їх виконанням в умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збору та обробки інформації.
Процес взаємодії АСДС з АСПР має взаємний характер: статистична інформація, джерелом якої є АСДС, необхідна на всіх етапах складання перспективних і поточних планів розвитку господарства країни. У свою чергу, планова інформація надходить до АСДС і є основою для обліку та аналізу виконання планів і завдань. Взаємодія АСДС та АСПР передбачає також спільний аналіз соціально-економічних проблем розвитку народного господарства. Тому АСДС має повністю задовольнити потреби оптимального планування, проводити економіко-математичний аналіз демографічних процесів у суспільстві, міжгалузевих зв'язків, споживання та прибутків населення, показників діяльності підприємств.
АСДС взаємодіє також з державною інформаційною системою фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України.
АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету країни та контролю за його виконанням. При цьому вона використовує статистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси та витрати фінансових ресурсів і т. ін.
Відомі й інші державні АС, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.
Територіальні (регіональні) АС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать АС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.
Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві, АС діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і т. ін. У них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві АС відрізняються сферами застосування — промислова, наукова .
Інформаційні системи управління підприємствами (АСУП) або виробничими об'єднаннями (АСУ В) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.
Структурна система АСУ (дивись малюнок 3.1 ) має ту особливість, що виділені підсистеми згруповані за однорідними ознаками.
Так, наприклад, підсистеми, що відносяться до управління виробництвом, класифікуються за ознаками, які характерні для виробничого підприємства даної галузі це:
функціональна ознака (група А);
ознака забезпечення (група Б);
ознака видів виробництва (група В).
Кожна з перелічених класифікацій груп у свою чергу об'єднує тільки ті підсистеми, які відповідають головній класифікаційній властивості даної групи.
Такий підхід до класифікаційних підсистем АСУП дозволяє групувати комплекси розв'язуваних на ЕВМ завдань за всіма класифікаційними ознаками, виділив головний серед них.
Наприклад, по плануванню (А-2) вирішується комплекс завдань пов'язаних з виробництвом та випуском продукції, по технічній підготовці основного виробництва і т.д.
За умови іншої організаційної структури об'єкта управління, комплекси завдань можна групувати в іншій послідовності.
Наприклад, управління забезпеченням трудовими ресурсами включає комплекс завдань по усім функціональним підсистемам. При цьому не дивлячись на те чи інше групування комплексу завдань методика розв'язання даної задачі не змінюється, міняється лише її місце в тому чи іншому комплексі завдань.
Рис. 3.1 Структурна схема АСУП
Інформаційні системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управління - для АСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ - це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших АСУ - документи.
Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на АС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють такі типи АС:
інформаційно-пошукові;
інформаційно-довідкові;
інформаційно-управляючі (управлінські);
інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття рішень.
Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня.
В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.
Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою "автоматизовані системи організаційного управління") являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола завдань управління.
До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС).
СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці в сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.
Системи штучного інтелекту будуть розглянуті нижче.
5. Програмне забезпечення інформаційних систем управління економікою
Цілі створення економічної інформаційної системи:
забезпечення життєздатності і дієздатності фірми;
забезпечення працівникам нормального трудового процесу;
усунення плутанини в одержанні інформації і її використанні;
розширення функцій підприємства відповідно до вимог ринку.
Основні принципи побудови інформаційної системи:
ієрархія (підпорядкованість задач і використання джерел даних);
принцип агрегованості даних (урахування запитів на різних рівнях);
надмірність (побудова з урахуванням не тільки поточних, але і майбутніх задач);
конфіденційність;
адаптивність до запитів, що змінюються;
погодженість і інформаційна єдність (визначається розробкою системи показників, у якій виключалася б можливість неузгоджених дій і виведення неправильної інформації);
відкритість системи (для поповнення даних).
У складі системи діють експертні