інформації, які публікується повинні коректуватися і поповнюватися.
На другому етапі доцільні створення і підтримка рубрики «Найбільше питання, що часто задаються,» (FAQs), а також служби інтерактивного анкетування.
Остаточні варіанти документів, крім публікації в Інтернет, можуть також бути використані для створення друкованого проспекту компанії.
Підвищення економічної ефективності маркетингу-сервера.
На даному етапі повинні бути отримані і проаналізовані реальні фінансові результати. У випадку помітного позитивного ефекту необхідно здійснити додаткові капітальні вкладення в проект, у противному випадку стратегія використання Інтернет повинний бути передбачений, при цьому варто звернути увагу на наступні моменти:
Ваші клієнти можуть розташовувати тільки доступом до e-mail, тому якщо Ви обмежитеся створенням WWW-сервера, це може негативно позначитися на Вашому бізнесі. Найбільш оптимальним у цьому зв'язку надається створення сервера, доступного для e-mail
Обов'язково передбачите на Вашому маркетингу-сервері службу новин і автоматизованого оповіщення
Ваш маркетинг-сервер повинен у максимальному ступені надавати Вашим клієнтам можливість здійснювати інформаційний пошук за допомогою «дружнього інтерфейсу». Система допомоги повинна бути доступна на всіх етапах пошуку
Помнете, що основна мета Вашого сервера - перетворити відвідувачів у клієнтів, а разових клієнтів - у постійних
Обов'язково надавайте набір безкоштовних послуг, не зв'язуючи це з попередньою покупкою
Бажано надавати Вашим клієнтам можливість роботи в режимі діалогу. Забезпечте максимальну персоналізацію діалогу
Передбачите систему знижок
Публікуйте безкоштовну довідкову інформацію про нові вироби і послуги, а також по ремонті й обслуговуванню
Витрати на створення сервера. Звичайно ці витрати надаються, що складаються з вартості постійного IP-підключення і вартості устаткування і пакета ПО сервера. Крім того, варто мати через, що, можливо, прийдеться удосконалити локальну мережу, придбати нові версії ПО, необхідну документацію і літературу, здійснити перепідготовку персоналу і запросити фахівців, компетентних у питаннях мережної безпеки, придбати необхідні ліцензії.
3.2. Технології комерційного розповсюдження інформації
Результатом застосування нових інформаційних технологій є надання користувачу цікавлячих його даних у виді інформаційних послуг на базі інформаційних продуктів. При цьому дані визначаються як події, чи записи інструкції, представлені в будь-якій конвенціональній формі, що виражають будь-яку інформацію і піддаються комп'ютерній обробці.
Сукупність даних, сформованими їхніми виробниками для подальшого поширення, являє собою інформаційний продукт, чи продукт інформаційної діяльності, що може існувати як у речовинної, так і в нематеріальній формі. Таким чином, інформаційний продукт відбиває інформаційну модель виробника, у якій втілені в першу чергу його власні представлення про деяку предметну область. Однак цінність інформаційного продукту для користувачів, а отже, і його комерційний успіх залежать від того, наскільки він зможе задовольнити потреби користувачів. При цьому одержувана інформація сприймається як первинні дані, яким ще тільки має бути стати інформацією, будучи сприйнятої в рамках інформаційних моделей користувачів (представлень користувачів про цікавлячу їхній предметн області).
Зрозуміло, виробники комерційних продуктів намагаються врахувати у своїх моделях також і моделі користувачів. Проте інформаційні моделі виробників і користувачів ніколи не можуть цілком збігтися, тому що
користувачі часто не оформляють ( чиявно неявно) свої досить неясні представлення про те, яка інформація їм потрібна, у чіткі інформаційні моделі, що перешкоджає обліку цих представлень у концепції продукту;
якщо навіть такі моделі якимсь образом і існують, то, по-перше, виробник може про їх не знати і/чи невірно їхній сприймати і, по-друге, ці моделі в різних користувачів можуть не збігатися один з одним, роблячи тим самим побудова абстрактної інформаційної моделі «користувача взагалі» трудноразрешимой, а нерідко — і не має практичного змісту, задачею.
Розбіжності інформаційних моделей виробників і користувачів виявляються головним чином у тім, що користувачу потрібні дані в іншому обсязі й в іншій структурі в порівнянні з тим, як це зроблено в інформаційному продукті. При традиційних інформаційних технологіях такі розбіжності звичайні, що може бути проілюстровано наступним прикладом. Допустимо, деякий користувач (читач), що вирішує кросворд, бажає довідатися назву озера в штаті Іллінойс (США) із семи букв (перша—“М”). Його інформаційної моделі найбільшою мірою відповідала б спеціальна брошура, що містить 51 розділ (по числу штатів США), у кожнім з який знаходився б алфавітний покажчик озер (і тільки він!), розташованих у цьому штаті. Оскільки дана конкретна потреба нетипова, те такої брошури може не бути взагалі або вона є, але надійно похована під купою видань, що відповідають подібним потребам (типу «Пустелі США», «Гірські масиви США» і т.п.). У будь-якому випадку, якщо тільки подібної брошури немає під рукою, читачу нічого не залишається, як звернутися до енциклопедії, що втілює представлення її творців про світобудову (велика частина цих представлень гіпотетичного читача, природно, не цікавить). У результаті довгих пошуків читач зупиняється на статті «США», де після фактичного переструктурування даних (ігнорування усього, що не відноситься до озер, а не відноситься до них гнітюча частина статті) він, нарешті, не без праці знаходить відповідь («Мічиган»).
Нові інформаційні технології, на відміну від традиційних, припускають надання користувачу не тільки інформаційного продукту, але і засобів доступу до нього (засобів пошуку, обробки, представлення і т.п.). Ці засоби дозволяють користувачу не просто визуализировать зміст комп'ютерних файлів, у яких втілений інформаційний продукт, але й одержати інформацію в обсязі і форматі, що релевантні саме його потребам.
В ідеальному випадку засобу доступу повинні забезпечити пошук і представлення інформації, що відповідає потребам користувача, де б вона ні знаходилася. У термінах приведеного вище приклада це означає, що користувач інформаційного продукту (електронного аналога енциклопедії) повинний мати можливість знайти назву озера, оперуючи лише термінами «озеро» і «штат Іллінойс» і не знаючи, що в дійсності ця назва знаходиться в статті «США».