У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


землекористування (2 лабораторії). Загальна кількість працівників інституту -174 чол., з них 87 науковці, серед яких один доктор наук і 21 кандидат наук (Додаток Л). Очолює інститут директор Михайло Іванович Абрамик, кандидат сільськогосподарських наук.

Основні напрями наукових досліджень: селекція хрестоцвітих олійних культур, сої, кормових бобів, злакових трав, насінництво і виробництво посівного матеріалу зернових, хрестоцвітих, кормових культур і багаторічних трав, опрацювання ресурсозберігаючих, економічно безпечних технологій і технологій приготування високопротеїнових кормів.

На даний час інститут зацікавлений у розвитку ряду інвестиційних проектів. Перш за все це будівництво насіннєвого заводу по підготовці посівного матеріалу хрестоцвітих олійних культур і маку потужністю до 3000 т насіння на рік. Це дасть змогу забезпечити Західний, частину Центрального, Північного і Південного регіонів України, високоякісним насінням озимого та ярого ріпаку, гірчиці білої, сарептської і чорної, редьки олійної, рижію, маку олійного та інших культур.

Зростання виробництва товарного насіння названих культур сучасних високоякісних і високопродуктивних сортів дозволить виробляти значну кількість сировини для переробної промисловості, зокрема для одержання біодизельного пального. Тому наступним інвестиційним проектом може бути будівництво комплексу підприємств від переробки насіння на олію до виробництва біодизельного пального, якому в Україні належить велике майбутнє.

Завдяки зростанню рівня переробки насіння на олію буде отримано також значну кількість шроту. Це послужить основою для інвестиційного проекту щодо будівництва підприємств, зайнятих виготовленням концкормів для тваринництва в Західному регіоні України, де особливо відчувається дефіцит високопротеїнових компонентів, необхідних для виробництва комбікормів.

2.3 Інформаційні джерела та ресурси ІФІАПВ УААН

Для задоволення власних інформаційних потреб Інститут отримує дані:

- з публічних оголошень (телебачення, преса, інтернет тощо);

- в індивідуальному порядку, що підтверджено відповідними документами (листи). 

Інститут отримує щодня велику кількість інформації, яку можна класифікувати  наступним чином:

- статистична — офіційна державна інформація, яка відкрито публікується;

- адміністративна (дані) — офіційна інформація органів державної влади;

- масова — публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація;

- про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

- правова — законодавча та юридична інформація, в тому числі закони та інші нормативні й ненормативні акти;

- про особу;

- довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна інформація [1].  

Зауважимо, що отримання фактично кожного із зазначених видів інформації пов’язано з певними витратами. Це може бути плата за видачу інформаційної довідки органами влади, за інформаційні послуги, надані підприємству консалтинговими, юридичними фірмами, видавництвами тощо. 

Незалежно від виду інформації найбільш поширеними платними способами її отримання є передплата спеціалізованих періодичних видань (преси) та користування консультаційними послугами в індивідуальному порядку. 

Отож, для задоволення інформаційних потреб пов’язаних із змінами в законодавчій базі, науковій та технічній сфері Інститут виписує такі періодичні видання:

Газети:

«Урядовий кур’єр»

«Аграрні вісті»

«Галичина»

«Фермар України»

«Аграрна країна»

«Реклама на селі»

«Орієнтир»

«Біржовий вісник»

Журнали:

«Пропозиція»

«Вісник аграрної науки»

«Агросвіт України»

«Агрокомпас»

«Агросектор»

«Агросвіт України»

«Новини агротехніки»

«Аграрна наука виробництва»

«Щедра нива»

«Насіннєва інфекція польових культур»

Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні;

Національний стандарт України «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості»;

Бюлетень інституту зернового господарства;

Каталог нових сортів та гібриді селекційно-генетичного інституту.

Слід також зазначити, що чимало журналів та газет Інститут отримує в одному екземплярі в якості реклами. Проте, через брак коштів установа не має можливості виписувати всі необхідні для них журнали та газети.

Важливо також згадати, що велику роль у діяльності Інститутувідіграють монографії і про роль монографій як ще одне інформаційне джерело. За роки діяльності Інституту було видано близько 100 монографій. Дослідження висвітлені в опублікованих монографіях присвячені таким темам як:

Удосконалення систем насінництва;

Особливості ярого ріпаку;

Покращення технологій вирощування маку олійного;

Питання селекції вирощуваних рослин;

Ефективні шляхи вирощування маку, ріпаку, гірчиці та ін. рослин;

Біологічні особливості ріпаку та багато інших тем.

Цільовою аудиторією опублікованих монографій є науковці, спеціалісти та керівники сільськогосподарських підприємств, агрономи, фермери, викладачі та студенти. Ці публікації не можна придбати у вільному продажі. Вони розповсюджуються у спеціалізованих наукових закладах. Водночас, кожна видана монографія зберігається в бібліотеці Інституту і служить додатковим джерелом при проведенні досліджень.

Що стосується використання Всесвітньої мережі Інтернет, в Інституті воно є досить обмеженим і має нерегулярний характер. В ІФІАПВ дане джерело інформації не є популярним по причині недостатній обізнаності та дороговизни.

Проблема розвитку інформаційної продукції набуває дедалі більшого значення, оскільки ринкові відносини динамічно вростають нt тільки у сферу виробництва, але й у сферу наукових знань – одну з головних складових прогресу економіки АПК.

Як доводить практика ринкових відносин, виграє той, хто володіє оперативною інформацією високої якості й професійно використовує її для досягнення своєї мети. НЕ секрет, що нині забезпечення широкого оперативного інформаційного сервісу гальмується через низький рівень зацікавленості інформаційних користувачів у інформаційних послугах і відсутності необхідних фінансових засобів на цю статтю витрат у більшості суб’єктів сільськогосподарського виробництва. За цих надто складних умов службам науково-технічної інформації нічого більше не залишається, як жорстко оцінювати свій рівень роботи й вартість інформаційної продукції та послуг, аби не допускати у реальній господарській практиці виникнення будь-яких розривів між попитом споживачів і пропозицією виробників інформаційної продукції [23;164].

Функціонально ринок НТІ у сфері науки і виробництва у ІФІАПВ формується за такими напрямами:

Індивідуальне комерційне інформаційне обслуговування (консультаційні послуги);

Організація передплати інформаційних видань і послуг;

Реалізація НТІ на виставках, аукціонах, семінарах, нарадах і через дилерські представництва, а також в автоматизованому режимі – на магнітних носіях і компактних дисках [23;166].

Важливою передумовою успішного функціонування системи інформаційних послуг у Інституті стає своєчасність поданої достовірної інформації, потрібної споживачам за конкретної ситуації. Нині в аграрному секторі починається процес створення інфраструктури розповсюдження інформаційних компонентів, у більшості регіонів трансфер інформації здійснюється з використанням телефону, телефаксу, радіо. Зроблено перші кроки


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18