даного предмета. Серед цих матеріалів можуть бути короткі за-уваження щодо відповідних методів викладання і довід-кові дані, призначені для вчителя, а також зведення інфор-мації, що надійшла під час опитування, і робочі аркуші для учнів. Такі матеріали перетворюють окрему програ-му в пакет прикладних програм викладання певного предмета, і цей пакет успішно можна використати на ЕОМ конкретного типу.
Все це свідчить про потребу співробітництва як між учителями, так і між учителями та програмістами. У ході колективного використання ресурсів можна створити не-велике число програмних пакетів високої якості. Для учнів такі пакети матимуть набагато більшу цінність під час навчання, ніж велика кількість схожих програм, яки-ми можуть користуватися лише ті, хто їх написав.
Роль учителя
З багатьох моделей планування навчального процесу встановлено, що найсуттєвішим у викладанні того чи іншого курсу є виявлення його цілей і засобів їх досяг-нення. Може, саме ці категорії варто було б розглядати як дещо більше порівняно з конкретними галузями пізна-вальної діяльності (виносячи на другий план навички, яких треба набути в процесі вивчення курсу, а також знання, нагромаджені до його закінчення). Засоби до-сягнення цілей допускають різні способи реалізації. Щойно ці засоби встановлено, узгоджено й прийнято, можна визначити й сформулювати відповідний зміст по-вчальної програми курсу. Треба встановити також від-повідні методи навчання і навчальні ситуації. Завдання вчителя полягає в тому, щоб скомпонувати вибрані еле-менти у вигляді програми роботи як класу, в якому він викладає предмет, так і окремих учнів цього класу. Тре-ба також, щоб учитель критично оцінював курс, виявляв як вдалі, так і невдалі його моменти. За критерій оцінки курсу слід брати рівень досягнення окремими учнями поставлених цілей і ступінь освоєння ними засобів, що визначаються цими цілями.
Отже, саме вчитель має вирішити, яку роль повинна відігравати обчислювальна машина в справі допомоги учням у навчанні. Можна обгрунтувати спробу викори-стати який-небудь пакет прикладних програм, але досить важко оцінити якість такого пакета, не маючи досвіду нового застосування в умовах реального класу. Учитель може дістати відповідь на деякі свої запитання, перегля-даючи бібліотеку програмних засобів, але решта запи-тань залишаться без відповіді, доки не стане ясною реак-ція учнів. Чи є конкретна програма найкращим способом репрезентації даного аспекту навчального плану? Чи не повторює вона змісту певного пункту навчальної програ-ми, уже поданого в іншій формі? Чи дає вона учням змогу моделювати ситуацію, яку не можна уявиш на-глядно? Чи допоможе ця програма вивчати процес, який неможливо відтворити в класному приміщенні?
Застосовуючи пакет прикладних програм, учитель по-винен відповісти на ці та інші запитання. Якщо всі відпо-віді позитивні, то можна з певністю сказати, що застосу-вання ЕОМ дасть суттєвий виграш. Якщо ж усі відповіді негативні, то питання про застосування такого пакета за-лишається відкритим. У багатьох випадках відповіді бувають і позитивними, і негативними: це свідчить про те, що в деяких випадках пакет може допомогти учням в оволодінні предметом з більшим успіхом, ніж у решті випадків. Ясна річ, самого цього недостатньо для вчите-ля, якого хвилює ефективність викладання предмета, за-стосування методів навчання і роль навчальних ситуацій.