документа;
відстеження не тільки законодавчих, але і відомчих актів, що не доводяться до зведення тих, кого карають за їхнє порушення.
3. Сектор інформації для фахівців (бібліографія і першоджерела). Відмінність її від ділової і нормативної інформації, що відповідає на питання хто, що, де, коли і на яких умовах полягає в тому, що вона відповідає на питання навіщо, як і що буде, якщо і призначена не для підприємців і працівників комерційних служб, а для співробітників функціональних (у тому числі - інженерних і науково - дослідницьких ) служб.
4. Сектор соціально-побутової (сервісної) інформації призначений (на відміну від попередніх видів) обслуговувати особистісні потреби людей.
5. Сектор технічних і програмних засобів для автоматизації офісної й управлінської діяльності (збору, обробки і використання даних) упритул примикає до чотирьох вищевказаного.
Варто враховувати, що користувачу потрібна не метаінформація з даними про тім, де і як він може сам знайти і зібрати необхідні йому дані), а інформація, зібрана і перероблена виконавцем (часто обсяг побажань досягає рівня інформаційно-маркетингового дослідження).22 Майоров С.І. Інформаційний бізнес: комерційне поширення і маркетинг. – с.64.
Комплекс побажань потенційних користувачів:
глибина пошуку й обсяг зібраних/перероблених даних повинні бути максимальні;
час збору/переробки даних і ціна оплачуваних послуг - мінімальні;
результат доставлений "на стіл" у погодженому (або усі в машиночитаному, або усі в друкованому) виді за принципом: "максимум інформації від виробника при мінімумі витрат з боку споживача".
Побажання ці виникають з боку покупця зовсім не від того, що він не розуміє трудомісткості виконання замовлення і/чи високої комерційної цінності добутих даних. Навпаки, багато хто добре розуміють цінність інформації. Але саме ці, найбільш цивілізовані, групи підприємців випробують сьогодні найбільший дефіцит інвестиційних ресурсів. Вони чітко усвідомлять, що їхнього первісного капіталу просто не вистачить, щоб витягти з отриманої інформації закладену в ній потенційний прибуток.
2. Нова роль бібліотеки
Фахівці з Центральної спеціальної бібліотеки Дослідницького центра в м. Юліхе (Німеччина) спробували зрозуміти, чи розташовує сучасна бібліотека перспективною концепцією: які інформаційні потреби суспільства і можливості самої інформації має бути їй враховувати і відповідно які інформаційні мережі треба створювати. Ці питання вони обговорювали з бібліотекарями Великобританії, США й інших країн. Було вирішено провести серйозні дослідження і потім — по їх результатах — організувати "мозкову атаку" по створенню моделі бібліотеки майбутнього.
У 1991 році аналогічне дослідження запропонував провести незалежний консалтинговий і дослідницький центр Comedia у Великобританії. У рамках дослідження стояло розглянути можливості створення бібліотечної мережі. Через рік до центра Comedia приєдналися сім експертів в області бібліотечної справи і двадцять співробітників бібліотек. У підсумку було проведено загальнонаціональне дослідження Майбутнє публічних бібліотек, і надані ними послуги.
Публічна бібліотека у Великобританії розглядається як деякий інформаційний центр і місцевий архів. У той же час це місце, де можна поспілкуватися з друзями, спокійно посидіти з книгою, погортати газету чи журнал — безкоштовно і без усякого тиску з сторони. Бібліотека, по суті, нейтральна і цілком демократична територія, відкрита для кожного. Вона дозволяє відчути себе не споживачем, а громадянином. Тут стираються грані між навчанням і відпочинком, освітою і розвагою, випадковим читанням і поглибленим вивчанням якого-небудь предмета.
Дослідження Майбутнє публічних бібліотек і надані ними послуги враховувало всю сукупність зовнішніх умов, здатних цілком змінити вигляд бібліотеки. Впливові сили суспільства вимагають, щоб її діяльність знайшла новий розумний зміст, наповнилася новим змістом. Це викликано іншим рівнем функціональної грамотності населення і відчутним вторгненням ринку в сферу вільного часу людей. Здається, що, над традиційним місцем бібліотеки в суспільстві нависла погроза. Однак установка на безупинне утворення безлічі людей і важливість інформаційних технологій для економічного розвитку надає бібліотеці нові можливості. 33 Михнова І.Б, Пурник А.В., Антонова О.І. Бібліотека і бізнес. – с. 93
3. Інформаційний ринок у країнах Центральної і Східної Європи
Складно зробити повний огляд інформаційних продуктів і послуг у країнах Центральної і Східної Європи. Однак західні постачальники інформації, думає Э. Симоне, повинні знати, що:
існує величезна усвідомлена потреба в діловій інформації;
інформаційна мережа повинна створюватися усередині кожної окремої країни і лише потім виходити на міжнародний рівень, а не бути настільки глобальної, як була Східна Європа;
при створенні інформаційної мережі прийдеться співробітничати з місцевими постачальниками інформації.
Міжнародна конференція в Щецині познайомила учасників з роботою агентств у Празі, Санкт-Петербурзі і Москві, у Польщі (при сприянні Великобританії) і в Литві. Загальні зведення про ці агентства такі:
їх не можна віднести до часток — за деяким виключенням (у Празі) вони виникли на базі бібліотек і інформаційних центрів;
вони цілком доречні в рамках виникаючих економічних структур, але залежать від приватної ініціативи, до того ж їм приходиться переборювати безліч перешкод. Ділова інформація існувала і до 1989 року, але між економічною інформацією й інформацією в умовах твердого планування є значна різниця. Часто наявна інформація була просто невірної, що, наприклад, вилилося в повне незнання в Західній Німеччині реального стану економіки. Доступ до інформації про економіку країн Центральної і Східної Європи був закритий, а виходить, і конкуренція була неможлива і небажана.
Тепер важливо налагодити централізовану інформаційну систему, що приведе до появи нових фірм. Ряд інформаційних агентів незалежні і самостійно заробляють гроші, деякі пропонують платні послуги, одержуючи при цьому засобу з бюджету. Одні розоряються, інші поєднують свої зусилля, треті процвітають. Добре працюють агентства з професійним штатом. Бібліотеки беруть участь у