Photo-CD

Photo-CD з'явилися осінню 1992 р. Цей напрям почала розвивати фірма Kodak з ціллю розв'язання проблеми зберігання на CD звичайних фотографій, які можуть бути відображені з високою якістю. Інформація про зображення готувалася шляхом сканування фотографій з високим дозволом. Потім вона за допомогою спеціальних алгоритмів стискувалася і переносилася на CD-ROM. За допомогою відповідного читаючого пристрою можна переглядати картинки з високою швидкістю на моніторі PC і використати їх для подальшої обробки.

Щоб звичайний привід CD-ROM міг прочитати інформацію з диска у форматі Photo-CD, необхідний спеціальний драйвер.

CD-ROM XA

Подальшим розвитком звичайних приводів CD-ROM є привід типу ХА (extended Architecture). Стандарт CD-ROM XA розроблений фірмами Philips, Sony і Microsoft для отримання такої дополнительной1 можливості, як чергування (Interleaving). Стандарт ХА передбачає можливість створення спеціального ідентифікатора, вказуючого тип бережених даних: графіка, текст або звук. Графічні дані можуть включати стандартні графічні зображення, анимацию або відеозображення реального часу. Більше того, ці блоки можуть чергувати, т. е., наприклад, за відеофрагментом може слідувати музичний (звукове) супровід, потім наступний відеофрагмент, і т. д. Пристрій послідовний считы-

вает ці блоки, зберігає їх в буфері, а потім посилає на комп'ютер для синхронізації. Таким чином, дані прочитуються з диска фрагментами, а потім синхронізуються, в нашому випадку, для одночасного відтворення.

Відзначимо, що накопичувачі стандарту CD-ROM XA також підтримують диски Multi Session.

ISO 9660

Це найбільш поширений в світі стандарт на логічну організацію записаних на CD-ROM даних. Згідно ISO 9660, весь простір компакт-диска ділиться на три частини.

Об Область входу (Lead In), в якій знаходиться зміст (Volume Table Contents, УТОС), адреси всіх записів, число доріг і сумарний час запису.

П Область даних, в якій знаходиться власне записана інформація, фізично займає місце у вигляді кільця шириной 33 мм.

Об Область виходу (Lead Out), в якій розташована спеціальна мітка, що означає кінець запису.

Стандарт ISO 9660 не вирішив всіх проблем, пов'язаних з сумісністю. До ухвалення стандарту High Sierra залишався відкритим питання про те, яку ще допоміжну інформацію, що полегшує пошук даних, записувати на диск, і способи форматування блоків даних.

High Sierra

Стандарт отримав ім'я по назві готелю на озері Тахо (Каліфорнія), де представниками фірм, що ведуть, - виробників приводів CD-ROM і компакт-дисків в 1985 р. було прийнято угоду про єдність інтерпретації і практичну реалізацію стандарту ISO 9660. В результаті була прийнята специфікація HSG (High Sierra Group), яка носила рекомендаційний характер. Дана специфікація визначала файлову структуру CD. Вона також послужила основою для прийнятого дещо пізніше міжнародного стандарту ISO 9660 для цифрових CD. Завдяки цьому стало можливим читання даних з дисків, записаних у форматі ISO 9660, на всіх приводах, що, у свою чергу, привело до масового тиражування програм на CD. Крім того, поява цього стандарту дозволила створити компакт-диски, орієнтовані на різні операційні системи: DOS, UNIX і т. д.

CD-І

Компакт-диски типу CD-І (Compact Disk-Іnteractive) розроблялися для широкого споживацького ринку з ціллю запису на них музики, -влдео, ігор, різного роду енциклопедій і т. д. Цей тип дисків визначений як стандартний для запису мультимедійної інформації. Пристрої для програвання таких дисків можуть бути підключені до звичайного побутового телевізора, а сам диск дозволяє зберігати 90 хвилин "живого" відео з текстом, даними, стереозвуком, графікою і анимацией. Аудіокомпакт-диски можна читати (програвати) на дисководах для CD-І. Відтворення на PC відео з диска CD-І можливо тільки у разі застосування апаратного або програмного декодера MPEG.

CD-E/CD-R

Стандарт CD-E (Compact Disk-Eraseable), званий також CD-R (Compact Disk-Rewritable), є стандартом багатократного запису на CD. Диск типу CD-E дозволяє берегти дані більше 10 років, витримує близько 10000 циклів звертань і 1000-кратного перезапису. Диск CD-E має більш низький рівень оптичного віддзеркалення, чим стандартні CD-ROM. Стандарт CD-E сумісний з CD-ROM і CD-R. Іншими словами, новими приводами CD-E будуть читатися існуючі диски.

Технологія CD-E заснована на зміні фази відображеного променя лазера при читанні диска. Ці диски не можуть бути перезаписані сучасними приводами CD-R. Крім того, вони можуть не читатися багатьма старими приводами CD-ROM внаслідок того, що коефіцієнт віддзеркалення CD-R значно нижче срібних CD-ROM і CD-R. Для читання дисків CD-R привід обов'язково повинен мати якісну схему автоматичного регулювання посилення.

Диски CD-E використовують файлову систему з однократним записом (CD-UDF), який може не сприйматися (диски не будуть читатися) деякими операційними системами навіть у разі сумісності апаратних засобів.

Системні ресурси приводів CD-ROM

Як і іншим периферійним пристроям, CD-ROM необхідно привласнити відповідні базові адреси і переривання IRQ, щоб процесор і операційна система могли до них звертатися. Тут список установок цих параметрів не приводиться, т. до. залежно від моделі можливі різні конфігурації.

Для системи переривань важливе, щоб для приводу використовувалися вільні IRQ з номером вище 7 (звукова карта гущавині всього пов'язана з IRQ 7). Базові адреси звичайно розташовані в області від 3001І до 340Н. Якщо привід повинен працювати з каналом DMA, то слід звернути увагу на те, щоб він не конфліктував з іншими пристроями. Як правило, для CD використовують канал DMA1.

Накопичувачі CD-R і CD-RW

Термінами CD-R (CD-Recordable - записуваний CD) і CD-RW (CD-Rewritable - перезаписуваний CD) позначаються як пристрої, так і самі диски, для однократного і багатократного запису відповідно.

Принцип запису