Сервіси прямого спілкування характеризуються тим, що інформація запиту повертається миттєво. Проте одержувачу інформації не потрібна миттєва реакція. Аналогами сервісів прямих та відкладеного читання у послугах звичайної пошти можна назвати відповідно факс та посилку.

Для загального уявлення про можливості Інтернету розглянемо перелік і короткий зміст його сервісу (основних послуг).

Електронна пошта (E-mail) – перша за походженням послуга Інтернету і найбільш ефективна з усіх існуючих. E-mail – типовий сервіс відкладеного читання. Пошта забезпечує передачу текстових повідомлень у межах Інтернету, запам'ятовування її в пам'яті комп'ютера та виведення користувачеві в електронному або паперовому вигляді. За своїм призначенням електронна пошта не відрізняється від звичайної, проте функціонує значно швидше (практично миттєво). Оплата здійснюється за місцевим тарифом навіть за електронні листи, які відправлені кореспонденту в будь-яку крапку земної кулі. Ефективність електронної пошти не можна навіть порівнювати з системою телефонного зв'язку. За даними США в умовах широкої телефонної щільності вірогідність того, що телефонна розмова відбудеться, дуже невелика. Досвід управлінської діяльності свідчить, що більше половини викликів (56%) не потребують негайної реакції керівника, 29% із них можна відкласти до кінця дня, а 27% – до наступного дня. В той же час 60% телефонних викликів створюють в роботі перешкоди в тому розумінні, що перервана ними робота є суттєво важливою у порівнянні з телефонною розмовою.

Телеконференції (UseNet – мережеві новини) – другий (за електронною поштою) найпоширеніший сервіс Інтернету. UseNet – також типовий сервіс відкладеного читання. При цьому забезпечується централізований збір інформації за визначеною тематикою та надання її в розпорядження користувача мережі.

Найважливішими можливостями Інтернету є надання низки послуг, які пропонують користувачеві доступ до численних інформаційних ресурсів світу. До основних послуг такого класу належать:
Програма забезпечення дистанційного доступу до віддаленого комп'ютера (Telnet). При цьому користувач за допомогою свого комп'ютера має можливість працювати з програмами, розміщеними в пам'яті віддаленого комп'ютера в Інтернеті.

Протокол передачі файлів (FTP). За його допомогою користувач Інтернету може знайти в мережі необхідні для його професійної роботи програми, скопіювати їх та використати в своїй практичної діяльності.

Розподілена система структурованої інформації (Gopher). Gopher передбачає роботу з системою вкладених меню, наприкінці котрих знаходяться файли різних типів (прості тексти, звук, графіка та ін.). При його застосуванні до публічного доступу експортуються файли з інформацією, але не у вигляді файлової системи (як в ftp), а у вигляді анотованої деревовидної структури.

Гіпертекстова система з елементами мультимедіа (World Wide Web або WWW – всесвітня павутиння). WWW – найпопулярніша й найцікавіша послуга Інтернету, котра за запитом користувача може посилати на його комп'ютер документи з різним поданням інформації (тексти, у тому числі і гіпертексти, музику, графіку, тривимірні об'єкти та ін.). Причому посилання вказують не тільки на специфічні для самої WWW документи, а й на інші інформаційні послуги Інтернету: протокол передачі файлів (ftp), мережеві новини (UseNet), електронна пошта (E-mail) та ін. WWW є типовим представником прямої послуги, яка обумовлює практично миттєве повернення інформації з Web-серверів.

Інтернет має можливість надавати багато інших послуг: списки розсилки – maillists, систему індексування великих обсягів інформації, пошуку та витягання – WAIS, комп'ютерний телефон – Iphone та ін. [8]

Дамо визначення ще декільком поняттям, які також будуть зустрічатись в нашій роботі – це домен, сайт, хост.

За міжнародною угодою кожній країні виділено деяке кодове позначення довжиною 2-3 літери, що називається доменом першого рівня або доменом цієї країни. Наприклад, якщо адреса сайту закінчується на .ru - отже, сайт перебуває у домені Росії, .fr - Франції, .jp - Японії. З іншого боку, є кілька доменів першого рівня, які пов’язані не з географією, а із спрямованістю сайту - наприклад, .com - для комерційних, .org - для некомерційних, .edu - для освітніх організацій. Домен першого рівня також називають "зоною".

Домени другого рівня видаються підприємствам, і приватним особам у найм, зазвичай, зі щорічною оплатою. У кожній зоні домени другого рівня видає спеціально уповноважена організація. Домен другого рівня, як і будь-який інший, має складатися з цифр і літер латинського алфавіту, наприклад yahoo.com, lib.ru, meta.ua. Обираючи домен другого рівня для свого сайту, зазвичай, намагаються знайти слово, яке відповідатиме назві організації, товару чи діяльності, і навіть легко читатися і запам’ятовуватися, наприклад, gazeta.ru, generalmotors.ru, narod.ru.

Володар домену другого рівня має можливість створювати необмежену кількість адрес третього і далі рівнів. Наприклад, власник домену pupkin.ru може створити собі домен vasya.pupkin.ru, а своєї собаки - sharik.pupkin.ru. [20].

Сайт - це місце інтернеті, що визначається своєю адресою, має власника і складається з веб-сторінок, які сприймаються як єдине ціле. Точного визначення сайту немає - наприклад, деякі розділи великих сайтів цілком можуть сприйматися і навіть визначатися їх власниками як окремі сайти [47].

Хост-комп’ютер - встановлений вузлах мережі сервер, який вирішує питання комунікації і доступу до мережним ресурсів: модемів, великим комп'ютерів та інших [55].

Виникнення, становлення та розвиток мережі Інтернет

Непрямим поштовхом створення Інтернет став запуск Радянським Союзом у 1957 році першого штучного супутника Землі. На той час уже почалася Холодна війна і Сполучені Штати, розуміючи, що супутник - це ще не вершина радянських наукових досліджень у військовій галузі, побачили для себе загрозу використання ракет СРСР як ядерної зброї. У цьому ж 1957 році при департаменті оборони США