- світлотехнічна різнорідність об’єктів зорової роботи користувачів ЕОМ, що пов’язана з наявністю трьох об’єктів в полі зору – екран, клавіатура, документація. Всі вони розміщені на різних відстанях і під різними кутами