Приводи CD-ROM

CD (Compact Disks - компакт-диски), використалися для аудіоапаратури, були модифіковані для застосування в PC і в даний час вже упевнено увійшли до стандартної комплектації сучасних комп'ютерів.

( Примітка )

Установка приводу CD-ROM в комп'ютер ще не означає, що можна без обмежень працювати з мультимедіа.

До мультимедіа відноситься набагато більше пристроїв, ніж тільки круглий блискучий диск (CD-ROM). Необхідні звукова карта, швидкодійний процесор, акустична система, відповідне програмне забезпечення і т. п.

Сосредотачиваясь на мультимедіа, часто забувають, що CD є прекрасним засобом для зберігання програмних дистрибутивів (Software Distributions). CD є достатньо ємким і, перш за все, компактним носієм. Якщо узяти співвідношення між місткістю носія і його вартістю, то в цьому відношенні CD завжди краще вінчестера.

Успіх апаратних засобів на ринку залежить від наявних програм і майже всі крупні розробники перейшли на використовування CD-ROM (Compact Disk-Read Only Memory).

Принцип дії

Перш ніж розглянути роботу приводів CD-ROM, приведемо невеликий список їхніх чеснот і недоліків.

П в порівнянні з вінчестерами CD значно надійніше в транспортуванні.

Об Компакт-диск має достатньо велику місткість (об'єм даних, що розташовуються на CD, досягає 500-700 мбайт).

П CD практично не зноситься (при відповідній експлуатації).

Об Основний недолік відноситься до методів обробки інформації. Пристрій CD-ROM призначений тільки для читання даних з компакт-диска.

Приводи CD-ROM (мал. 12.1) працюють не так, як всі описані вище електромагнітні накопичувачі інформації. При записі компакт-диск обробляється лазерним променем (без механічного контакту), що випалює ту ділянку, яка

береже логічну одиницю, і залишає незайманим та ділянка, яка береже логічний нуль. Внаслідок чого на поверхні CD утворюються маленькі поглиблення, - так звані питы (Pits).

Перші приводи CD-ROM застосовувалися як зовнішні пристрої. Сучасні ж моделі майже всіх виробників виконуються як внутрішні компоненти PC і мають розміри дисковода 5,25" (мал. 12.2).

Приводи CD-ROM звичайно управляються за допомогою IDE-інтерфейсу, SCSI-інтерфейсу або звукової карти. Ці приводи не треба оголошувати в CMOS Setup.

Технологія виробництва накопичувачів CD-ROM розвивається вже більше десяти років. За цей чималий для комп'ютерних технологій термін змінилося декілька поколінь накопичувачів CD-ROM. Розглянемо основи технології CD-ROM. Товщина компакт-чща складає 1,2 мм, а діаметр - 120 мм. Диск виготовляється з полікарбонату, І який покритий з одного боку тонким металевим шаром, що відображає

(алюмінія, рідше золото) і захисною плівкою спеціального прозорого лака. Інформація на диску записана у вигляді чергувань поглиблень в поверхні металевого шара. Двійковий нуль представляється на диску як у вигляді поглиблення, так і у вигляді основної поверхні, а двійкова одиниця - у вигляді межі між ними.

При кодуванні 1 байт (8 біт) інформації на диску записується 14 битий плюс 3 біта злиття (merge bit). Базова інформаційна одиниця - це кадр (Frame), який містить 24 кодованого байта або 588 біт (24 х (14 + 3) + 180 біт для корекції помилок). Кадри утворюють секторы і блоки. Сектор містить 3234 кодованого байта (2352 інформаційного байта і 882 байта для корекції помилок і управління). Така організація зберігання даних на компакт-диску і використовування алгоритмів корекції помилок дозволяють забезпечити якісне читання інформації з вірогідністю помилки на біт, рівній 10~10.

Відповідно до прийнятих стандартів поверхня диска розділена на три області (мал. 12.3).

П Вхідна область (Lead In) - область у формі кільця, найближчого до центру диска (ширина кільця 4 мм). Прочитування інформації з диска починається саме з вхідної області, де містяться зміст (VolumeTable Contents, VTOC), адреси записів, число заголовків, сумарний час запису (об'єм), назва диска (Dick Label).

П Область даних.

П область (Lead Out) Виходу має мітку кінця диска.

Основною відмінністю структури каталога компакт-диска від структури каталога дискети (або структури каталога DOS) є та, що на CD в системній області записані адреси файлів, що дозволяє здійснювати пряме позиціонування. Отже, для доступу до даних, що зберігаються на CD, необхідне перетворення форматів. Для цих цілей фірмою Microsoft був випущений спеціальний драйвер (MSCDEX.EXE).

Таким чином, для використовування приводів CD-ROM в системі є два драйвери, інформація об яких міститься в системних файлах AUTOEXEC.BAT і CONFIG.SYS. Перший драйвер - це MSCDEX.EXE, поставляється в якості стандартного для подібних систем у складі DOS 6.O. Другий драйвер спеціалізований і поставляється разом з конкретним приводом CD-ROM. Більш тонкі подробиці програмної установки CD приведені на чолі 17.

Для того щоб привід CD-ROM можна було використати для прослуховування ще і аудіокомпакт-дисків, необхідна звукова карта. Залежно від моделі приводу для підключення звукової карти потрібний дво- або чотирижильний кабель.

Для установки диска в привід покладете його у висувний лоток (Tray), який після легкого натиснення приводиться в рух і в'їжджає в корпус приводу (мал. 12.4). Існують і накопичувачі, в яких CD поміщається в спеціальну захисну касету (Caddy), що вставляється при роботі з нею у вікно накопичувача. При установці приводів CD-ROM потрібно пам'ятати, що це пристрій працює тільки в горизонтальному або у вертикальному положенні. У жодному випадку, як і HDD, не можна розміщувати привід CD-ROM під кутом.

Експлуатаційні характеристики

Вибір приводу CD-ROM залежить від того, які задачі передбачається вирішувати з його допомогою. А саме, які вимоги пред'являються збоку цих задач до характеристик приводу. Умовно можна виділити декілька основних груп задач.

П Установка і оновлення програмного забезпечення

П Пошук інформації в базах даних, архівах, довідниках, енциклопедіях і т. д.

D Запуск і робота з програмними продуктами

П Запуск і робота з ігровими, розважальними і освітніми програмами

П Перегляд відеофільмів, видеокліпів і