створенні інформаційної мережі прийдеться співробітничати з місцевими постачальниками інформації.
Міжнародна конференція в Щецині (жовтень 1994) познайомила учасників з роботою агентств у Празі, Санкт-Петербурзі і Москві, у Польщі (при сприянні Великобританії) і в Литві. Загальні зведення про ці агентства такі:
їх не можна віднести до часток — за деяким виключенням (у Празі) вони виникли на базі бібліотек і інформаційних центрів;
вони цілком доречні в рамках виникаючих економічних структур, але залежать від приватної ініціативи, до того ж їм приходиться переборювати безліч перешкод. Ділова інформація існувала і до 1989 року, але між економічною інформацією й інформацією в умовах твердого планування є значна різниця. Часто наявна інформація була просто невірної, що, наприклад, вилилося в повне незнання в Західній Німеччині реального стану економіки ГДР. Доступ до інформації про економіку країн Центральної і Східної Європи був закритий, а виходить, і конкуренція була неможлива і небажана.
Тепер важливо налагодити централізовану інформаційну систему, що приведе до появи нових фірм. Ряд інформаційних агентів незалежні і самостійно заробляють гроші, деякі пропонують платні послуги, одержуючи при цьому засобу з бюджету. Одні розоряються, інші поєднують свої зусилля, треті процвітають. Добре працюють агентства з професійним штатом. Бібліотеки беруть участь у цьому процесі, оскільки їм приходиться заробляти гроші. Свої послуги вони оцінюють по-різному, часом занадто високо, тому що бюджетні асигнування постійно зменшуються, а засобу для розвитку необхідні. Значний розкид цін на інформаційні послуги говорить про те, що ці служби не вміють поки оцінювати ситуацію на ринку. Багато хто також сподіваються на бюджет.
Бібліотеки можуть конкурувати на інформаційному ринку, тому що мають компетентних, ерудованих фахівців, крім того, міжнародні зв'язки в бібліотечному середовищі більш розвиті, чим у приватному інформаційному секторі.
2.2. Нова роль бібліотеки
Фахівці з Центральної спеціальної бібліотеки Дослідницького центра в м. Юлихе (Німеччина) спробували зрозуміти, чи розташовує сучасна бібліотека перспективною концепцією: які інформаційні потреби суспільства і можливості самої інформації має бути їй враховувати і відповідно які інформаційні мережі треба створювати. Ці питання вони обговорювали з бібліотекарями Великобританії, США й інших країн. Було вирішено провести серйозні дослідження і потім — по їх результатах — організувати "мозкову атаку" по створенню моделі бібліотеки майбутнього.
У 1991 році аналогічне дослідження запропонував провести незалежний консалтинговий і дослідницький центр Comedia у Великобританії. У рамках дослідження стояло розглянути можливості створення бібліотечної мережі. Через рік до центра Comedia приєдналися сім експертів в області бібліотечної справи і двадцять співробітників бібліотек. У підсумку було проведено загальнонаціональне дослідження: Майбутнє публічних бібліотек, і надані ними послуги.
Публічна бібліотека у Великобританії розглядається як деякий інформаційний центр і місцевий архів. У той же час це місце, де можна поспілкуватися з друзями, спокійно посидіти з книгою, погортати чи газету журнал — безкоштовно і без усякого тиску з або сторони. Бібліотека, по суті, нейтральна і цілком демократична територія, відкрита для кожного. Вона дозволяє відчути себе не споживачем, а громадянином. Тут стираються грані між навчанням і відпочинком, освітою і розвагою, випадковим читанням і поглибленим вивчанням якого-небудь предмета.
Дослідження “Майбутнє публічних бібліотек і надані ними послуги” враховувало всю сукупність зовнішніх умов, здатних цілком змінити вигляд бібліотеки. Впливові сили суспільства вимагають, щоб її діяльність знайшла новий розумний зміст, наповнилася новим змістом. Це викликано іншим рівнем функціональної грамотності населення і відчутним вторгненням ринку в сферу вільного часу людей. Здається, що, над традиційним місцем бібліотеки в суспільстві нависла погроза. Однак установка на безупинне утворення безлічі людей і важливість інформаційних технологій для економічного розвитку надає бібліотеці нові можливості.
Наприклад, бібліотеку імені Вернадського, у Києві, в день відвідує біля двох тисяч чоловік. Відношення недільного відвідування бібліотеки (Діаграма 2.1.).
2.3. Internet
Бізнесмени йдуть в Інтернет швидше, ніж яка-небудь інша група користувачів. Усі вони знаходять, що Інтернет може реально послужити їм у проведенні маркетингових досліджень, спілкуванні з постачальниками і клієнтами, обміні комерційною інформацією і створенні спільних підприємств.
Комерційні організації розглядають Інтернет як загальнодоступний інформаційний і комунікаційний ресурс. За допомогою Інтернет фірми можуть розробляти нову продукцію, приймати замовлення, одержувати необхідну кореспонденцію й офіційні документи, вести спеціалізований пошук у відповідних установах і навіть безпосередньо збувати свою продукцію.
Застосування Інтернет для проведення широкомасштабних досліджень в області високих технологій і їхнього застосування в даний час випробує період вибухового росту. Відомі авіакосмічні фірми і фірми ВПК США усе більш активно використовують у своїй діяльності можливості, надані мережами. Вони відкривають для публічного доступу корпоративні WWW-сервери, що містять різноманітну інформацію, аж до оголошень про вакансії, що відкрилися, виконують технічні і маркетингові дослідження, а також проводять мережні відеоконференції.
Представники компанії Raytheon відзначають, що обсяг вихідних запитів на проведення інформаційного пошуку в Інтернет фахівцями з маркетингу, а також науковими й інженерними працівниками зростає приблизно на 25% щомісяця. Для задоволення цих запитів традиційними засобами довелося б залучати сотні найменувань галузевих і офіційних видань.
Використання Інтернет дає можливість підприємцям і маркетологам досліджувати нові можливості ринку для своїх товарів, виділяти і вивчати різні сегменти ринку, такі, наприклад, як демографічний, географічний, організаційний, соціографічний, професійний, поведінковий і т.п. Відстеження відповідної інформації, яка публікається в Інтернет, також може виявитися корисної для прогнозування подальшого розвитку купівельного попиту і виявлення нових тенденцій у поводженні існуючих і потенційних клієнтів.
Якщо компанія досить диверсифікована, за допомогою Інтернет вона зможе проникати в нові сфери бізнесу раніш інших, замість того щоб намагатися вести конкурентну боротьбу в рамках своєї