Міністерство науки і освіти України
Реферат на тему:
“World Wide Web – всесвітня павутина”
П л а н
World Wide Web – всесвітня павутина.
Гіпертекст та HTML.
URL – уніфікований визначник ресурсів.
Як користуватись Netscape Navigator?
Робота з закладками.
Пошукові системи Internet.
“Страшні повідомлення” Netscape Navigator.
Використання таблиць у HTML.
World Wide Web – всесвітня павутина
World Wide Web (WWW) посідає одне з перших місць серед ресурсів Internet завдяки зручному графічному інтерфейсу, що поєднує звичайний текст і зображення. Але найголовнішою особливістю WWW є звичайний текст і використання гіпертексту, точніше так званих гіпертекстових зв’язків (links). Спробуємо пояснити це поняття.
Уявіть собі велику книгу, у якій деякі слова, речення або малюнки мають таку властивість: коли ви доторкаєтесь до них, книга відкривається саме на тих сторінках, що пов’язані з цими словами або малюнками. Наприклад, якщо доторкнутись до слова Україна , то книга відкриється на сторінках, де розповідається про Україну, її історію. Саме такою “великою книгою” і є WWW. ЇЇ автори – це багато людей, які створюють щораз ові й нові сторінки (Web-pages), пов’язуючи їх у Всесвітню павутину.
Сучасне використання WWW поширюється майже на всі сфери людської діяльності. Це музеї і виставки, газети і журнали, реклама компаній і їхньої продукції, бібліотеки і довідкові бюро, освітні і наукові заклади, країни і міста (які ви можете відвідати, не виходячи зі свого офісу), ресторани і готелі (де ви можете зробити замовлення), магазини, банки тощо. Цей список можна продовжувати до безмежності. Однак повернемся до поняття “гіпертекст” і розглянемо його детальніше, а потім ознайомимося з одним з найпопулярніших програмних продуктів, що дасть змогу скористатися необмеженими можливоcтями WWW.
Гіпертекст та HTML
Той, хто працював у середовищі Windows і користувався програмами допомоги Help, має уявлення про інтерзв’язок. Гіперзв’язок – це слова,. Фрази або зображення, які вказують на іншу частину документа або на інший документ. Як звичайно, вони підкреслені або виокремлені іншим кольором. Процес активізації відбувається шляхом клацання клавішою мишки на гіперзв’язку. Ідею гіперзв’язку запропонував ще у середині 60-х років Дуглас Енгельберт, працівник SRI, а реалізувала її на Всесвітній павутині лабораторія CERN (Женева, Швейцарія) зовсім недавно – у 1992 р., запропонувавши громадськості першу версію WWW, яка одразу ж здобула безліч прихильників і мала велику популярність. Останніми роками розвиток WWW сягнув надзвичайних висот: розроблені для моделювання віртуальної реальності), потужні пошукові системи.
Розглянемо поняття гіпертекстові зв’язки (гіперзв’язки) на такому прикладі. Є фрагмент першої сторінки WWW – серверу Львівської політехніки. Перша сторінка (Homepage) – це вихідний документ для певного Web-серверу . На ній є багато гіперзв’язків. Користувач може подорожувати від документа до документа, активізуючи (вибираючи за допомогою миші) певні гіперзв’язки. Переглянувши одну сторінку, можна перейти до іншої і т.д. Цей процес отримав назву surfing (surfing – швидке пересування по гребнях хвиль). Особливістю WWW є те, що документи, які переглядають, можуть бути на одному або на різних серверах у різних кінцях світу.
А тепер з’ясуємо, як формуються документи для їх подання у WWW. Для цього розроблена спеціальна мова HTML (мова гіпертекстової розмітки). Головною особливістю цієї мови є її повна незалежність від типу комп’ютера, на якому переглядають документи. Документи, створені за допомогою HTML, мають, як звичайно, розширення файлів HTML або htm. Їх можна створювати за допомогою вільного редактора. Для передавання гіпертексту комп’ютерною мережею використовують спеціальні протоколи обміну http (Hyper Text Transder Protocol – протокол передавання гіпертексту з https (Hyper Text Transder Protocol Secure – захищений протокол передавання гіпертексту). Останній використовує взаємну ідентифікацію серверу і клієнта й застосовується з метою захисту інформації.
Як користуватись Netscape Navigator?
Для навігації у вирі WWW треба запускати спеціальну програму перегляду Web-сторінок. Однією з найліпших серед таких програм є Netscape Navigator, яку ми і розглянемо. Типове вікно Netscape Navigator складається з таких елементів.
Заголовок – назва документа, який переглядають.
Меню – команди для програми.
Панель команд – малюнки (icons), які після активізації виконують конкретні ф-ї або завдання (дублюють деякі ф-ї меню).
Місцеперебування – URL WWW – сторінка, яку переглядають.
“Гарячі” клавіші – клавіші, що вказують на інформацію в Internet, підготовлену компанією Netscape. За їхньою допомогою ви зможете довідатися про новинки в Internet та скористатись деякими мереженими послугами.
Символ Netscape – дуже важливий символ, оскільки малюнок з нерухомого перетворюється в анімаційний під час завантаження документа. Цей процес можна припинити, натиснувши на клавішу Stop.
Вікно документа – отриманий документ разом із зображенням.
Гіперзв’язки є в самому документі і мають вигляд підкресленого тексту, як звичайно, блакитного або синього кольору. Якщо ви підведете курсор до гіперзв’язку, то його URL відобразиться у цьому рядку. Крім того, під час отримання документа у ньому відображається вся інформація про приєднання до серверу, швидкість передавання та відсоткову швидкість отриманого документа.
Тепер дамо деякі поради щодо користування Netscape. Окрім подорожей за допомогою активізації гіперзв’язків, Netscape дає змогу виконувати ще й додаткові команди руху між документами, які відображені на панелі команд:
Back – повернутися до попереднього документа;
Forward – перейти знову до документа, який ви щойно читали (виконується лише після команди back);
Home – повернутися до головної сторінки, заданої у конфігурації програми. За замовчуванням видає сторінки Netscape Communication Corp;
Reload – повторно отримати даний документ.
Stop – припинити отримання документа. Цією командою зручно користуватись, якщо отримуваний документ досить великий, а цікавої або корисної інформації для вас у ньому немає. У